UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСловники і словникові видання з української мови (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9799
Скачало830
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Словники і словникові видання з української мови

 

Для того щоб засвоїти норми української літературної мови, оволодіти

українською лексикою, вміти користуватися стилістичним багатством мови,

потрібно систематично читати найрізноманітнішу літературу — художню,

публіцистичну, соціально-економічну, наукову тощо. Крім цього, необхідно

звертатися до словників, які дають певну інформацію щодо особливостей та

правил використання мовних засобів. Словники відіграють величезну роль у

піднесенні культури мови, адже вони радять мовцеві, як правиль-

 

но, як краще висловити свою думку. М. Рильський слушно зауважував:

"Неможливо уявити собі культурну людину, яка б не мала потреби в

словнику, ніколи не заглядала до нього, ніколи ним не користувалась".

 

Теорія і практика укладання словників називається лексикографією (від

грецьк. lexis — слово, вираз і grapho — пишу), а щодо словників може

вживатися синонімічна назва — лексикографічні джерела. Розрізняють

словники понятійно-довідкового характеру — енциклопедичні й власне мовні

— лінгвістичні (або філологічні).

 

Енциклопедичний словник містить найважливіші відомості про ту чи іншу

галузь людських знань, про найважливіші події, явища, про найвідоміших

осіб. У такому словнику розкриваються не значення й особливості вживання

слів, а поняття. Тому до енциклопедичного словника входять, як правило,

іменники (власні та загальні назви). Енциклопедичні словники можуть

містити ілюстрації, карти, схеми, таблиці.

 

Чітке уявлення про відмінність між енциклопедичним і лінгвістичним

словником дає зіставлення двох статей з однаковим заголовним словом —

преамбула, рубін.

 

В "Українській радянській енциклопедії" ці слова пояснюються так:

 

Преамбула (від лат. praeambulus — той, що передує) — вступна частина

законодавчого акта, декларації, договору міжнародного та ін. важливих

актів, у якій викладено обставини та мотиви, що були приводом для

видання чи укладення даного акта, його цілі і завдання, а також ін. дані

заг. характеру.

 

Рубін (від лат. rubeus — червоний) — мінерал класу оксидів і

гідрооксидів, прозора відміна корунду червоного кольору. Осн. родовища

Р. — в Бірмі, Таїланді, Шрі-Ланці. Р. одержують і штучно. Використовують

як дорогоцінне каміння, в лазерній техніці, при виготовленні точних

приладів, годинникових каменів тощо.

 

"Словник української мови" інформує нас про ці слова по-іншому:

 

Преамбула, и, ж. 1. Вступна частина якого-небудь важливого документа —

законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій

викладено обставини та підстави його проголошення, укладення і т. ін.

 

2. жарт. Вступ до чого-небудь. Куди там! Старий тільки договорював

преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача (Ю. Янов., І,

1954, 132); Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідомо, — Щоб вам

докладно показать, І хто ми є, і що ми (Воскр., З перцем!, 1957, 126).

 

Рубін, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид

корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій

колір, являють собою дорогоцінне каміння — рубіни і сапфіри (Заг. хімія,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ