UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУроки Мінамата (реферат)
Авторdimich
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось922
Скачало248
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уроки Мінамата

 

Про отруйність парів ртуті знали ще алхіміки, та це не стоїть на заваді

сучасній людині в й намірах якнайшвидше отруїтися цим унікальним (стає

твердим лише при сильному заморожуванні!) металом. Найбільшого І

найпркішого досвіду знайомства з токсичними властивостями ртуті та й

сполук набули японці, збагативши медичний лексикон терміном "хвороба

Мінамата".

 

Таку назву має місто на заході Японії, що разом з багатьма рибальськими

селищами розташоване на березі великої малопроточної мілкої затоки

(острів Кюсю). Біля міста у роки війни (1939 р.) почав працювати

хімічний завод, що використовував хлорну ртуть як каталізатор для

процесів синтезу. Стоки підприємства поступово підвищували кількість

ртуті у морській воді, але й концентрація лишалася у багато разів нижчою

від межі небезпеки, тому ніхто не міг передбачити подальших нещасть.

 

Сигнальним дзвоником у 1953 р. могла стати дивна поведінка сільських

(точніше "рибальських") кішок, тварини почали рухатися, затинаючись,

хворіти на дивну хворобу, Інколи кидатись у море, наче збираючись його

перетнути. Не відомо, чи звертався тоді хтось з рибалок до ветеринарів.

 

Через три роки дивна епідемія почала поширюватися вже серед рибалок та

їхніх сімей, що харчувалися майже виключно рибою, креветками І молюсками

Із затоки. Хоч хвороба, як встановили лікарі, не була заразною, та

виявилася надзвичайно грізною. Вона майже не піддавалася лікуванню,

вражала мозок, порушуючи як Інтелект, так І всі вторинні системи (зір,

слух, мову, координацію рухів тощо). В сім'ях найбідніших рибалок

смертність досягала 35 %. Офіційний список померлих становив 42 особи,

та місцеві лікарі стверджували, що хвороба прискорила смерть ще кількох

сотень, а загальна кількість хворих досягала вже тисяч.

 

Науковці вже у 1956 р. здогадалися, що причина хвороби людей і звірів

криється в їжі (мікроби? віруси? хімічні сполуки?), та виявити її було

дуже складно. За кілька років у багатій на "хімію" воді затоки виявили

понад дюжину потенційно отруйних елементів, але жоден з них (і ртуть

теж) не виходив за межі дозволених санітарними нормами концентрацій.

Спроби вивчити технологічні процеси прибережних заводів утруднилися

небажанням їх керівництва "розкривати секрети" (комісія науковців

зазначила, що найагресивнішою була саме адміністрація згаданого

хімзаводу).

 

У 1959 р. завдяки точному аналізу тканин риб затоки було виявлено велике

перевищення дозволених меж вмісту ртуті. Комісія вперше чітко

констатувала — винний хімзавод біля Мінамата. Компанія, щоб запобігти

збиткам, захищалася, як могла. Підкупила (це було доведено згодом)

одного з найвідоміших хіміків країни, що "авторитетно" розкритикував

гіпотезу про шкідливість "таких малих концентрацій ртуті".

 

Лише спалах у 1965 р. аналогічної хвороби біля міста Ніїгата,

віддаленого від Мінамата на сотні кілометрів (з ЗО хворих померло 5),

змусив уряд виконати те, для чого його й обрали. Хоча ще були спроби

керівників хімічної промисловості примусити міністра охорони здоров'я

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ