UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНеолібералізм (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3313
Скачало994
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Неолібералізм

 

Ліберальні доктрини набули у XX ст. нового розвитку. Найхарактернішими

з них є концепції технократичної та плюралістичної демократії.

 

Започаткували першу концепцію Т. Веблен, Дж. Бернхем і А. Берлі. Т.

Веблен висунув ідею, що в нових соціально-економічних умовах у зв'язку з

науково-технічним прогресом влада має перейти до рук інженерів, оскільки

головною суперечністю

 

суспільства стає суперечність між інженерно-технічною інтелігенцією й

бізнесменами. Дж. Бернхем твердив, що в індустріальних країнах

відбувається революція менеджерів (керуючих), нові технології мають

дисциплінувати ліберальну демократію, виділити в суспільстві насамперед

обов'язки та дисципліну громадянства. А. Берлі, розглядаючи феномен

влади в умовах науково-технічної революції, навів нову періодизацію

розвитку християнської цивілізації та відповідних типів соціальних

революцій.

 

Доктрина плюралістичної демократії була сформульована М.Дюверже, Р.

Дарендорфом та ін. В її основу покладено твердження, що в умовах значної

соціальної стратифікації постін-дустріального суспільства, вільного

волевияву політична влада та прийняття рішень стають результатом вільної

гри інтересів, конкуренції різних соціальних груп. Політична влада

розподіляється між різними системними суб'єктами влади, настає її

"дифузія", що є вираженням плюралізму групових інтересів. Роль держави

полягає в арбітражі між групами, нормуванні умов вільного доступу до

влади, дотриманні "правил гри". Саме тому Р. Да-рендорф опрацював теорію

політичного конфлікту, а М. Дювер-же — теорію політичних партій, їх

класифікацію.

 

Творці теорії еліти Вільфредо Парето (1848-1923) і Гаета-но Моска

(1858-1941), на відміну від марксистів, більше уваги приділяли конфлікту

інтересів статусних і престижних груп правлячого класу (тут вони близькі

до М. Вебера).

 

В. Парето вважав, що здібності до управління має лише еліта, яка

перебуває на верхівці суспільної піраміди і керується вождями.

 

Історія, на його думку, — арена постійної боротьби еліти за владу, а

"циркуляція елітних прошарків" є неодмінним законом суспільного життя.

 

Кожен тип елітної групи не задовольняє всі вимоги керівництва

суспільством, а тому збереження соціальної рівноваги потребує постійної

зміни еліти за допомогою насильства.

 

На думку В. Парето, найвищим принципом політичного життя є влада

незалежно від етичної оцінки шляхів її здобуття.

 

Г. Моска, перебуваючи на позиціях консервативного лібералізму, вважав

неможливою стабільність суспільства без оновлен-

 

ня політичної еліти. На його думку, це зумовлено тим, що будь-яка еліта

має тенденцію до перетворення її на " закриту" спільноту, а потому й до

виродження. (До речі, концепція X. Лассуела не збігається з

ідеологічними та історико-філософ-ськими парадигмами Г. Моски та В.

Парето.)

 

Роберт Міхельс (1876-1936) працював над ідеєю про неминуче олігархічне

переродження всіх демократичних партій і систем. Він вважав, що

демократія неможлива без професійного управлінського апарату. У

противному разі харизматичних лідерів змінюють бюрократи, революціонерів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ