UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось24421
Скачало2047
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її

використання

 

За сферою використання словниковий склад сучасної української мови

ділиться на 2 групи:

 

1) загальновживана, або загальнонародна, лексика;

 

2) лексика обмеженого вживання.

 

До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в різних

мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де

він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля, школа, журнал,

море, п'ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно

тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

 

Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна, спеціальна,

жаргонна, арготична лексика. Розглянемо їх докладніше.

 

До діалектної лексики (діалектизмів) належать слова, уживання яких

обмежене певною територією. Діалектна лексика характеризується

неоднорідністю. Одним із видів діалектизмів є етнографіз-ми — слова, що

називають предмети, поняття, характерні для побуту, господарства певної

місцевості, наприклад: котига — віз, на якому возять припаси, необхідні

для пастухів, овець; верета — покривало, мішок на сінник; загата —

огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям,

соломою або глицею для утеплення хати взимку; сачма — велика

сітка-накидка для лову риби; ру-нець — біла хустина або шматок полотна;

рябчун — різнобарвний домотканий килим. Етнографізми не мають паралелей

у літературній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій.

Іншою групою діалектної лексики є власне лексичні діалектизми — слова,

які збігаються із загальнолітературними за значенням: безрога — свиня,

легінь — парубок, бузько — лелека, втрафити — потрапити, капар-ство —

недбалість, неохайність, ковнір — комір, клевець — молоток, когут —

півень, рахуба — клопіт. Третьою групою діалектної лексики є семантичні

діалектизми, тобто слова, які мають інше, ніж у літературній мові,

значення: куля — милиця, бук — палиця, обруч — поряд, пасія — гнів,

чудно — незручно, під — горище. Розрізняють також діалектизми фонетичні

(хтіти — "хотіти", свеї— "своєї", — шкахва "шафа", кождий — "кожний") і

граматичні (баче — "бачить", дасииі — "даси", к столу — "до столу").

 

Діалектизми не входять до складу літературної мови. Письменники

звертаються до діалектизмів з метою передати особливості говірки своїх

героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місцевий колорит

описуваних подій. Украплення діалектизмів у художній текст має бути

помірним і стилістично виправданим. Порушенням стилістичних норм мови є

використання діалектизмів у науковому та офіційно-діловому стилях.

 

Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами людей,

об'єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари:

терміни і професіоналізми.

 

Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами наукових,

технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів

певної галузі науки, виробництва становить її термінологію. Існує,

наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ