UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМісце української мови у сучасному житті (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6533
Скачало918
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Місце української мови у сучасному житті

 

Статус державності потрібен нашій мові, щоб після згубних

Браконьєрських літ повернути їй природну роль, і силу, і престиж,

повністю забезпечити їй право на життя у всіх сферах, на всіх рівнях.

 

О. Гончар

 

Українська мова є національною мовою українського народу. Вона належить

до найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Про це свідчать такі її

властивості, як багатство запасу слів, розвинена синоніміка,

досконалість фонетичної і граматичної системи. Ще в 1834 р. російський

академік І. Срезневський зазначав, що українська мова є однією з

найбагатших слов'янських мов, що вона навряд чи поступиться, наприклад,

перед богемською щодо багатства слів і виразів, перед польською щодо

мальовничості, перед сербською щодо приємності, що це мова, яка може

дорівнятися до мов культурних; щодо гнучкості й багатства синтаксичного

— це мова поетична, мелодійна, мальовнича.

 

Українська мова має давню історію. Наукою доведено, що її основні

елементи були започатковані ще в часи, співвідносні з виникненням

латини, а сучасно окреслених рис вона набула у VI-VII ст.

 

Українська мова вперше зазнала літературного опрацювання наприкінці

XVIII — на початку XIX ст. у творчості І. Котляревського. Започаткований

ним процес формування української літературної мови був продовжений

видатними поетами і письменниками — Г. Квіткою-Основ'яненком, П.

Гулаком-Артемовським, Є. Гребінкою, О. Афанасьєвим-Чужбинським, А.

Метлинським, В. Забілою, М. Петренком та ін. І. Котляревський та його

наступники орієнтувалися на середньонаддніпрянські говори і близькі до

них слобожанські говірки, які й стали основою української літературної

мови.

 

Особливу роль у становленні нової української літературної мови відіграв

Т. Шевченко. Своєю творчістю геніальний поет підніс українську

літературну мову до загальнонародної. Саме Т. Шевченко розкрив багатства

її словника, її структурно-семантичні та стилістичні можливості, створив

чітко внормовану систему української літературної мови. Дальший розвиток

української національної мови пов'язаний із творчістю видатних

письменників і публіцистів - І. Нечуя-Левицького, С. Руданського, Марка

Вовчка, Панаса Мирного, М. Старицького, М. Коцюбинського, Лесі Українки,

І. Франка, О. Кобилянської, С. Васильченка, В. Стефаника та ін.

 

Історія української мови містить багато трагічних сторінок. Так на

початку XVIII ст. указом Петра І було заборонено друкувати ук-раїнською

мовою релігійну літературу. Таємний циркуляр міністра внутрішніх справ

Росії П. Валуєва (1863 р.) заборонив друкування українською мовою

шкільних і релігійних видань. Статус української мови у цьому документі

визначався такими словами: “ніякої особливої малоросійської мови не

було, немає і бути не може”. Емсь-кий указ 1876 р. (був підписаний

Олександром II у м. Емсі) заборонив друкувати та ввозити з-за кордону

оригінальні твори українською мовою, ставити нею вистави. Утиски і

заборони позбавили українську мову умов для нормального розвитку і

функціонування, зумовили те, що у XIX ст. вона не використовувалася у

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ