.

Умови формування ринку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1802
Скачать документ

Реферат на тему:

Умови формування ринку

Необхідними умовами формування ринкової економіки є такі:

• наявність економічної свободи і самостійності господарюючих суб’єктів.
Кожен суб’єкт має право самостійно вибирати партнерів для господарських
зв’язків, вид діяльності і вирішувати, які товари і послуги виробляти
або надавати, де і за якими цінами їх реалізовувати, враховуючи
кон’юнктуру ринку;

• наявність в економіці різноманітних форм власності (поліфор-мізм
власності). Це дає змогу виявити ефективність тих або інших форм
власності та мати право вибору певної форми господарської діяльності;

• достатня кількість виробників (не менше 15 виробників однотипної
продукції, якщо їх 4-5 — це олігополія, якщо 1-2 — монополія);

• конкуренція, яка примушує підприємців застосовувати новітні техніку і
технологію, сприяючи зменшенню витрат виробництва, збільшенню випуску
продукції, підвищенню продуктивності праці та ефективності економіки;

• право ринкових суб’єктів самим встановлювати ціни під впливом коливань
попиту і пропозиції. В умовах, коли відсутня монополізація, ринкова
ціна, як правило, не зменшується нижче за витрати виробництва. Якщо
прибуток від створення певного товару досить високий, то цей товар
активно починають виробляти конкуренти, в результаті пропозиція
збільшується, а ціна відповідно зменшується;

• повнота і доступ усіх підприємців до реальної інформації про стан
ринку;

• наявність розвиненої ринкової інфраструктури, тобто комплексу галузей,
систем, служб, які забезпечують загальні умови виробництва і
життєдіяльності людей.

Якщо не створено умов для розвитку і функціонування ринкової економіки,
можливості ринкового механізму обмежені.

Моделі ринкової економіки

Не існує єдиної моделі ринкової економіки, їх специфіка залежить від
історичних особливостей розвитку конкретної країни, рівня її
економічного розвитку, співвідношення функцій державних і

громадських структур, вибору пріоритетів суспільного розвитку. Однак
попри всі відмінності моделей, їх можна об’єднати у три різновиди —
ліберальний, соціальне орієнтований і державно-керований ринок (рис. 6).

Рис. 6. Моделі ринкової економіки

Для США, наприклад, характерне незначне втручання держави в економіку,
наближеність до реалізації принципу “вільної гри ринкових сил”. Тут
активно заохочується підприємництво, а високий рівень економічного
розвитку дає змогу за рахунок часткового перерозподілу національного
доходу підтримувати прийнятний життєвий рівень для малозабезпечених
верств населення. Загалом ліберальна модель базується на
соціально-культурних особливостях нації — масовій орієнтації на
досягнення особистого успіху та високому рівні економічного добробуту.

Японська модель ґрунтується на історичних традиціях цієї країни, на
пріоритетах інтересів нації над особистими інтересами, на високій
трудовій дисципліні і відповідальності працівників, розвиненому почутті
сприйняття нового, готовності населення йти на певні матеріальні витрати
заради добробуту країни. За рахунок перелічених та інших чинників
досягається значне зниження витрат виробництва продукції, її висока
якість, що забезпечує незаперечну конкурентоспроможність японських
товарів на світовому ринку. Японці не перебільшували роль “вільного
ринку” і вже з повоєнних років активно застосовували механізм
макроекономічного індикативного планування. Нині бізнесмени разом з
міністерствами розробляють стратегічні напрями розвитку економіки і
визначають ключові галузі для вкладення капіталів. В Японії відсутнє
державне соціальне забезпечення (цю функцію виконують фірми).

Більшість західноєвропейських країн кілька століть жили за законами,
побудованими на принципах монархізму, що зумовило значне втручання
держави в економіку і соціальне життя. Висока норма оподаткування дає
можливість цим державам нагромаджувати значні фінансові кошти і
спрямовувати їх на розв’язання соціальних проблем (державне страхування
здоров’я, державне утримання безробітних, пенсіонерів тощо). В
результаті значною мірою вирівнюються поточні доходи населення,
регулюється зайнятість, а в окремих випадках — і ціни. Соціальне
орієнтована ринкова економіка характерна для Швеції, Німеччини, Австрії.

Якщо узагальнити практику розвитку ринкових економік західних країн, то
моделлю розвитку національних ринкових економік з певним припущенням
можна вважати поєднання ліберального і соціально орієнтованого ринку.
Для ліберальної моделі ринкового розвитку передусім характерний
пріоритет приватної власності, заохочення приватного підприємництва.
Економічні функції держави реалізуються в основному на макроекономічному
рівні. Не ставиться проблема “соціальної рівності”, державна соціальна
практика спрямована на підтримку найзнедоленішого населення. Для
соціальна орієнтованої моделі економіки характерна міцна позиція держави
в регулюванні відтворювальних процесів, розподілі прибутків через
програми державних видатків на соціальне забезпечення. Соціальна
політика держави спрямована на всіх слабких членів суспільства.
Регламентуючі функції держави поширюються не тільки на макрорівень
господарської діяльності, а й на діяльність суб’єктів мікроекономіки.

За якими показниками можна оцінювати перевагу тієї або іншої моделі
ринкової економіки? Для більшості країн, що переходять від
індустріального до постіндустріального суспільства, такими показниками
мають бути: реалізація потенцій особистості, забезпечення сприятливих
економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов
життєдіяльності людини.

Дієздатність ринку як форми функціонування товарного виробництва
підтверджується тривалим періодом людської історії. Його “довголіття”
визначається тим, що в самій суті розвиненого ринку закладено механізм
його саморозвитку і саморегулювання.

Список використаної літератури

Андреев Б. Ф. Системный курс экономической теории: микроэкономика,
макроэкономика. — Л.: Лениздат, 1998. — 574 с.

Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность). —
М.: БЕК, 1996. — 352 с.

Беляев О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ,
2001. —328с.

Борисов Е. Ф. Экономическая теория. — М.: Юристь, 1999. — 568 с.

Борисов Е. Ф. Экономическая теория: вопросы — ответы. — М.: Инфра-М,
2000. — 196 с.

Бутук А. И. Экономическая теория. — К.: Вікар, 2000. — 301 с.

Всемирная история экономической мысли: В 6 т. — М.: Мысль, 1987.

Гальчинський А. С., Єщенко П. С., ПалкінЮ. І. Основи економічних знань:
Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1999. — 403 с.

Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні (остання
третина XIX — перша третина XX ст.). — К.: Наук, думка, 1994. — 244 с.

Дзюбик С. Д., Ривок О. П. Основи економічної теорії. — К.: Основи, 1994.
— 297 с.

Економічна теорія: Політекономія: Підруч. / За ред. В. Д. Бази-левича. —
К.: Знання-Прес, 2001. — 581 с.

Економічний словник. — К., 1973.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020