UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРегіональні та національні комунікаційні моделі інформаційного суспільства (реферат)
Авторdimich
РозділМенеджмент, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1440
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Регіональні та національні комунікаційні моделі інформаційного

суспільства

 

Досліджуючи проблеми глобального розвитку систем масової комунікації,

ми не можемо обминути питання вивчення та аналізу національних

комунікаційних моделей і, звичайно, роль національних держав у цих

важливих процесах.

 

Зрозуміло, що ці процеси треба розглядати комплексно, у поєднанні з

тенденціямикомерціалізації,лібералізації,прива-тизаціїтаінтернаціоналіза

ції,які відбуваються в комунікаційній сфері кожної окремої країни.

 

Оперуючи в подальшому цими поняттями, очевидно, варто дати їм коротеньку

характеристику.

 

Під комерціалізацією розуміють процес заміни державної форми регулювання

комунікаційною сферою на ринкову форму регулювання.

 

Лібералізація — процес розширення кола учасників комунікаційної сфери з

метою створення конкурентного середовища.

 

Приватизація — процес продажу державних засобів масової комунікації

(повністю або частково) вітчизняним або зарубіжним учасникам

комунікаційної сфери.

 

Інтернаціоналізація — процес створення стратегічних агентств та

співтовариств, який відбувається на основі міждержавних угод

(Європейський союз та ін.).

 

У цьому контексті треба зазначити, що, скажімо, в Західній Європі до

1980 р. домінувала невелика кількість національних каналів громадського

телерадіомовлення (public broadcasting), які, на думку більшості

експертів, мають служити інтересам переважної частини громадян країни.

 

Звідси й вимоги( ідеальна парадигма) громадського телебачення:

 

• охоплення всієї території країни;

 

• сприяння вдосконаленню суспільства, розвитку почуттів національної

ідентичності і єдності, громадянськості;

 

• слугування інтересам переважної частини громадян;

 

• приділення уваги представникам меншин;

 

• пряме фінансування та універсальність платні за послуги;

 

• дистанціювання від приватновласницьких інтересів;

 

• сприяння творчій активності виробників програм та ін.

 

Але в подальшому під впливом неоконсерватизму з його політикою вільних

ринків розпочалося бурхливе зростання приватного сектора

телерадіомовного сегмента комунікаційної сфери. Буквально за кілька

років загальна кількість телеканалів у західній Європі подвоїлася і вже

1994 р. становила 165.

 

У результаті Західна Європа перейшла до "дуальної системи телебачення",

яка складається з громадського і комерційного компонентів.

 

Розглядаючи рівень комерціалізації, західноєвропейські країни можна

умовно поділити на три типи:

 

• з високим рівнем комерціалізації (Велика Британія, Італія,

Люксембург);

 

• з середнім рівнем комерціалізації (Іспанія, Нідерланди, Німеччина,

Фінляндія, Франція);

 

• з низьким рівнем комерціалізації (Білорусія, Данія, Норвегія, Швеція).

 

Але ця типологія є доволі умовною, оскільки процеси комерціалізації

відбуваються досить швидко і динаміка цих процесів в різних країнах

суттєво різниться.

 

Дуальна система телебачення діє і в Японії, яка до 1995 р. проводила

політику обмеження прийому програм супутникового телебачення.

 

Загалом варто визначити, що японська державна політика в галузі масової

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ