.

Ознаки господарського механізму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1349
Скачать документ

Реферат на тему:

Ознаки господарського механізму

Важливою і необхідною ланкою господарського механізму є
політико-правові форми регулювання процесів економічного життя як
надскладної мегасистеми. У господарському механізмі взаємодіють,
стикаються, існують різні суспільні відносини та адекватні їм категорії.
Через них реально спілкуються різні елементи суспільно-економічної
формації, тому господарський механізм виступає у двох іпостасях — як
система відносин об’єктивного характеру і як сфера цілеспрямованого
регулювання економічної діяльності суспільства. Наприклад, удосконалення
конкретних форм господарської діяльності нині здійснюється за умов
реального рівноправного існування фізичних форм привласнення благ і
послуг, становлення здорових ринкових засад. Це двоїстий (двоєдиний)
процес або навіть інтегровані процеси, що органічно співіснують у
суспільному виробництві, в цілісній системі народногосподарського
відтворення.

Господарський механізм — це система організації народногосподарського
організму відтворювальної діяльності, що ґрунтується на пізнанні дії і
взаємодії економічних законів, це спосіб ведення господарства у
суспільному масштабі з відповідними техніко-економічними й
організаційно-економічними відносинами та ринковими формами і методами
функціонування суспільної економіки.

Соціально-економічні ознаки господарського механізму такі:

• націленість на оптимальне задоволення потреб суспільства;

• досягнення високого рівня народногосподарського і внутрішньо-фірмового
стратегічного і поточного управління (мікрорівень);

• оптимальне поєднання державного регулювання економіки з комерційною
діяльністю окремих підприємств різних форм власності;

• економічне стимулювання працівників в усіх сферах життєдіяльності
суспільства;

• найраціональніше поєднання особистісних і колективних інтересів з
інтересами суспільства;

• досягнення цілісної єдності матеріальних і морально-психологічних
стимулів трудової діяльності на всіх напрямах господарювання;

• забезпечення високоефективного розвитку за всіма галузями виробництва
і соціальної сфери.

Суспільний господарський механізм є складним організмом. Він охоплює
різноманітні елементи, що доповнюють один одного, складають окремі
підсистеми (блоки), які співпрацюють, взаємодіють у

цілісній, глобальній (народногосподарській) системі, цілісному
народногосподарському організмі.

Структурні елементи інтегрованого народногосподарського механізму, які
можна виокремити у його складі:

• стратегічне управління (стратегічне планування і прогнозування), що є
стрижнем механізму господарювання, а також поточне (індикативне)
планування народногосподарської діяльності. Планування сприяє
впорядкуванню й узгодженню траєкторії розвитку макро- і мікроекономіки,
оптимальному забезпеченню пропорційності і збалансованості розвитку
економіки загалом, допомагає сконцентрувати в розпорядженні держави
ресурси і засоби для спрямування їх на ключові напрями
соціально-економічного прогресу суспільства;

• економічне стимулювання, яке виявляється у системі економічних важелів
і стимулів, спрямованих на працівників суспільного виробництва. Воно
органічно пов’язане з реальним використанням комерційних (ринкових)
засад в економіці і поєднує в собі не лише матеріальну зацікавленість, а
й певну відповідальність підприємств, органів господарювання усіх форм
власності за якість, ефективність і кінцеві результати роботи;

• менеджмент підприємств. Можна виокремити такі суто виробничі форми
управління діяльністю підприємств як кооперування, спеціалізація,
комбінування суб’єктів господарювання, ланок і підрозділів економічної
діяльності на мікрорівні;

• політико-правове регулювання діяльності на різних ієрархічних рівнях
(загальнонародний, регіональний, територіально-виробничий,
мікроекономічний). До нього належать загальнодержавна економічна
політика і законодавчо-правове забезпечення виробничого процесу,
підприємницької діяльності в різних галузях і сферах народного
господарства.

Отже, господарський механізм — це багатопланове утворення. Він є
об’єктом вивчення цілої системи різних наук і насамперед економічних.
Окремі його сторони аналізуються з точки зору права, соціології,
психології тощо. Коротко перелічимо завдання щодо аналізу механізму
суспільного господарювання, що стоять перед економічною наукою:

• пізнання законів і закономірностей, зокрема виробничих, які є
соціально-економічною сутністю, змістом господарського механізму
(техніко-економічні та організаційно-економічні відносини);

• дослідження форм і методів пізнання та реального використання у
практичній діяльності системи економічних законів;

• вироблення загальнодержавної концепції механізму господарювання й
основних напрямів його послідовного, динамічного, науково
обґрунтованого, комплексного вдосконалення як цілісного організму, а не
лише за окремими господарськими утвореннями. Безумовно, господарський
механізм було б неправильно розглядати як арифметичну суму його
елементів, оскільки він є цілісним живим організмом суспільства, а
відтак, неузгодженість, розбалансування в роботі його складових
(органів, підсистем) може знижувати рівень ефективності його роботи на
різних ступенях господарювання аж до кризових ситуацій.

Неузгодженість, розбалансованість у роботі господарського механізму
можуть негативно позначитися:

• на системах індикативних (рекомендаційних) показників стратегічного
прогнозування і економічних регуляторів;

• на економічних регуляторах і законодавчо-юридичних нормах, що
регламентують господарську діяльність, підприємництво на різних рівнях
управлінської ієрархії;

• на формах господарювання в ринкових умовах, новітніх напрямах розвитку
продуктивних сил під впливом прогресуючого розвитку науки, техніки й
технології у світовому масштабі, спричинивши їх відставання.

Нагальною потребою молодої Української держави, що обрала суверенний,
самостійний шлях у структурі світового господарства, є комплексне
узгодження розвитку й удосконалення всіх структурних елементів
господарського механізму, від чого безпосередньо й опосередковано
залежить рівень і масштаби ефективності функціонування сьогодні і в
доступному для огляду майбутньому. Тільки скоординована взаємодія всіх
ланок і функціональних підрозділів єдиного цілісного господарського
механізму може забезпечити успіх у ринковій трансформації економіки.

Функції господарського механізму

Важливим етапом у пізнанні господарського механізму як цілісного
суспільного організму є розкриття його функцій, серед яких можна
виокремити такі:

• динамічна збалансованість, відповідність рівня розвитку суспільних
продуктивних сил формам і методам господарювання. Господарський механізм
є способом розв’язання суперечностей, що можуть виникати у цій сфері
економічного процесу. Підтримання збалансованості й адекватності у
розвитку суспільного виробництва, його регулювання є необхідною
передумовою поступального цивілізаційного прогресу. Звичайно, не слід
недооцінювати ринкові форми господарювання, разом з тим потрібно
пам’ятати, що ринкові регулятори мають перебувати у взаємодії з
державним регулюванням багатьох соціальних процесів, де загалом
позитивний вплив ринкових важелів може викликати певні негативні вияви.
Міркування окремих учених, політиків, господарників на кшталт “ринок
вирішує все”, як свідчить міжнародний і вітчизняний досвід, є більше
емоційними і призводять до ідеологічного формування пасивної
очікувальної поведінки, сподівань на манну небесну, якої потрібно
терпляче чекати;

• економічна реалізація різних форм власності, використання їх
потенціалу у практичній господарській діяльності. Досконаліший
господарський механізм створює і кращі можливості для розкриття тих або
інших переваг кожної з форм власності, а соціальне утвердження інституту
рівноправного функціонування всіх форм власності сприяє подоланню
соціальних бар’єрів, що гальмують зростання виробництва, розвиток
здорових ринкових відносин. Зрозуміло, що автоматично, без ефективної
роботи господарського механізму загалом, його функціональних ланок
зокрема такі можливості не справдяться;

• свідоме, цілеспрямоване використання об’єктивних економічних законів.
У межах механізму господарювання досягається узгодженість економічних
інтересів, єдність дій і взаємодії, підпорядкування розвитку
продуктивних сил координації та контролю з боку суспільства. Без цих
регулятивних дій реальне використання економічних законів у практиці
господарювання неможливе;

• втілення у життя економічної політики (стратегії і тактики) держави. В
цьому разі механізм господарювання як цілісна система є основним
інструментом втілення у життя виробленої економічної політики. Держава,
ґрунтуючись на науковому пізнанні законів, всебічному й ретельному
врахуванні інтересів, внутрішніх і міжнародних умов розвитку країни,
виробляє програмні дії щодо економічної політики, її практичної
реалізації, для чого використовується цілісний комплекс не лише суто
економічних, а й організаційних заходів. Визначальною ланкою у цьому
комплексі є формування і налагодження ефективного функціонування
механізму суспільного господарювання.

Усі функції господарського механізму перебувають у єдності та
взаємодоповненні. Що повніша адекватність форм господарювання рівню
розвитку продуктивних сил, то успішнішим буде досягнення цілей
економічної політики.

Необхідність науково обґрунтованого, виваженого вдосконалення
господарського механізму зумовлена об’єктивними зрушеннями в економіці,
існуванням значного впливу на її складові з боку численних факторів, що
відрізняються динамізмом, стрімкою рухомістю, змінами.

До чинників, що впливають на господарський механізм, належать:

• науково-технічний і технологічний прогрес та їх вплив на виробничу
діяльність підприємств, галузей, на суспільне виробництво загалом;

• розмаїття форм господарювання за ринкових умов, що формуються у
багатьох постсоціалістичних країнах, до яких належить і Україна;

• зміни у надбудові постсоціалістичних держав, а відтак виникнення нових
і специфічно-особливих завдань (соціально-економічних), що вирішуються у
макро- і мікроекономічному просторі;

• зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні умови (міжнародний поділ
праці, інтеграційні процеси, міжнародне геополітичне становище).

Наслідки дії зазначених чинників можуть відрізнятися за масштабами змін
у механізмі господарювання. Це можуть бути незначні кількісні зміни або
глибокі якісні зрушення. Ось чому варто розрізняти часткове неглибоке
поліпшення певних ланок механізму господарювання і досить глибоке
перетворення структури господарського механізму, його перебудову. Тобто
можна говорити про реформу господарського механізму або взагалі про
економічну реформу. Звичайно, господарський механізм не є раз і назавжди
даним. Він розвивається і вдосконалюється, відбувається безперервний
процес пошуку ефективніших форм і методів господарювання. Це
вдосконалення здійснюється постійно, з урахуванням нагромадженого
досвіду, специфіки окремих сфер і галузей економіки.

Невеликий досвід вдосконалення господарського механізму в Україні
засвідчив, що воно ще не є великомасштабним і цілісним, а скоріше має
фрагментарний характер, здійснюється подеколи спонтанно і спорадично,
без цілісної програми дій з боку держави. Позитивні структурні зрушення
фактично не відбуваються, уряд та його функціональні структури більше
говорять, ніж здійснюють структурну перебудову економіки, в якій досі
переважають важкі технології, зношені на 60-80 % засоби виробництва.
Прагнення за допомогою закордонних інвестицій і кредитів поліпшити
ситуацію малопродуктивне та інколи навіть ілюзорне. Ставка на малий і
дрібний бізнес не є панацеєю. Такі форми бізнесу мають бути органічними
складовими у комплексній стратегічній програмі держави, яка має взяти
курс на рішучу перебудову, спираючись на науково-технічний прогрес,
здорову і виважену приватизацію, а також максимально закрити всілякі
лазівки для криміналізації і тінізації економіки молодої Української
держави.

У зв’язку з цим найважливіші завдання в удосконаленні господарського
механізму, зокрема і в Україні, такі:

• створення науково обґрунтованої теоретичної концепції господарського
механізму, виходячи з економіко-правової парадигми суспільного поступу;

• запровадження нормативного механізму господарювання, тобто переведення
теоретичної концепції у площину конкретних рішень;

• формування реально діючого, а не декларативного господарського
механізму, що міг би оптимізувати управлінсько-регулятивну діяльність
держави, сприяти розвитку здорового підприємництва за умов ринкової
трансформації економіки.

Список використаної літератури

Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994.
— 297 с.

Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. —
К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, ?. О.
Татаренко. — К.: Вид-во КНЕУ, 1999. — 564 с.

Коуз Р. Фирма, рынок и право. — М., 1993.

Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990.— 311с.

Макконнет К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. —
М.: Республика, 1996. — 785 с.

Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид.,
стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 128 с.

Общая экономическая теория / Под ред. А. И. Чубрынина. — СПб.: Питер,
2000. — 288 с.

Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. — М.:
Прогресс, 1995. — 352 с.

Основи економічної теорії / За заг. ред. А. А. Чухна. — К.: Віпол, 1994.
—704с.— Ч. I, П.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. ?.
?. Климка, В. ?. Нестеренка. — К.: Вища шк.; Знання, 1997. — 743 с.

Петти У. Экономические и статистические работы. — ?., 1940. — 324с.

Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения. — М., 1955. —
702 с.

Самуэльсон П. Экономика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Алгон, 1994. —Т. 1.
—333с.

Сисмонди С. Новые начала политической экономии: В 2 т. — М., 1936. — 401
с.

Скомарохова О. І. Соціальна політика та соціальний захист економічно
активного населення України: Автореф. дис. … канд. екон. наук. — К.,
1998.

Сурин А. И. История экономики и экономических учений. — М.: Финансы и
статистика, 1999. — 200 с.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю / За ред. А. I. Кре-дісова. —
К.: Віра-Р, 1997. — 448 с.

Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. — М., 1992.

Хейне П. Экономический образ мышления. — М., 1991.

Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е. Ф. Борисов. — М.: Юристь,
1997. — 536 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020