.

Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її використання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2074 26037
Скачать документ

Реферат на тему:

Лексика сучасної української літературної мови з огляду на сферу її
використання

За сферою використання словниковий склад сучасної української мови
ділиться на 2 групи:

1) загальновживана, або загальнонародна, лексика;

2) лексика обмеженого вживання.

До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в різних
мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де
він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля, школа, журнал,
море, п’ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно
тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна, спеціальна,
жаргонна, арготична лексика. Розглянемо їх докладніше.

До діалектної лексики (діалектизмів) належать слова, уживання яких
обмежене певною територією. Діалектна лексика характеризується
неоднорідністю. Одним із видів діалектизмів є етнографіз-ми — слова, що
називають предмети, поняття, характерні для побуту, господарства певної
місцевості, наприклад: котига — віз, на якому возять припаси, необхідні
для пастухів, овець; верета — покривало, мішок на сінник; загата —
огорожа біля стін хати, проміжок між якою і стінами закладається листям,
соломою або глицею для утеплення хати взимку; сачма — велика
сітка-накидка для лову риби; ру-нець — біла хустина або шматок полотна;
рябчун — різнобарвний домотканий килим. Етнографізми не мають паралелей
у літературній мові, оскільки вони є місцевими назвами місцевих реалій.
Іншою групою діалектної лексики є власне лексичні діалектизми — слова,
які збігаються із загальнолітературними за значенням: безрога — свиня,
легінь — парубок, бузько — лелека, втрафити — потрапити, капар-ство —
недбалість, неохайність, ковнір — комір, клевець — молоток, когут —
півень, рахуба — клопіт. Третьою групою діалектної лексики є семантичні
діалектизми, тобто слова, які мають інше, ніж у літературній мові,
значення: куля — милиця, бук — палиця, обруч — поряд, пасія — гнів,
чудно — незручно, під — горище. Розрізняють також діалектизми фонетичні
(хтіти — “хотіти”, свеї— “своєї”, — шкахва “шафа”, кождий — “кожний”) і
граматичні (баче — “бачить”, дасииі — “даси”, к столу — “до столу”).

Діалектизми не входять до складу літературної мови. Письменники
звертаються до діалектизмів з метою передати особливості говірки своїх
героїв, достовірніше відтворити етнографічні деталі, місцевий колорит
описуваних подій. Украплення діалектизмів у художній текст має бути
помірним і стилістично виправданим. Порушенням стилістичних норм мови є
використання діалектизмів у науковому та офіційно-діловому стилях.

Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами людей,
об’єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари:
терміни і професіоналізми.

Термінами називаються слова, що є спеціальними назвами наукових,
технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів
певної галузі науки, виробництва становить її термінологію. Існує,
наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична,
філологічна, філософська, хімічна тощо.

Для термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька
значень, кожне із значень належить до різних термінологій. Як приклад
можна навести значення термінів стопер та стела стопер — 1) машина для
буріння свердловин, спрямованих уверх; 2) захисник у футболі та деяких
інших спортивних іграх. Стела — 1) вертикальна кам’яна плита чи стовп з
рельєфним зображенням чи написом; 2) центральна частина стебла й кореня
вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.

У межах конкретної галузевої термінології термін в ідеалі має бути
однозначним, щоб забезпечити точність передачі наукового поняття. Однак
існують випадки порушення цієї вимоги, наприклад: караул — 1) збройна
варта, сторожа; 2) збройний підрозділ для охорони військових об’єктів
або для віддання військових почестей; 3) несення охорони; 4) місце, де
розташована варта, сторожа. Репертуар — 1) сукупність творів, які
виконуються в театрі за певний час; 2) ролі, в яких виступає актор; 3)
добір музичних, літературних творів тощо, з якими виступають актор,
співак, музикант, читець. Контроль — 1) перевірка, облік, спостереження
за чим-небудь; 2) установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої
іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо; 3) заключна
функція управління.

Наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом
невпорядкованості конкретної термінології. До недоліків термінології
відносять також синонімію термінів: мовознавство — лінгвістика, алфавіт
— абетка, орфографія — правопис, багатозначність — полісемія, значення —
семантика. Про досконалість термінології можна говорити у тому випадку,
коли дотримується таке правило: кожен термін називає одне поняття, кожне
спеціальне поняття позначається одним терміном. Синонімія і
багатозначність у термінології порушують вимогу однозначної
відповідності між терміном і позначуваним ним поняттям.

Розрізняють терміни загальновідомі: трикутник, діаспора, інтеграція,
демократія, прикметник, капрон, плато, арія, стоматолог тощо і
вузькоспеціальні, які використовуються лише спеціалістами: сальдо
(бухг.), кавернотомія (мед.), діаміни (хім.), субстантивація (лінгв.),
сервомотор (техн.), септакорд (муз.), меркаптани (хім.) і т. ін.

У межах спеціальної лексики термінам протистоять професіона-лізми —
слова і звороти, які використовуються людьми певної професії і є
напівофіційними назвами понять цієї професії. Часто про-фесіоналізмами є
загальнонародні слова, ужиті у специфічному значенні, наприклад: вікно
для викладачів — це час між заняттями, висячим редактори називають
рядок, що не вміщується в сторінку, а ляпом — помилку, у водіїв загоряти
— сидіти без діла, бублик — руль, гума — автопокришка тощо.

Під жаргоном розуміють різновид мови, що використовується переважно в
усному спілкуванні окремою соціальною групою, яка об’єднує людей за
ознакою професії, інтересів, звичок, занять, суспільного становища чи
віку. Сьогодні мовознавці виділяють жаргон молоді, програмістів,
філателістів, мисливців, рибалок, спортсменів, п’яниць, декласованих
елементів (злодіїв, картярських шулерів та ін.). У відкритих групах
(молодь, мисливці та ін.) жаргон є своєрідною “колективною грою” (О.
Єсперсен). Замкнені групи (жебраки, злодії і т. ін.) за допомогою
жаргону відокремлюються від іншої частини суспільства, він допомагає
членам групи розпізнавати “своїх” і “чужих”, а також виконує функцію
конспірації.

Елементами злодійського жаргону є, наприклад, слова: перо (ніж), мочити
(вбивати), стибрити (вкрасти), лажа (неприємність), збацати
(станцювати), закласти (видати), иімон (обшук), розколотися (зізнатися),
зав’язати (порвати із злочинним світом) тощо. Основною метою таких слів
є приховання предмета комунікації.

Молодіжні жаргонізми являють собою експресивні позначення
загальновідомих понять: предки (батьки), чувак (хлопець), баскет
(баскетбол), бабки (гроші), бухати (випивати), погрімон (прізвисько),
олдовий (старий), герла (дівчина), фачити (принижувати, ігнорувати),
фацет (чоловік, хлопець), бачик (телевізор), стріха (свідомість,
здоровий глузд), кріпак (провінціал, селюк), баклажан (алкоголік),
шуфляда (щелепа). У мові школярів і студентів натрапляємо на слова:
хвіст — нескладений іспит, зрізатися — не скласти іспиту, автомат —
залік, поставлений викладачем без спеціальної співбесіди, шпора —
шпаргалка, бабки — гроші. Такі слова, як правило, відображають
фамільярне або гумористичне ставлення до предмета мови. Психологічною
основою появи молодіжних жаргонних слів є споконвічне прагнення молоді
підкреслити свою дорослість, незалежність і нестандартність у поведінці
та судженнях.

Як синонім слова “жаргон” іноді (здебільшого стосовно англомовних країн)
використовують термін сленг. Для позначення способу спілкування
декласованих елементів поряд із терміном “жаргон” вживається також
термін арго, що позначає сукупність особливостей мови групи людей, які
намагаються засекретити свої висловлювання, зробити їх незрозумілими для
оточення.

Жаргонні слова звичайно охоплюють вузьке коло понять. Уживання їх є
ненормативним явищем. Жаргонізми роблять мову примітивною, засмічують
її. У художніх творах жаргонізми використовуються як засіб мовленнєвої
характеристики героїв. Поза цим завданням використання жаргонної лексики
в літературній мові неприпустиме. Найнадійнішим засобом очищення мови
від таких елементів є збагачення словникового запасу справжніми
цінностями рідної мови, піднесення загальної культури мови.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.

Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.:
Артек, 1999.

Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського
слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.

Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.
С. К., 2000.

Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий
центр “Просвіта”, 2000.

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян.
— Донецьк: Сталкер, 1997.

Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного
слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

Гринчишин Д. Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. —
К.: Рад. шк., 1986.

Ділова українська мова: Навч. посіб. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.

Ділова українська мова: Посіб. для студентів вузів / За ред. Н. Д.
Бабич. — Чернівці: Рута, 1996.

Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. -Л.
Кулініченко. — К.: Український центр духовної культури, 1996.

Караванський С. Пошук українського слова, або Боротьба за національне
“я”. —К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.

14. Коваль А. П. Ділове спілкування. —К.: Либідь, 1992.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020