UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрикметник. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8028
Скачало603
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Прикметник. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників

 

Прикметник. Уживання деяких форм прикметників

 

І. Повні та короткі форми прикметників

 

За типом закінчення у сучасній українській мові розрізняють повні

(відмінювані) та короткі (невідмінювані) форми прикметників.

 

Звичайною для української мови є повна форма прикметників: високий,

синій, чудова, зелена, глибоке, чорне, розумні, ясні. Повні прикметники

мають два різновиди — стягнений і нестягнений. Нестягнені варіанти (як

паралельні до стягнених) можливі тільки у називному і знахідному

відмінках однини прикметників жіночого і середнього роду (висока —

високая, глибоку — глибокую, ясне — яс-неє, далеке — далекеє), а також у

називному і знахідному відмінках множини (сильні—сильнії,

веселі—веселії).

 

Повні прикметники (при наявності варіантів — у стягненій формі) належать

до стилістично нейтральних форм, які використовуються без будь-яких

функціональних обмежень. Нестягнені варіанти повних прикметників

використовуються переважно у фольклорі і (з метою стилізації під усну

народну творчість) у поезії:

 

Ой і зійди, зійди Ти, зіронько вечірняя, Ой вийди, вийди, Дівчинонько

моя вірная! (нар. пісня);

 

Сріблясті потоки із місяця ллються, Сріблястії звуки з-під лютні

несуться (А. Кримський).

 

Окремі повні прикметники чоловічого роду у називному — знахідному

відмінках однини утворюють короткі (з нульовим закінченням) форми:

вартий — варт, винний — винен, годний — годен, дрібний — дрібен, живий —

жив, здоровий — здоров, ладний — ладен, певний — певен, повний — повен,

потрібний — потрібен, правий — прав, радий — рад, срібний — срібен,

ясний — ясен. Сферою використання коротких прикметників є фольклор,

розмовне мовлення, поезія, наприклад:

 

Ой славен козак да старший Павло Хвалився конем перед королем... (нар.

пісня);

 

Чом, Дунає, став ти мутен, Став ти мутен, каламутен?

 

(П. Куліш);

 

Благословен останній альпініст, Що буде вгору дертися по скелі!

 

(Л. Костенко).

 

II. Варіанти відмінкових форм прикметників

 

Прикметники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини

мають паралельні форми: на нижньому — на нижнім, на останньому — на

останнім, на безкрайому — на безкраїм. Стилістично форми не

диференціюються, використовуються у всіх стилях, хоча вживання форми на

-ім у науковому і — особливо — в офіційно-діловому стилі не

рекомендується. Частіше вживається форма на -ому. Прикметники із

закінченням -ім (-їм) активно функціонують у поетичних творах:

 

Поїзд мене забере: крізь прочинені двері,

 

не зупиняючись, тихо мене забере,

 

і в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі,

 

ми поїдем в диму зеленавім печерських дерев

 

(І. Малкович);

 

Там Сварог схиливсь над стернями, вкутав голову туманами і ворушить тихо

віями, як лісами в білім інею

 

(Т. Осьмачка).

 

Ступені порівняння прикметників

 

В українській мові розрізняють два ступені порівняння — вищий і

найвищий, які можуть виражатися простими (синтетичними) і складеними

(аналітичними) формами. Ступені порівняння властиві тільки якісним

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ