Реферат на тему:
Аналіз і планування трудових показників
При плануванні праці в організації в умовах економіки
адміністративно-командного типу використовувалися такі показники, як
чисельність персоналу, темпи зростання продуктивності праці, фонд
заробітної плати, величина середньої заробітної плати. Міністерства і
відомства колишнього СРСР жорстко контролювали рівень виконання норм,
величину окладів і тарифних ставок. В умовах ринку роль і місце цих
показників у плануванні істотно змінилися, з’явилися нові показники. Для
ринку не має особливого значення, який склався в організації фонд
заробітної плати чи якою була середня зарплата. Важливим є інший
показник — скільки було витрачено праці на виробництво одиниці
продукції. Причому цей показник необхідно порівнювати з величиною,
досягнутою конкурентами. На перший план виходять не чисельність
персоналу, не фонд заробітної плати і не середня зарплата й т. ін., а
величина витрат на персонал, віднесена до витрат на одиницю продукції. В
Україні повинна бути створена відповідна система показників праці, що
враховує як закордонний досвід, так і особливості вітчизняної
економічної ситуації. І ця система повинна бути однаковою для всіх
організацій і регулярно друкуватися в офіційних джерелах. Зразковий
перелік складових показників наводиться у табл. 1.
Детальніше розрахункові формули наведено в довідниковому посібнику з
питань організації та оплати праці [38], навчально-методичному посібнику
[34] та довіднику [63].
Аналіз і планування трудових показників часто використовується для
проведення аудиту у сфері трудових відносин. Аудит може проводитися у
трьох основних аспектах:
• організаційно-технологічному,
• соціально-психологічному,
• економічному.
В організаційно-технологічному аспекті аудит являє собою перевірку
документації та аналіз показників, що свідчать про легітимність та
ефективність діяльності підприємства. У вітчизняній економіці праці
аналіз трудових показників на підприємствах завжди
розглядався як невід ємний елемент організації праці та трудових
відносин. У цій сфері був накопичений певний конструктивний досвід, що
може і має бути ефективно використаний. У західній практиці аудит в
трудовій сфері зазвичай містить аналіз даних, що відносяться до програм
розвитку трудових ресурсів, в тому числі показників плинності кадрів,
скарг, прогулів, невиходів на роботу, виробничого травматизму,
відношення персоналу до роботи та ступеня задоволення працею.
У соціально-психологічному аспекті аудит в трудовій сфері — це є оцінка
соціально-трудових відносин на підприємстві, що поряд з вивченням
документації передбачає проведення самостійних опитувань, анкетувань,
індивідуальних та колективних бесід, інтерв’ю з працівниками різних
рівнів та категорій. Таким чином, працівниками визначається оцінка
соціально-трудових відносин на підприємстві, основні чинники трудової
мотивації та резерви вдосконалення діяльності фірми з суб’єктивних
позицій.
Економічний аспект аудиту в трудовій сфері — це є визначення:
• конкурентоздатності підприємства в трудовій сфері, що оцінюється
шляхом порівняння економічних та соціальних показників діяльності
підприємства із законодавче встановленими нормами та нормативами або з
середніми та найкращими в галузі показниками на аналогічних
підприємствах;
• ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами,
визначення їх ролі в підвищенні конкурентоздатності підприємства;
• економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на
проведення аудиторської перевірки з її результатами.
Як і фінансові перевірки, аудит в трудовій сфері проводиться періодично,
щоб підприємство (фірма) було впевнено у виконанні поставлених завдань.
Аналіз та оцінка якогось одного показника або явища окремо від інших не
дають очікуваного результату, — необхідний комплексний аналіз, що
передбачає вивчення рівня та динаміки будь-якого окремого показника в
тісному взаємозв’язку із змінами рівня та динаміки всіх інших.
Найефективнішою є перевірка, що надає повну та достовірну інформацію про
результати впровадження програм управління та розвитку персоналу, які
розглядаються як внесок у вирішення стратегічних завдань організації. З
цією метою використовується інформація, яку надає статистична звітність
по праці (див. табл. 2 на с. 209-211).
На основі статистичної інформації, а також аудиту соціально-трудових
відносин у колективі бажано проводити експрес-аналіз чинників та
показників праці та заробітної плати за схемою
Список використаної та рекомендованої літератури
Баланда А Л Неформальна зайнятість (методологія І методика дослідження).
Автореф. дис. к. е. н. — К., 1999.
Бесєдін В ? Прогнозування І розробка програм. Метод, реком. — К., 2000.
Богданова Т І Організаційно-економічні аспекти формування структурних
трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. — Хмельницьк, 1998.
Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999.
Журавлев ? В , Карташов С А , Маусов Н К, Одегов Ю Г Персонал, словарь
понятий и определений. — М.. Экзамен, 1999.
Завелъский М Г Экономика и социология труда. Курс лекций. — М., 1998.
Заяцъ Т А Регіональне відтворення робочої сили (методологія І практика
регулювання). Автореф. дис. к. е. н. — К., 1997.
Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. —
Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.
Киреев В И Международная экономика. — М.. ИНФРА-М, 2000.
Колот А М Оплата праці на підприємстві, організація та
вдосконалення.—К.. Праця, 1997.
Лебедев О Т, Канъковская А Р, Филиппова Т Ю Основы экономики. —СПб.. ИД
“МиМ”, 1997.
Левченко О ? Підвищення якості трудового потенціалу. Автореф. дис. к. е.
н. — Кіровоград, 1998.
Мандебура В О Рівень життя населення та механізми його регулювання.
Автореф. дис. д. е. н. — К., 1999.
Мікловда В В Ринок праці та механізм його функціонування. Автореф. дис.
к. е. н. —Львів, 1999.
Мокий ? С, Скамай Л Г, Трубочкина М И Экономика предприятий. — М..
ИНФРА-М, 2002.
Петрова І Л Сегментація ринку праці та процес його регулювання. Автореф.
дис. д. е. н. — К., 1998.
Петюх В М Рыночная экономика. — К.. Урожай, 1995.
Погорелое ? ? Нормирование труда в промышленности. — К.. Основы, 1991.
Поляков И А , Ремизов К С Справочник экономиста по труду. — 6-е изд.,
перераб. и доп. — М.. Экономика, 1998.
Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського
перепису населення 2001 року // Уряд, кур’єр. — 2002. — 28 груд. — №
244.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
