UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеоконсерватизм. Соціальна демократія. Соціалізм (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4618
Скачало1142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Неоконсерватизм. Соціальна демократія. Соціалізм

 

Окремі негативні наслідки науково-технічного прогресу, соціальні

революції XX ст., криза лібералізму, розширення сфери масової культури,

переоцінка суспільних цінностей спричинилися до відродження, особливо

після Першої світової війни, консерватизму, який почали називати

неоконсерватизмом. З'являються різні соціально-політичні концепції

неоконсерватизму,

 

насамперед в Італії (Г. Д'Аннунціо), Німеччині (Е. Юнгера, Ст. Георга).

Значного поширення набули праці Е. Еволи, який синтезував різні

неоконсервативні ідеї та концепції, висунувши свою "доктрину

пробудження". Головним її положенням був імператив Консервативної

революції, побудова Анти-Європи. Е. Евола твердив про необхідність

відновлення нордичної імперії з абсолютною владою верховного суверена,

відродження станової ієрархії, твердих порядків.

 

Кінець XX ст. приніс оновлення неоконсерватизму, що певною мірою

відмовився від імперських амбіцій, узяв на озброєння окремі ліберальні

ідеї та цінності. Характерними його рисами лишаються вірність старим

традиціям й нормам, зведення змісту влади до керівних і

розподільно-розпорядчих функцій, збереження суспільно-політичної

нерівності, скептицизм щодо суспільного прогресу, справедливості, культ

сильної держави та авторитарних лідерів, збереження традиційних

інститутів влади та архаїчних політичних цінностей. Водночас розпад

світової соціалістичної системи став стимулом для поширення лібералізму

в колишніх країнах соціалізму.

 

Консерватизм як світоглядна система, тип свідомості й

по-літико-ідеологічних настанов не завжди асоціюється з конкретними

політичними партіями. Як вважали батьки—засновники консерватизму,

політичні принципи, теоретичні схеми тощо слід пристосовувати до

усталених національних традицій, звичок, існуючих суспільно-політичних

інститутів.

 

Якщо лібералізм і соціалізм виникли як течії відповідно буржуазного та

робітничого класів, консерватизм є багатошаровим явищем, що

віддзеркалювало захисну реакцію різних соціальних верств населення, які

не бажали надто різких змін свого соціального статусу, відчували страх

перед невідомим і неви-значеним майбутнім. Крім того, консерватизм

полягає ще й у врахуванні глибинних психологічних чинників, цінностей і

норм, що існують у масовій свідомості.

 

Проте істинний консерватизм, що захищає існуючий статус-кво, обов'язково

враховує реалії та пристосовується до них. Так, у період становлення

вільного підприємництва він інтегрував ідеї вільної конкуренції, ринку,

а після великої економічної кризи на початку XX ст. — ідеї державного

регулювання економіки, соціальних реформ, що свідчать про глибокі

трансформації консерватизму в 70-80-ті роки XX ст.

 

Особливість цього періоду полягала в кризі лівих (комуністичних і

соціал-демократичних) і кейнсіанських моделей суспільного розвитку. І

цей вакуум заповнили праві й консервативні політичні доктрини.

 

Як наслідок — перемога на виборах консерваторів у США (Рональд Рейган,

1980 і 1984 pp.), Великобританії (Маргарет Тетчер, тричі підряд з 1979

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ