UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДієслово (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8894
Скачало993
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Дієслово

 

Творення і вживання деяких форм дієслова

 

І. Неозначена форма дієслова

 

Стилістично нейтральні форми інфінітива на -ти (вболівати, майструвати,

виступати, шити) не мають функціональних обмежень. Варіантні форми

інфінітива на -ть (співать, стрибать, шукать) вживаються в усному

мовленні, фольклорі та в художній літературі, наприклад:

 

Мені шляху не питать: Прямо степом мандрувать, Гей-гей, долю доганять!

 

(Нар. пісня);

 

Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать (Л. Костенко).

 

Деякі дієслова мають паралельні форми інфінітива. До стилістично

рівнозначних (хоча семантично — за значенням одно- чи багатократності,

інхоативності, інгресивності, дуративності і т. ін. — не тотожних)

належать, наприклад, такі варіанти: виштовхнути і виштовхати, випхнути і

випхати, витягнути і витягти, досягнути і досягти, застигнути і

застигти, надягнути і надягти, скреготати і скреготіти і под.

Стилістично розрізняються форми із суфіксами -yea- (-юва-) і -а- (-я-),

як-от: витискувати і витискати, витягувати

 

і витягати, випробовувати і випробувати, доповнювати і доповняти,

закруглювати і закругляти, замінювати і заміняти, затрачувати і

затрачати. Першим з варіантів віддається перевага у науковому та

офіційно-діловому мовленні, другі частіше використовуються у розмовному

і художньому стилях.

 

II. Форми теперішнього часу

 

1. Подвійні форми теперішнього часу мають різновідмінювані дієслова,

як-от: дути — дму, дмеш... і дую, дуєш...; клепати — клепаю, клепаєш...

і клеплю, клеплеш...; колисати — колисаю, колисаєш... і колишу,

колишеш...; мугикати —мугикаю, мугикаєш... і мугичу, му-гичеш...;

скакати — скакаю, скакаєш... і скачу, скачеш...; смикати — смикаю,

смикаєш... і смичу, смичеш...; стругати — стругаю, стругаєш... і стружу,

стружеш... і т. ін. Ці форми подаються у словниках як рівноправні,

стилістично нейтральні.

 

2. Стилістично розрізняються форми першої особи і множини (розуміємо

—розумієм, бачимо — бачим, радіємо —радієм) і форми третьої особи однини

(співає — співа, виглядає — вигляда, поливає — полива). Перші з

наведених варіантів є стилістично нейтральними, другі належать до

стилістично знижених форм, які вживаються у розмовному мовленні і (як

елемент стилізації) у художній літературі: Розпитуєм Мину Омельковича

про сина Гришуню, товариша наших дитячих літ (О. Гончар); Дихаєм на

повні груди, прозираєм далі (П. Тичина); ...Бува, така пласка глупота

однозначна себе ховає за гучні слова (Л. Костенко); Я співаю пісню морю,

І воно мені співа (О. Олесь).

 

Для відтворення просторіччя у художніх творах використовуються

ненормативні (в тому числі діалектні) форми першої і третьої особи

однини, наприклад: Сама світом нуджу, а сердюсь на тебе, думаю: що ж це

він дурить мене, чи що? (І. Карпенко-Карий); Петрик заліз на пічку і з

пічки визирає, а я сидю на лаві і тремтю вся (М. Хвильовий); Ой, як

тяжко розійтись з милим і не знать, чи він любе тебе? (І.

Карпенко-Карий); В країнах теплих дике море До вас співає і говоре...

(О. Олесь).

 

Елементом просторіччя є форма хотять. Літературній нормі української

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ