UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВаріанти відмінкових форм іменників (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12248
Скачало593
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Варіанти відмінкових форм іменників

 

Відмінювання іменників звичайно не становить проблеми для мовців. Для

переважної більшості слів будь-яка відмінкова форма відшукується

автоматично. Ми розглянемо ті форми, при творенні і вживанні яких все ж

таки трапляються помилки, а також варіантні форми, які потребують

свідомого відбору у певних ситуаціях спілкування.

 

І. Давальний відмінок однини іменників II відміни

 

1. У давальному відмінку іменників чоловічого роду II відміни

вживаються паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати

дядькові (дядьку), рекомендувати видавцеві (видавцю), порадити водієві

(водію), надіслати комітетові (комітету), допомагати талантові

(таланту). Для назв істот закінчення -ові, -еві (-єві) є найуживанішими.

 

В окремих випадках єдино можливими є форми на -ові, -еві. Це стосується

використання іменників, які в родовому або кличному відмінку мають

закінчення -у, -ю. Омонімія форм родового або кличного і давального

відмінків спричиняє змістову неясність. Наприклад, словосполучення

подяка майстру сприймається однозначно, тому що у родовому відмінку

іменника майстер виступає закінчення -а. У словосполученні побажання

(чиє? кому?) відділу другий іменник може означати і адресата, і суб'єкта

дії (форми родового і давального відмінків цього слова збігаються), отже

тут потрібно використати форму із закінченням -ові (-еві). Так само

форми батьку, Шевченку можуть означати і адресата (давальний відмінок) і

звертання (кличний відмінок), отже в таких випадках у давальному

відмінку слід вживати виключно форму із закінченням -ові (-еві).

 

2. Якщо в тексті поряд стоять кілька іменників чоловічого роду у формі

давального відмінка однини, рекомендується вживати варіа-

 

тивні форми: За таку помірковану ставку Марта мусила б подякувати

сусідові своєму кооператору Іванчукові, що виговорив для неї цю ціну в

орендаря... (В. Підмогильний); Завтра начальникові головного управління

Данилу Богдановичу Триндирівському виповнюється п'ятдесят (О.

Мірошниченко).

 

3. Для іменників середнього роду типовим є закінчення -у (-ю). Іменникам

із суфіксом -к-, які означають істот, властиві паралельні закінчення

-ові і -у: ягнятк-ові (-у), пташенятк-ові (-у), хлоп 'ятк-ові (-у),

немовлятк-ові (-у); Варіантні форми утворюють окремі іменники і назви

неістот: сонц-ю (-еві), серц-ю (-еві), лих-у (-ові), міст-у (-ові). У

формах із закінченнями -еві, -ові ці іменники вживаються переважно у

фольклорі (особливо при персоніфікації, коли можливе вживання форм

кличного відмінка).

 

II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни

 

1. У іменників чоловічого роду II відміни, що означають істот, форма

знахідного відмінка однини збігається з формою родового відмінка:

розпитати секретаря, поважати друга, викликати слюсаря. Іменники

чоловічого роду — назви неістот мають у знахідному відмінку однини

форму, омонімічну формі називного відмінка: полагодити замок, дивитися

телевізор, читати журнал.

 

2. Деякі назви неживих предметів виступають у знахідному відмінку у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ