.

Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
309 7886
Скачать документ

Пошукова робота:

Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному
господарстві України

Затверджена, наказом Мінстату України №171 від 7 липня 1995 р. за
погодженням з Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України
та зареєстрована в Мінюстиції України 7 серпня 1995 р. за № 287/823

Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному
господарстві України

Цією Інструкцією повинні керуватися всі господарюючі суб’єкти незалежно
від форми власності, які використовують найману працю (робочу силу).

І. Загальні положення

1.1. Закон України “Про державну статистику” поширюється на всіх
юридичних осіб, розташованих на території України, а також на юридичних
осіб України, що перебувають за її межами; на всі розташовані на
території України структурні одиниці, що не є юридичними особами і
головні організації яких розташовані за її межами; на всіх фізичних
осіб, які проживають на території України, незалежно від їх громадянства
(ст. 2 Закону).

1.2. Усі юридичні особи та особи, які займаються підприємницькою
діяльністю, структурні одиниці, перелічені у ст. 2 Закону, безплатно
подають дані, необхідні для проведення державних статистичних
спостережень, якщо інше не передбачено законодавством України.

Статистичні дані повинні бути достовірними і подаватися у повному
обсязі, у встановлені строки і за визначеними адресами. Порядок подання
статистичних даних визначається у формах державної звітності,
затверджених органами державної статистики (ст. 8 Закону).

1.3. Первинні статистичні дані використовуються, як правило, для
зведених статистичних робіт, складання збірників, оглядів
соціально-економічного становища і проведення наукових досліджень.

Зібрані відомості про громадян можуть бути використані тільки
знеособлено чи у зведеному вигляді, а щодо юридичних осіб — із
збереженням державної та комерційної таємниці (ст. 9 Закону).

1.4. Службові особи та особи, які займаються підприємницькою діяльністю
і не подають статистичних даних для проведення державних статистичних
спостережень або подають їх недостовірними чи з запізненням, не
забезпечують належного стану первинного обліку, порушують порядок
ведення Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України,
можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законодавством
України (ст. 14 Закону).

1.5. Віднесення об’єктів статистичного обліку до тієї чи іншої форми
власності та організаційно-правової форми господарювання здійснюється у
відповідності з державними класифікаторами України “Класифікація форм
власності” та “Класифікація організаційно-правових форм господарювання”.

1.6. Звітність про кількісний склад працівників повинні складати і
подавати всі підприємства, установи, організації, колективні
господарства тощо, що є юридичними особами, та особи, які займаються
підприємницькою діяльністю, на які поширюється Закон України “Про
державну статистику”.

Дані по структурних одиницях, несамостійних підрозділах (виробництвах,
цехах, відділеннях, дільницях, бригадах, ланках, бюро, лабораторіях та
ін.) включаються у звіт з праці підприємства, на балансі якого вони
знаходяться.

При цьому несамостійні підрозділи, що розташовані на іншій
адміністративній території (місто, район, область, Автономна Республіка
Крим), ніж їх головна організація (об’єднання), подають звітність з
питань праці безпосередньо органу державної статистики за місцем їх
знаходження: районному (міському) або обласному управлінню статистики,
Держкомстату Автономної Республіки Крим — за їх вказівкою.

1.7. У випадках, коли протягом звітного періоду мало місце передавання
структурних одиниць і окремих підрозділів з одного підприємства в інше,
у статистичній звітності з праці підприємством, що здійснило
передавання, вказані дані виключаються за період з початку року і
включаються у звіт того підприємства, до складу якого були прийняті ці
структурні одиниці і підрозділи, також з початку року.

1.8. При ліквідації у звітному періоді підприємства або структурного
підрозділу підприємства дані за період їх існування (з початку року до
моменту ліквідації) у звітності з праці враховуються до кінця року.

1.9. При зміні організаційно-правової форми підприємства дані за новим
статусом підприємства враховуються з місяця, в якому відбулась ця зміна;
дані за попередні місяці з початку року (за колишнім статусом) зі
звітності з праці не виключаються.

1.10. У випадку зміни у звітному періоді структури підприємства або
методології визначення показників з праці дані за відповідний період
минулого року відображаються згідно зі структурою або методологією, яка
прийнята у звітному періоді.

1.11. Порядок виправлення звітних даних у разі виявлення приписок та
інших перекручень в державній статистичній звітності визначений в
Інструкції, що затверджена наказом Мінстату України від 10 травня 1994
р. № 94.

1.12. Державна статистична звітність на підприємствах повинна складатися
на основі уніфікованих форм первинної облікової документації.

Основними формами первинної облікової документації для визначення
кількісного складу працівників є:

• наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу
роботу, припинення трудового договору;

• особова картка;

• наказ (розпорядження) про надання відпустки;

• табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної
плати;

• розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні
відомості;

• особові рахунки та інші документи, які затверджені у встановленому
порядку, що характеризують кількість працівників та їхній дохід у
грошовій, натуральній формі, а також розміри пільг і компенсації.

1.13. Відмітки в табелі обліку використання робочого часу про причини
відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про понаднормову
роботу та інші відхилення від нормальних умов праці повинні бути
зроблені лише на підставі документів, оформлених належним чином (листи
непрацездатності, листи простоїв, довідки про виконання державних або
громадських обов’язків та ін.).

1.14. При складанні та аналізі статистичної звітності застосовується
показник середнього рівня заробітної плати всього персоналу та окремих
категорій працівників загалом по підприємству, який закладається в
основу для визначення рівня доходів зайнятого населення за регіонами,
відомчою підпорядкованістю тощо.

В умовах поширення неповної звітності, а також подвійної — роботи за
сумісництвом, договорами цивільно-правового характеру тощо — проблемними
є питання обліку чисельності працівників та визначення розмірів
отримуваних ними доходів від підприємства.

На відміну від порядку, встановленого раніше, пропонуються два варіанти
обчислення середньоспискової чисельності працівників:

• середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу;

• середньоспискова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної
зайнятості.

Для визначення чисельності зайнятих працівників за сферами економічної
діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили
застосовується показник “середньоспискова чисельність штатних
працівників спискового складу”, тобто зайнятий працівник враховується
тільки один раз (за місцем основної роботи незалежно від строку
трудового договору та тривалості робочого часу; порядок розрахунку
викладено в п. 3.3 Інструкції).

Для визначення середнього рівня заробітної плати (доходу) та інших
середніх величин загалом по підприємству (в розрахунку на одного
працівника) пропонується застосовувати показник “середньоспискова
чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості”.

Методика обчислення цього показника передбачає включення, поряд зі
штатними працівниками спискового складу, окремих категорій працівників
позаспискового складу (які у звітному періоді також залучалися до роботи
і отримували заробітну плату) шляхом умовного перерахунку їх в
еквівалент зайнятості одного працівника повний робочий день або середню
заробітну плату одного працівника (порядок обчислення викладено в п. 3.4
Інструкції).

1.15. Державна статистична звітність складається точно за встановлений
календарний звітній період: місяць, квартал або рік. Місячний звіт
складається за період з першого по останнє (включно) число звітного
місяця, квартальний звіт — за період з першого числа першого місяця
кварталу до останнього (включно) числа третього місяця звітного
кварталу, річний — за період з 1 січня по 31 грудня.

II. Списків склад працівників

Спискова чисельність на дату — це показник чисельності працівників
спискового складу на певну дату звітного періоду, наприклад на перше або
останнє число місяця, включаючи прийнятих та виключаючи тих працівників,
які вибули в цей день.

Примітка. Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисельність
відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.

У списковий склад працівників підприємства повинні включатися всі
працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову
роботу строком один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. У
списковому складі працівників за кожний календарний день враховуються як
ті, що фактично працюють, так і відсутні на роботі з будь-яких причин,
тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах незалежно
від форм договору.

2.1. У списковий склад включаються працівники, які:

2.1.1. Фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з
причин простою;

2.1.2. Прийняті на роботу з випробуванням. Ці працівники повинні
включатися у списковий склад з першого дня виходу на роботу;

2.1.3. Прийняті на роботу на неповний робочий день або неповний робочий
тиждень. У списковій чисельності зазначені працівники враховуються за
кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня,
що обумовлені при зарахуванні на роботу.

До цієї чисельності включаються також працівники, які були переведені на
неповний робочий день (тиждень) за ініціативи адміністрації, їх
рекомендується виокремлювати у звітності, маючи на увазі, що на підставі
вищезазначених даних визначаються показники неповної зайнятості
(часткового безробіття).

Примітка. До цієї групи належать окремі категорії працівників, яким
відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого
часу, зокрема працівники молодші 18 років; зайняті на роботах зі
шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі
для годування дитини.

2.1.4. Перебувають у службових відрядженнях, якщо за ними зберігається
заробітна плата на цьому підприємстві, включаючи працівників, які
перебувають в короткострокових службових відрядженнях за кордоном;

2.1.5. Уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи
вдома (в якості надомника). У спискову чисельність працівників надомники
включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;

2.1.6. Працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за
межами підприємства, якщо вони одержують заробітну плату за місцем
основної роботи;

2.1.7. Відряджені для виконання робіт вахтовим методом;

2.1.8. Відряджені для роботи в будівельні організації на допомогу,
включаючи виконання робіт, пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на
ЧАЕС, якщо за ними зберігається повністю або частково заробітна плата за
місцем їхньої основної роботи;

2.1.9. Виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру
(включаючи договір підряду), якщо розрахунки за виконану роботу
проводяться безпосередньо самим підприємством, при умові, що ці
працівники не включаються до списків інших підприємств;

2.1.10. Прийняті для заміщення працівників, які відсутні (через хворобу,
відпустку по вагітності та пологах, відпустку по

догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним
законодавством або колдоговорами);

2.1.11. Громадяни похилого віку та інваліди, які мешкають у
бу-динках-інтернатах для літніх осіб та інвалідів, що прийняті на роботу
на посади молодшого медичного персоналу або робітників у ці заклади на
умовах неповного робочого дня;

2.1.12. Студенти та учні навчальних закладів, які проходять виробничу
практику або на період літніх канікул зараховані на робочі місця та
посади;

2.1.13. Студенти денних відділень навчальних закладів і аспіранти, які
залучені науково-дослідними секторами цих закладів для виконання робіт,
якщо вони зараховані на штатні посади;

2.1.14. Студенти навчальних закладів, які працюють на підприємствах у
складі студентських загонів (незалежно від профілю діяльності), якщо за
ці роботи вони одержують заробітну плату;

2.1.15. Учні відомчих професійних навчально-виховних закладів,
учбово-курсових комбінатів, курсів, шкіл тощо, що знаходяться на балансі
підприємства, у разі здійснення виплат (крім стипендій) з фонду оплати
праці за виконану роботу;

2.1.16. Громадяни інших держав, які працюють згідно з договорами на
підприємствах, включаючи спільні, що розташовані на території України,
незалежно від форм господарювання, якщо вони згідно із законодавством
України одержують дохід (заробітну плату).

2.2. До спискового складу включаються також працівники, які тимчасово не
працюють на підприємстві через такі причини:

2.2.1. Через хворобу (протягом усього періоду захворювання до повернення
на роботу відповідно з листами непрацездатності або до вибуття через
інвалідність);

2.2.2. У зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;

2.2.3. Тимчасово залучені на сільськогосподарські та інші роботи,
зокрема надання послуг населенню, якщо за ними зберігається повністю або
частково заробітна плата за місцем їхньої основної роботи;

2.2.4. Працівники, які відряджені на інші підприємства згідно зі
спеціальними рішеннями уряду (збирання урожаю, виконання
будівельно-монтажних робіт тощо);

2.2.5. Направлені з відривом від виробництва в інститути та на
факультети підвищення кваліфікації, учбово-курсові комбінати, на курси
та в інші навчальні заклади для підвищення кваліфікації або придбання
нової професії (спеціальності), перепідготовки, якщо за ними повністю
зберігається заробітна плата;

2.2.6. Направлені на стажування на інші підприємства або за кордон;

2.2.7. Навчаються у вечірніх та заочних навчальних закладах (школах,
професійно-технічних училищах, вузах та ін.), спеціальних навчальних
закладах, в аспірантурах, перебувають у навчальній відпустці зі
збереженням повністю або частково заробітної плати або не з’явилися на
роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від того,
зберігається за ними в ці дні заробітна плата чи ні;

2.2.8. Навчаються на останніх курсах вечірніх (заочних) вищих та
прирівняних до них навчальних закладах, перебувають у додатковій
відпустці без збереження заробітної плати, а також працівники, які
перебувають у відпустці без збереження заробітної плати для складання
вступних іспитів;

2.2.9. Перебувають у щорічних, щорічних додаткових, а також додаткових
відпустках, що надані у випадках, передбачених законодавством;

2.2.10. Мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємств, а
також переробіток часу при підсумковому обліку робочого часу;

2.2.11. Одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові
(неробочі) дні;

2.2.12. Перебувають у відпустках по вагітності та пологах або в
додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею
відповідного віку, передбаченого чинним законодавством або колективним
договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену
дитину безпосередньо з пологового будинку;

2.2.13. Перебувають у відпустці без збереження або з частковим
збереженням заробітної плати: з ініціативи адміністрації

(простої підприємства через відсутність сировини, палива або зупинки
його на ремонт тощо), за родинними обставинами та з інших поважних
причин у випадках, передбачених законодавством;

2.2.14. Працюючі пенсіонери та інші категорії працівників, яким згідно з
чинним законодавством надані відпустки без збереження заробітної плати;

2.2.15. Працюють у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них
місцевостей, яким надана відпустка з наступним звільненням;

2.2.16. Перебувають на лікуванні в наркологічних відділеннях
психіатричних (психоневрологічних) установ та залучені одночасно до
праці на підприємстві.

Примітка. У списковій чисельності ці працівники враховуються за місцем
їхньої основної роботи, а в середньосписковій чисельності — за місцем
їхнього залучення до праці.

2.2.17. Здійснили прогули, включаючи працівників, які відбувають
адміністративний арешт за адміністративні правопорушення;

2.2.18. Перебувають під слідством до рішення суду;

2.2.19. Беруть участь у страйках.

2.3. Не включаються до спискового складу працівники, які не перебувають
у штаті цього підприємства.

Облік нижчезазначених категорій ведеться окремо. До них належать такі
працівники:

2.3.1. Залучені до виконання робіт за договорами цивільно-правового
характеру, включаючи договір підряду (крім випадків, зазначених у п.
2.1.9 Інструкції);

2.3.2. Прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад,
консультації лікарів у медичних закладах, виступи артистів, роботи по
експертизі, ремонтні роботи тощо;

2.3.3. Прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств та ті, що
оформлені за сумісництвом на одному і тому ж підприємстві (внутрішні
сумісники).

До складу сумісників не повинні включатися працівники, які виконують
крім основної роботи іншу оплачувану роботу, не обіймаючи штатної посади
на тому ж підприємстві. Наприклад, директор школи або заступник
директора школи з навчально-виховної роботи, які ведуть викладацьку
роботу в одній і тій самій школі.

Примітка. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори
або менше однієї ставки, оформлений за сумісництвом на тому ж
підприємстві, де основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), у
списковій чисельності штатних працівників враховується як одна фізична
особа. При цьому до загальної чисельності сумісників належать як
прийняті зі сторони, так і такі, що працюють на цьому підприємстві і
оформлені за сумісництвом.

2.3.4. Залучені до роботи на підприємстві за спеціальними договорами з
державними організаціями (на надання робочої сили, направлені на
громадські роботи в період вимушеного безробіття тощо), оскільки вони
враховані у списковій чисельності працівників за місцем їхньої основної
роботи;

2.3.5. Учні, направлені підприємствами на навчання (з відривом від
виробництва) до спеціальних навчальних закладів, які одержують тільки
стипендію за рахунок коштів цих підприємств;

2.3.6. Учні загальноосвітніх шкіл, які беруть участь у суспільне
корисній праці в період професійної орієнтації, якщо вони не оформлені
на робоче місце;

2.3.7. Особи, які навчаються за рахунок коштів, що передбачені у
зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть
вводитись у дію;

2.3.8. Випускники (спеціалісти), які перебувають у відпустці після
закінчення навчальних закладів, які одержали допомогу за час відпустки
на підприємстві, куди вони направлені на роботу.

Примітка. Випускники професійно-технічних закладів, направлені на
підприємства, включаються до спискового складу працівників підприємства
з часу зарахування їх на роботу, включаючи також час відпустки, що
надана їм після закінчення закладу.

2.3.9. Працівники, які подали заяву про звільнення і припинили роботу до
закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження
адміністрації. Вони виключаються зі спискового складу працівників з
першого дня невиходу на роботу.

ІІІ. Середньоспискова чисельність працівників

3.1. У звітності з праці чисельність працівників спискового складу
наводиться не тільки на певну дату, айв середньому за звітний період
(місяць, квартал, з початку року, рік).

Для визначення чисельності працівників підприємства (установи,
організації) за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік)
недостатньо мати чисельність працівників на певну дату, наприклад тільки
на початок або на кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не
враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

3.2. Середньоспискова чисельність працівників за звітний місяць
обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників спискового
складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по ЗО або
31 число (для лютого — по 28 або 29), включаючи святкові (неробочі) і
вихідні дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного
місяця.

Чисельність працівників спискового складу за вихідний або святковий
(неробочий) день приймається на рівні спискової чисельності працівників
за попередній робочий день. При наявності двох або більше вихідних чи
святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників спискового
складу за кожний з цих днів приймається на рівні чисельності працівників
спискового складу за робочий день, що передував вихідним або святковим
(неробочим) дням.

Для правильного визначення середньоспискової чисельності працівників
необхідно вести щоденний облік чисельності працівників спискового
складу, який повинен уточнюватися на підставі наказів (розпоряджень) про
прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового
договору тощо.

Чисельність працівників спискового складу за кожний день повинна
відповідати даним табельного обліку використання робочого часу (форма №
Т-13), на підставі якого встановлюються чисельність працівників, які
фактично з’явилися на роботу, та причини їх неявок.

3.3. При обчисленні середньоспискової чисельності штатних працівників
спискового складу враховуються всі категорії працівників спискового
складу, які наведені в п. 2.1 і 2.2 цієї

Інструкції, крім зазначених у п. 2.1.12—2.1.16, 2.2.12 та 2.3. Облік
указаних у пунктах категорій працівників ведеться окремо.

3.3.1. Середньоспискова чисельність штатних працівників спискового
складу загалом по підприємству, що працює на п’ятиденному робочому
тижні, визначається в такому порядку.

Приклад. Число місяця. Налічувалося працівників у списковому складі
(див. п. 2.1, 2.2). У тому числі підлягає включенню із спискової
чисельності працівників (див. п. 2.3 і 2.2.12, п. 2.1.12-2.1.16).
Підлягають включенню до розрахунку середньоспискової чисельності штатних
працівників спискового складу (гр. 1 — гр. 2).

1 2 З(субота), 4 (неділя), 567 (святковий неробочий день), 1 …29 ЗО 31
(субота). Разом

253 257 257 257 278 260 260 …300 314 314 3…2 250 254 254 254 275 257
257 …304 312 312 8667.

У наведеному прикладі сума чисельності працівників спискового складу, що
підлягають включенню для розрахунку в середньоспискову чисельність
штатних працівників спискового складу за всі дні місяця, складає 8667,
календарна кількість днів — 31, середньоспискова чисельність штатних
працівників спискового складу за місяць у цьому разі складає 280 осіб
(8667 : 31).

3.3.2. Середньоспискова чисельність штатних працівників на підприємстві,
які працювали неповний місяць (наприклад, на щойно введених в
експлуатацію підприємствах, ліквідованих, що мають сезонний характер
виробництва, тощо, за винятком тих, які переведені тимчасово на такий
режим роботи за рішенням адміністрації), визначається шляхом ділення
суми чисельності штатних працівників спискового складу за всі дні роботи
підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові (неробочі)
дні за період роботи, на загальне число календарних днів у звітному
місяці.

3.3.3. Середньоспискова чисельність працівників за період з початку року
(в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом
підсумовування середньоспискової чисельності працівників за всі місяці
роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного

місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період
з початку року, тобто відповідно на 2, З, 4… 12.

Приклади: 1. Підприємство мало середньоспискову чисельність штатних
працівників спискового складу: у січні 620 осіб, у лютому — 640, у
березні — 690 осіб. Середньоспискова чисельність штатних працівників
спискового складу за І квартал складала 650 осіб [(620 + 640 + 690) :
3]. 2. Підприємство почало працювати в березні. Середньоспискова
чисельність штатних працівників спискового складу становила: у березні
450 осіб, у квітні — 660, у травні — 690 осіб. Середньоспискова
чисельність штатних працівників спискового складу за період з початку
року (на 5 місяців) складала 360 осіб [(450 + 660 + 690) : 5].

3.3.4. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер роботи
або введення в експлуатацію після січня тощо), середньоспискову
чисельність штатних працівників спискового складу за рік визначає також
шляхом підсумовування зазначеної чисельності працівників за всі місяці
роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Примітка. Цей порядок не поширюється на підприємства, які вимушено
зупиняли виробництво.

Приклад. Підприємство із сезонним характером роботи почало працювати у
квітні і закінчило в серпні. Середньоспискова чисельність працівників
складала: у квітні 641 особу, у травні — 1254, у червні — 1316, у липні
— 820, у серпні — 457 осіб. Середньоспискова чисельність працівників
складала 374 особи [(641 + 1254 + 1316 + 820 + 457) : 12].

3.4. Середньоспискова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної
зайнятості.

3.4.1. Методика розрахунку цього показника базується на перерахунку
всього персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді й
отримував відповідну заробітну плату (дохід) (як за відпрацьований
робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений), в умовну
чисельність працівників, зайнятих виконанням роботи повний робочий день,
виходячи зі встановленої його тривалості. Це означає, що працівники, які
фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу,
перераховуються в еквіваленті повної зайнятості (повного робочого дня).

Примітка. Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або
додаткових відпустках та в інших випадках збереження за ними повністю
заробітної плати, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий
час, тобто як цілі фізичні одиниці.

3.4.2. До середньоспискової чисельності працівників усього персоналу
включається також умовна чисельність окремих категорій працівників у тих
випадках, коли немає можливості обрахувати її за днями явок на роботу,
зокрема:

• чисельність надомників, працівників, які виконували роботу згідно з
договорами підряду, та інших категорій працівників, по яких вести
щоденний облік затрат робочого часу неможливо, розраховується шляхом
ділення фактично нарахованих їм за звітний місяць коштів на оплату праці
на середньомісячну заробітну плату одного працівника спискового складу,
зайнятого в основній діяльності (за цей же місяць), перераховану в
еквіваленті повної зайнятості.

3.4.3. Чисельність працівників, які не перебувають у списковому складі
(штаті) підприємства, а залучені до роботи на підприємстві згідно зі
спеціальними договорами з організаціями (на надання робочої сили,
виконання громадських робіт в період вимушеного безробіття, на період
залучення до праці хворих наркологічних відділень психіатричних
(психоневрологічних) установ, працівників ВТУ та в інших випадках
здійснення часткової оплати праці), визначається шляхом ділення фактично
нарахованих за звітній місяць цим працівником коштів на оплату праці на
середньомісячну заробітну плату одного працівника спискового складу (за
цей же місяць), перераховану в еквіваленті повної зайнятості.

3.4.4. При визначенні середньоспискової чисельності працівники, які
прийняті (переведені в установленому законом порядку) на неповний
робочий день або неповний робочий тиждень, включаючи працівників, які
були прийняті на половину ставки (окладу) відповідно до штатного
розпису, враховуються пропорційно фактично відпрацьованому часу в такому
порядку:

• визначається загальна кількість людино-днів, відпрацьованих цими
працівниками, для чого загальна кіль-

кість відпрацьованих людино-годин у звітному місяці ділиться на
тривалість робочого дня виходячи з встановленої тривалості робочого
тижня, наприклад 8 годин (при п’ятиденному робочому тижні) або 6,83
години (при шестиденному робочому тижні). Після цього визначається
середньоспискова чисельність працівників, для чого отримана кількість
відпрацьованих людино-днів ділиться на кількість робочих днів за
календарем у звітному місяці.

3.4.5. Працівники, які перебувають у відпустках без збереження
заробітної плати або відсутні через хворобу, по догляду за хворими,
неявки яких оформлені відповідними документами (наказами, листами
тимчасової непрацездатності, довідками лікувальних закладів тощо),
враховуються також пропорційно відпрацьованому робочому часу (див. п.
3.4.4).

3.4.6. Порядок обчислення середньоспискової чисельності всього персоналу
в еквіваленті повної зайнятості: за місяць, період з початку року,
неповний звітній період — аналогічний порядку, викладеному в п.
3.3.2-3.4.5.

IV. Персонал, зайнятий основною та неосновною діяльністю

4.1. У державній статистичній звітності з питань праці передбачено
розподіл працівників на персонал:

• зайнятий основною діяльністю;

• зайнятий неосновною діяльністю (в обслуговуючих та інших
господарствах).

Нижче наведено порядок віднесення працівників до персоналу основної та
неосновної діяльності на промислових підприємствах, в будівельних
організаціях та радгоспах.

4.2. На промислових підприємствах (об’єднаннях) персонал розподіляється
на дві групи:

• промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності);

• персонал непромислових організацій, що знаходиться на балансі
промислового підприємства (персонал неосновної діяльності).

4.3. У чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства
(об’єднання) включаються:

• промислово-виробничий персонал самостійних промислових підприємств,
підпорядкованих об’єднанню, що користується правами, передбаченими
Законом України “Про підприємства в Україні”;

• промислово-виробничий персонал промислових відособлених підрозділів;

• персонал відособлених підрозділів (науково-дослідних, конструкторських
і технологічних організацій, обчислювальних центрів та ін.);

• працівники управління об’єднання, включаючи працівників відокремленого
апарату об’єднання.

До промислово-виробничого персоналу, зокрема, належать працівники:

4.3.1. Основних і допоміжних цехів, включаючи працівників силових,
інструментальних, компресорних, пароводопос-тачання та інших;

4.3.2. Підсобних виробництв (лісозаготівель, торфорозробок, кар’єрів,
тарних цехів, виробництв будівельних матеріалів, друкарень та ін.);

4.3.3. Зайняті обслуговуванням електричних та теплових мереж, підстанцій
(експлуатація та ремонт); виробничих служб енергоуправлінь;

4.3.4. Транспортних цехів (залізничного, автомобільного, водного та
інших видів транспорту) підприємств, що переважно обслуговують
виробництво;

4.3.5. Зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, включаючи
обслуговування споживачів, працівники підприємств (провідники), які
супроводжують вантажі до станції призначення;

4.3.6. Науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських,
технологічних організацій, що перебувають на балансі підприємства
(об’єднання);

4.3.7. Лабораторій, включаючи працівників лабораторій, зайнятих на
дослідних, експериментальних і науково-дослідних роботах, працівники,
зайняті в конструкторських відділах (бюро) підприємства, включаючи
випадки, коли вони виконували роботу і для інших підприємств та
організацій;

187

4.3.8. Зайняті виробництвом та налагодженням експериментальних зразків
нової продукції;

4.3.9. Зайняті пусконалагоджувальними роботами, а також освоєнням
(підготовкою) виробництва на нових підприємствах і об’єктах, які
включаються до складу промислово-виробничого персоналу з моменту
введення підприємства або окремих цехів в експлуатацію, тобто з моменту
підписання акта про прийняття підприємства (підрозділу) державною
приймальною комісією, якщо це підприємство (підрозділ) вже почало випуск
промислової продукції (при цьому дані на відповідний період минулого
року за рахунок цих працівників не перераховуються);

4.3.10. Основного виробництва, зайняті рекультивацією земель;

4.3.11. Зайняті на очисних спорудах, що перебувають на балансі
підприємства, які повністю або частково обслуговують виробництво;

4.3.12. Холодильників, що перебувають на балансі промислових
підприємств.

Примітка. Працівники холодильників і холодокомбінатів оптової торгівлі
та споживчої кооперації, що перебувають на самостійному балансі,
належать до персоналу, зайнятого на складах і базах оптової торгівлі, і
у звіт промислового підприємства не включаються.

4.3.13. Вузлів зв’язку, що перебувають на балансі виробничого
об’єднання, промислового підприємства, включаючи і ті, що частково
обслуговують населення;

4.3.14. Інформаційно-обчислювальних центрів, обчислювальних центрів,
машинолічильних станцій (бюро), що перебувають на балансі виробничого
об’єднання, промислового підприємства, включаючи і ті, що виконують
роботи також для інших підприємств;

4.3.15. Усіх видів охорони (воєнізованої першої категорії,
професійно-пожежної, вартової), які перебувають у штаті цього
промислового підприємства.

Примітка. Працівники охорони житлового господарства, комунальних
підприємств, сільськогосподарських підприємств та інших видів
непромислової діяльності промислового підприємства включаються до складу
персоналу відповідних непромислових організацій. Працівники охорони, які
обслуговують одночасно промислову діяльність і непромислові організації,
належать до промислово-виробничого персоналу.

4.3.16. Шахтних, рудних, заводських душових і лазень, що обслуговують на
виробництві тільки персонал цього підприємства, а також заводських
пралень по пранню спецодягу і майстерень по лагодженню спецодягу;

4.3.17. Заводоуправлінь, управління головного заводу, відокремлення
апарату виробничого об’єднання з усіма відділами і бюро, включаючи
відділи матеріально-технічного постачання та збуту, складів сировини,
матеріалів, готової продукції, а також працівників по прибиранню
заводської території і працівників апарату відділу житлово-комунального
господарства, якщо цей відділ є структурним підрозділом
заводоуправління.

Примітка. Працівники відділів або управлінь капітального будівництва
(ВКБ, УКБ) промислового підприємства, що здійснюють будівництво
господарським способом, а також працівники, підпорядкованих ВКБ (УКБ)
цехів, дільниць, складів зберігання устаткування і будівельних
матеріалів, що утримуються за рахунок коштів будівництва, належать до
зайнятих у будівництві.

Персонал ВКБ (УКБ) промислового підприємства, що здійснює нагляд
(контроль) за будівництвом, але утримується за рахунок коштів, виділених
на будівництво, повинен також враховуватися у будівництві.

Якщо ВКБ (УКБ) промислового підприємства не виконує будівельно-монтажні
роботи господарчим способом, а здійснює технічний нагляд за
будівництвом, є структурним підрозділом заводоуправління і утримується
за рахунок коштів основної діяльності, то працівники такого ВКБ (УКБ)
повинні включатися до складу промислово-виробничого персоналу
підприємства.

4.3.18. Зайняті на капітальному і поточному ремонті устаткування і
транспортних засобів свого підприємства, а також зайняті капітальним і
поточним ремонтом будівель та споруд, що належать до основних
промислово-виробничих фондів підприємства;

4.3.19. Зайняті завезенням готової продукції в роздрібну торговельну
мережу (вантажники, диспетчери, експедитори, водії автомобілів)
підприємств харчової промисловості, крім підприємств м’ясної і молочної
промисловості;

4.3.20. Збірно-обмінних пунктів при підприємствах по ремонту автомашин;

4.3.21. Технічних бібліотек;

4.3.22.Зайняті підготовкою кадрів, а також особи, які проходять
навчання, і нарахована їм заробітна плата враховується по
промислово-виробничому персоналу в тих випадках, коли при розширенні
виробничих потужностей на діючих підприємствах підготовка кадрів
проводиться за рахунок коштів основної діяльності.

?.4. У будівельних підприємствах розрізняють такі групи персоналу:

• зайнятий на будівельно-монтажних роботах (персонал основної
діяльності);

• зайнятий неосновною діяльністю;

• підсобних виробництв;

• в обслуговуючих та інших господарствах.

До будівельно-виробничого персоналу належать працівники: 1 зайняті на
будівельно-монтажних роботах та в підсобних виробництвах; зайняті в
обслуговуючих та інших господарствах, які безпосередньо беруть участь в
будівельному виробництві (включаючи господарства, які знаходяться на
окремому балансі); транспортних організацій; управлінь
виробничо-технологічної комплектації, контор, баз і складів
матеріально-технічного постачання; груп проектування організації робіт і
проектних бюро (груп); будівельних лабораторій; дирекції підприємств, що
будуються, ВКБ (УКБ) підприємства, а також окремі працівники, які
здійснюють технічний нагляд за будівництвом.

4.5. До персоналу, зайнятого на будівельно-монтажних роботах, зокрема,
належать працівники:

4.5.1. Зайняті на роботах по будівництву споруд та будівель, у тому
числі на будівництві тимчасових (нетитульних) будівель, споруд,
пристроїв та улаштувань, що здійснюються за рахунок накладних витрат;

4.5.2. Зайняті на роботах по монтажу устаткування;

4.5.3. Зайняті на роботах по капітальному ремонту будівель та споруд;

4.5.4. Зайняті на роботах по виготовленню безпосередньо на будівельному
майданчику нестандартизованого і котельно-допоміжного устаткування і
зв’язаному з ним ремонту по відновленню і на пусконалагоджувальних
роботах.

Примітка .Якщо нестандартизоване і котельно-допоміжне устаткування
виготовляється в майстернях будівельної організації, то персонал,
зайнятий виготовленням цього обладнання, враховується у складі
працівників, зайнятих у підсобних виробництвах.

4.5.5. Зайняті на гідронамивних, буровибухових, розкривних роботах і на
роботах з антисептики, термоізоляційних роботах;

4.5.6. Зайняті первинним окультуренням сільськогосподарських угідь;

4.5.7. Зайняті на роботах по газифікації квартир, що виконуються за
рахунок коштів населення, і на інших підрядних роботах;

4.5.8. Апарату будівельно-монтажних підприємств та їх підрядних
виробничих одиниць (БУ, БМУ, РБУ, управління механізації, пересувні
будівельні формування і т. ін.);

4.5.9. Зайняті безпосередньо на будівельному майданчику (а не у
відокремлених підсобних виробництвах) виготовленням бетону, розчину,
дозуванням і доставкою до будівельних машин матеріалів, підігріванням
бетону, опаленням тепляків;

4.5.10. Зайняті вантажно-розвантажувальними роботами і переміщенням
матеріалів і устаткування в межах робочої зони, тобто від приоб’єктного
(дільничного) складу до місця укладення.

Примітка. Працівники, зайняті на перевезеннях матеріалів із залізничної
станції, з базових складів або з кар’єрів до приоб’єктних складів,
включаючи розвантаження матеріалів на приоб’єктних складах (їх
місцезнаходження визначається проектною документацією), повинні
враховуватися в обслуговуючих та інших господарствах.

4.5.11. Зайняті у відділеннях, підрозділах зв’язку, які обслуговують
будівництво, працівники душових, кубових і подібних підрозділів, які
обслуговують робітників безпосередньо на будівельному майданчику, а
також працівники, зайняті прибиранням території будівництва і приміщень
на будівельному майданчику.

Примітка. Працівники житлово-комунального господарства (гуртожитків,
лазень і т. ін.) враховуються в обслуговуючих та інших господарствах.

4.5.12. Працівники трестів (що мають підвідомчі виробничі одиниці),
контор, управлінь, баз механізації, машинопрокат-них
(ремонтно-прокатних) баз, механізованих колон, які зайняті експлуатацією
і технічним обслуговуванням будівельних машин і механізмів, що
обслуговують будівельні, а також промислові та інші організації;

4.5.13. Підрядних виробничих одиниць (БУ, БМУ, РБУ, управлінь
механізації, пересувних будівельних формувань і т. ін.), які зайняті
експлуатацією та обслуговуванням будівельних машин і механізмів;

4.5.14. Усіх видів охорони (воєнізованої, професійної, пожежної,
вартової), які перебувають у штаті цієї організації. Працівники охорони,
які обслуговують одночасно будівельно-монтажні роботи, підсобні
виробництва, обслуговуючі та інші господарства, належать до персоналу,
який зайнятий на будівельно-монтажних роботах.

Примітка. Працівники охорони, зайняті в підсобних виробництвах,
обслуговуючих та інших господарствах, що виділені на окремий баланс,
належать до працівників, зайнятих відповідно в зазначених структурах.

4.5.15. Інформаційно-обчислювальних центрів, обчислювальних центрів,
машино лічильних станцій (бюро), що перебувають на балансі
будівельно-монтажних трестів (будівельних виробничих одиниць), включаючи
ті, що виконують роботи і для інших підприємств;

4.5.16. Апарату будівельно-монтажних трестів і підрядних організацій
(БУ, БМУ, РБУ, управлінь механізації, пересувних будівельних формувань);

4.5.17. Лабораторій нормативно-дослідних станцій, служб техніки безпеки
будівельно-монтажних підприємств та їх виробничих одиниць;

4.5.18. Управлінь виробничо-технологічної комплектації.

Примітка. У тих випадках, коли при управліннях виробничо-технологічної
комплектації створюються підсобні цехи по випуску і переробці
будівельних матеріалів, чисельність працівників цих цехів належить до
працівників, зайнятих у підсобних виробництвах.

4.5.19. Транспорту (автобаз, гаражів у складі тресту), будівельних
лабораторій, груп проектування організації робіт та проектних бюро
(груп).

Примітка.Якщо перелічені у п. 4.5.15-4.5.19 підрозділи, що входять в
будівельні організації та трести, набули самостійність та одержали
статус юридичної особи, то працівники вказаних підрозділів не
включаються до складу персоналу, який зайнятий на будівельно-монтажних
роботах.

4.6. До персоналу, зайнятого в підсобних виробництвах, належать
працівники:

4.6.1. Організаційно відокремлених підсобних виробництв та господарств,
що не перебувають на самостійному балансі: бетонного і розчинного
виробництва, виробництва залізобетонних і бетонних виробів, блоків та
будівельного каміння; цегляного виробництва; кар’єрів по видобутку і
переробці каменю, щебеню, піску, гравію та глини; кузень; механічних,
столярних, ремонтних та інших майстерень; лісопильного виробництва;
лісозаготівель; електростанцій, паросилових установок та інших підсобних
виробництв;

4.6.2. Зайняті в механічних, ремонтних та інших майстернях (крім
авторемонтних), що перебувають на балансі будівельно-монтажних
підприємств та виробничих одиниць.

4.7. У радгоспах розрізняються такі групи персоналу:

• зайнятий в сільськогосподарському виробництві (персонал основної
діяльності);

• зайнятий у підсобних промислових підприємствах;

• зайнятий в обслуговуючих та інших господарствах.

4.8. До персоналу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві,
належать працівники:

4.8.1. Зайняті в рослинництві (рільництві, овочівництві, садівництві, на
закладенні садів і вирощуванні багаторічних насаджень, докорінному
поліпшенню луків та ін.);

4.8.2. Зайняті у тваринництві (скотарстві, свинарстві, вівчарстві,
птахівництві, рибництві, звірівництві, кролівництві, бджільництві та
інших галузях тваринництва);

4.8.3. Зайняті поточним ремонтом будівель та споруд виробничого
сільськогосподарського призначення (сховищ, ферм, складів та ін.);

4.8.4. Транспорту, що переважно обслуговує сільськогосподарське
виробництво.

4.9. До персоналу, зайнятого в підсобних виробництвах, належать
працівники промислових підприємств, виробництв і ремонтних майстерень,
що перебувають на балансі радгоспів (млини, круподерні та просодерні,
виноробні і консервні заводи, підприємства по виробництву масла, сиру,
молочної продукції, скотобійні майданчики і птахозабійні цехи,
лісопильні, столярсько-теслярні і деревообробні майстерні, цегельні
заводи та інші підприємства по виробництву будівельних матеріалів,
лісозаготівлі і заготівлі дров та інші промислові виробництва,
електростанції, майстерні по ремонту тракторів, сільгоспмашин та інших
машин і устаткування), а також працівники транспорту, що обслуговують
підсобні промислові підприємства, виробництва і ремонтні майстерні.

4.10. До персоналу, зайнятого в неосновній діяльності промислових
підприємств (непромисловий персонал), будівельних організацій, радгоспів
(персонал обслуговуючих та інших господарств), належать працівники:

4.10.1. Транспорту, що перебуває на балансі промислового підприємства,
який повністю обслуговує непромислові організації (житлові господарства,
комунальні підприємства, підсобні сільськогосподарські підприємства та
інші організації неосновної діяльності, а також лісосплав);

4.10.2. Транспорту (контор, баз, гаражів) будівельних підприємств,
включаючи працівників транспорту, зайнятих експлуатацією,
обслуговуванням та ремонтом транспортних засобів БУ, БМУ, РБУ тощо;

4.10.3. Контор, баз і складів матеріально-технічного постачання, а також
працівників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах у
складському та інших господарствах, включаючи розвантаження матеріалів
із транспортних засобів на приоб’єктних складах; персонал, зайнятий
розміщенням замовлень на устаткування;

4.10.4. Будівельних лабораторій;

4.10.5. Груп проектування (підготовки виробництва), організації робіт і
проектних (проектно-кошторисних) бюро, геоде-

зичних служб будівельно-монтажних трестів, підприємств виробничих
одиниць;

4.10.6. Дирекції підприємства, яке будується ВКБ (УКБ) підприємства, а
також окремі працівники, які здійснюють технічний нагляд на будівництві,
чисельність і кошти яких спрямовані на оплату праці, передбачені на
будівництво;

4.10.7. Зайняті капітальним ремонтом будівель і споруд, що виконуються
господарським способом.

Примітка. Працівники, зайняті поточним ремонтом будівель і споруд
непромис-лових організацій, обслуговуючих та інших господарств, повинні
включатися до складу персоналу відповідних промислових організацій,
обслуговуючих та інших господарств (житлового господарства, комунальних
підприємств та ін.).

4.10.8. Торгівлі (магазинів, ларків, палаток тощо) та громадського
харчування (їдалень, буфетів та ін.).

Примітка. Працівники підприємств оптової торгівлі, відділів робітничого
постачання та споживчої кооперації (магазини, їдальні, буфети тощо) які
обслуговують промислові підприємства, будівельні підприємства, але не
перебувають на їх балансі, у звітність цих підприємств не включаються.

4.10.9. Постійно зайняті заготівлею сільськогосподарських продуктів, а
також сільськогосподарської сировини (картоплі, овочів, фруктів та ягід,
цукрового буряка, бавовни, льону, худоби, птиці, молока, шкіряної
сировини та ін.) для промислової переробки.

Примітка. Працівники відділів заводоуправлінь, зайняті оформленням
документів по прийманню сільськогосподарської продукції, належать до
промислово-виробничого персоналу.

4.10.10. Підсобних сільськогосподарських підприємств (включаючи
працівників організаційно-відокремлених тепличних виробництв), що
перебувають на балансі промислових або будівельних підприємств;

4.10.11. Лісового господарства промислових підприємств та інших
організацій;

4.10.12. Зайняті іншими видами діяльності (збором дикорослих плодів,
ягід, горіхоплідних, фруктів, лікарських трав, їх первинною обробкою та
ін.) у радгоспах;

4.10.13. Підприємств м’ясної і молочної промисловості, зайняті
завезенням готової продукції в роздрібну торговельну мережу (вантажники,
диспетчери, експедитори, водії автомобілів). У звіті з праці чисельність
вказаних працівників слід показувати по галузі “Транспорт”;

4.10.14. По збору металобрухту. До них належать особи, які працюють у
конторах по збору металобрухту і займаються оформленням документів,
прийманням та відправленням металобрухту, укладанням договорів на
доставку його з інших підприємств, організацій.

Примітки: 1. Працівники транспортних цехів, які займаються збором та
вивезенням металобрухту, належать до промислово-виробничого персоналу.
2. Уповноважені по заготівлі брухту та відходів чорних і кольорових
металів, а також техніки-здавачі системи Міністерства промисловості
України належать до промислово-виробничого персоналу.

4.10.15. Редакції фабрично-заводських газет та радіомовлень;

4.10.16. Зайняті пусконалагоджувальними роботами, а також підготовкою,
освоєнням виробництва на підприємствах і об’єктах, які щойно вводяться,
до часу їх введення в експлуатацію, що утримуються за рахунок коштів
основної діяльності промислових підприємств за умови, що чисельність цих
працівників віднесена до непромислового персоналу до моменту підписання
акта про введення в дію підприємства;

4.10.17. Пошуково-розвідувальних груп і партій промислового
підприємства;

4.10.18. Житлового господарства;

4.10.19. Комунальних підприємств і підприємств побутового обслуговування
населення: готелів, гуртожитків для приїжджих, перукарень, лазень (крім
працівників лазень та пралень, які обслуговують безпосередньо на
виробництві персонал підприємства, організації тощо), а також
працівники, зайняті озелененням території;

4.10.20. Зайняті обслуговуванням медичних установ (медсанчастин,
здоровпунктів, профілакторіїв, пансіонатів з лікування тощо), підсобні
робітники, сантехніки, електрики та ін. Працівники санпостів і
дезінфекційних бар’єрів промислових підприємств, зайнятих впровадженням
протиепідемічних заходів.

Примітка. Працівники медперсоналу (лікарі, медсестри) у звіти з праці
підприємств включатися не повинні. Вони проходять по звітності з праці
системи Міністерства охорони здоров’я.

4.10.21. Оздоровчих закладів та закладів відпочинку (дитячих таборів,
будинків відпочинку, пансіонатів і т. ін.);

4.10.22. Установ фізичної культури (стадіонів, палаців спорту,
спортивних баз, спортивних клубів, басейнів тощо);

4.10.23. Туризму (туристичних баз тощо);

4.10.24. Навчальних закладів і курсів;

4.10.25. Закладів дошкільного виховання (дитячих садків, ясел-садків);

4.10.26. Установ культури (палаців і будинків культури, клубів,
бібліотек, крім технічних, і т. ін.).

4.11. Розподіл персоналу на зайнятий в основній і неосновній діяльності,
в інших галузях народного господарства, здійснюється в аналогічному
порядку. При цьому виділення персоналу, зайнятого в неосновній
діяльності, проводиться за умови, що утримання його (на відміну від
основного персоналу) здійснюється лише за рахунок прибутку.

Із введенням в дію з 1 жовтня 1995 р. Інструкції зі статистики
чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, на території
України припиняє дію Інструкція зі статистики чисельності і заробітної
плати робітників і службовців на підприємствах, установах і
організаціях, розд. 1-4, затверджена Держкомстатом СРСР 17 вересня 1987
р. № 17-10-0370.

Список рекомендованої літератури:

1. Акимова ?. В. Производительность труда в промышленности. Проблемы
измерения и стимулирования. — К.: Наук, думка, 1991.

2. Бондарь И. К. Производительность труда. — К.: Наук, думка, 1997.

3. Генкин Б. М. Экономика и социология труда. — М.: Норма, 1999.

4. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К.: МАУП,
1997.

5. Колосницына М. Г. Экономика труда. — М.: Магистр, 1998.

6. Лукьянченко Н. Д. Управление трудом на промышленном предприятии. —
Донецк: Донбасс, 1995.

7. Макконнелл Р., Стэнли Л. Брю. Экономикс. Принципы, проблемы и
политика: Реферат-дайджест учебника по рыночной экономике. — СПб.:
Менеджер, 1994.

8. Прокопенко И. И. Управление производительностью. — К.: Техника, 1960.

9. Скотт Сник Д. Управление производительностью: планирование, измерение
и оценка, контроль и повышение. — М.: Прогресс, 1989.

Ю.Шермергон, Кардансо, Сміт. Менеджмент продуктивності, 1988 (перше
канадське видання).

11. Эренберг Рональд Дж., Смит Роберт С. Современная экономика труда.
Теория и государственная политика. — М.: Изд-во МГУ, 1996.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020