UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціологічні моделі комунікації (реферат)
Авторdimich
РозділМенеджмент, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5300
Скачало575
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Соціологічні моделі комунікації

 

Теорія комунікації як наукова субстанція формується переважно на ґрунті

прикладних, орієнтованих на практику досліджень. Тут ми маємо той

випадок, коли наука народжується не у віртуальній уяві Мислителя, а на

основі теоретичного аналізу та узагальнення подій і явищ, що вже

відбулися або відбуваються і зафіксовані на вербальному каналі

комунікації .

 

Своєрідною протоплазмою цього наукового комунікативного базису є моделі

та технології комунікації.

 

Двоступенева модель комунікації. На першому етапі вчені розглядали

одноступеневу модель комунікації "джерело інформації — споживачі" і

вважали, що така модель адекватно віддзеркалює комунікативні процеси у

суспільстві Але життя свідчить, що джерело інформації (газета, теле-,

радіостанція, зрештою просто людина) далеко не завжди мають високий

авторитет у споживачів інформації. Рівень довіри до редакційної статті

або коментарю диктора телебачення чи радіо, написаного безіменним

редактором інформаційної служби новин, є значно нижчим до цитування або

"живого" інтерв'ю авторитетної, популярної у суспільстві людини.

 

Відтак комунікаційна модель стає більш адекватною сутності процесів

передачі інформації, якщо має вигляд "лідери громадської думки —

мас-медіа — споживачі".

 

Свого часу цю модель розробляли Б. Берельсон, П. Лазарс-фельд, В.

Мак-Фі, дійшовши висновку щодо пріоритетності міжособистісної

комунікації над масовою при спробах переконання аудиторії в певних

речах.

 

Але і серед самих лідерів громадської думки, і серед мас-медіа є свої

лідери громадської думки, що перебувають всередині реферованої групи.

Відтак цей ланцюжок може бути подовжений.

 

Автор мав можливість переконатися в цьому під час планування і

організації однієї з політичних компаній в Україні.

 

З метою формування негативної громадської думки щодо існуючої системи

ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів (ВНЗ) в Україні

Конфедерація недержавних ВНЗ провела прес-конференцію в приміщенні

Української незалежної інформаційної агенції новин (УНІАН).

 

Звичайно, що присутні на прес-конференції журналісти відреагували на цю

подію своїми повідомленнями протягом 1—7 днів (телебачення — раніше,

тижневі газети — пізніше). Але через два тижні з'явилася друга хвиля

публікацій у виданнях, представники яких не були на вищезгаданій

прес-конференції. Можливо, вони просто передрукували матеріали зі

стрічки УНІАНу? Спочатку і ми так думали. Але аналіз текстів повідомлень

показав, що матеріали були авторські й не прив'язані до конкретної дати

і події (прес-конференції ректорів недержавних ВНЗ). Проте змістовний

аналіз показав, що в цих публікаціях чітко простежувалася "ідеологічна

лінія" цієї прес-конференції, що свідчило про невипадковість

опублікованих статей.

 

Відтак з'явився і висновок: журналісти — автори публікацій "другої

хвилі" творчо "переробили" інформацію з публікацій "першої хвилі" (тобто

лідерів громадської думки). З урахуванням того, що в період прийомної

кампанії до ВНЗ ця тема була актуальною для багатьох читачів, газети

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ