.

Стилістичне використання синтаксичних засобів мови (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
513 13155
Скачать документ

Реферат на тему:

Стилістичне використання синтаксичних засобів мови

Порядок слів у простому реченні

В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто не існує
певного місця у реченні за тим чи іншим його членом. Вільний порядок
слів значить, що кожне речення може мати різні варіанти, наприклад: Ця
прогулянка розрахована лише на три години. Розрахована ця прогулянка
лише на три години. Лише на три години розрахована ця прогулянка.

Існує прямий і непрямий порядок слів, або інверсія. Розглянемо два
речення: Спеціальний стаж: іноді підтверджується показаннями свідків.
Цей навчальний заклад завжди забезпечував високий рівень підготовки
фахівців з вищою освітою. Для них характерне таке розташування членів
речення: 1) підмет стоїть перед присудком (стаж: підтверджується, заклад
забезпечував); 2) узгоджене означення передує означуваному слову
(спеціальний стаж:, цейнавчлльний заклад, високий рівень); 3)
неузгоджене означення стоїть після означуваного слова (показання
свідків, фахівців з освітою); 4) додаток стоїть після слів, від яких
залежить (підтверджується показаннями); 5) обставина часу передує
присудку.{іноді підтверджується, завжди забезпечував). Порядок слів у
наведених реченнях є прямим.

Прямий порядок слів домінує у мові. Він вважається нейтральним і є
характерним для офіційно-ділового та наукового стилів.

При інверсії основний зміст речення зберігається, але зміна порядку слів
дозволяє внести додаткові змістові відтінки, підсилити виразність слів.
Наприклад, у реченні В Українському домі вітали з п’ятиріччям Академію
муніципального управління комунікативним завданням є повідомлення про
те, що відбулося. При іншому порядку слів Академію муніципального
управління вітали з ювілеєм в Українському домі підкреслюється місце, де
святкувався ювілей. У реченні Академію муніципального управління вітали
в Українському домі з ювілеєм повідомляється про характер ювілею —
п’ятиріччя. Із цих прикладів бачимо, що кінець речення — це сильна
позиція для будь-якого члена речення і найпростішим способом виділення
якогось слова чи словосполучення є винесення його на останнє місце у
реченні.

Інверсія часто спричинює зміну експресивного забарвлення речення, отже,
непрямий порядок слів частіше зустрічається в розмовному та художньому
стилях.

Наведемо кілька правил, що регулюють порядок членів речення. В
офіційно-діловому та науковому стилях переважає передування підмета
присудку (прямий порядок слів); Дублікат трудової книжки заповнюється за
загальними правилами. Ремонт будівель здійснюватиметься без відселення
мешканців.

Не виключаються у цих стилях конструкції з інверсією головних членів
речення. Йдеться про такі випадки, коли при зміні розташування підмета і
присудка зберігається нейтральність висловлювання. Наприклад, нормою є
передування присудка підметові у словах автора, які розривають пряму
мову або стоять після неї; “Комп’ютеризація пошти, — розповідає директор
Львівської дирекції “Укрпошти ” Анатолій Кидисюк,— дала можливість
закласти надійну технічну базу для розширення сфери послуг”; “У
Володимирі-Волинському працює сьогодні 1200 підприємств”, — інформує
міський голова Петро Данилович Саганюк.

Нормативним є передування присудка підметові у реченнях, на початку яких
стоять обставинні слова, як-от; Значно зменшує імовірність крадіжки у
квартирах встановлення автономної сигналізації; На території України
діють норми безплатної видачі робітникам спеціального одягу.

Що стосується узгодженого означення, то нейтральною позицією для нього є
передування означуваному слову; Зовнішньоекономічна діяльність є
важливим фактором розвитку національної економіки кожної держави.

Прикметник ставиться після іменника, якщо необхідно виділити ознаку.
Такий порядок слів використовується у художньому та публіцистичному
стилях; Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і
кросну. Кують залізо із місцевих руд. І мають славу дуже розголосну (Л.
Костенко); Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В.
Стус); Не бажаємо вам легких доріг. Бажаємо вам доріг чесних (О.
Гончар).

Постпозиція узгодженого означення щодо іменника використовується в
термінах і назвах товарів при класифікації об’єктів, що входять у
загальний клас. Іменник при цьому означає родове поняття, а прикметник —
видову ознаку: ромашка лікарська, ромашка запашна, м ‘ята перцева,
модрина європейська, річкова мінога українська, норка звичайна, підлога
паркетна, ванни емальовані чавунні, щітки масажні, білизна постільна. У
цих прикладах постпозиція прикметника не має експресивно-стилістичного
забарвлення, отже, вони є прикметою наукового, офіційно-ділового та
публіцистичного (з позначкою “спец.”) мовлення.

Поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, може стояти як
у препозиції, так і в постпозиції до означуваного слова, порівняйте:
Арбітражний суд повернув позовну заяву і додані до неї документи без
розгляду. Арбітражний суд повернув позовну заяву і документи, додані до
неї, без розгляду. Зазначену суму необхідно внести у передбачені угодою
терміни. Зазначену суму необхідно внести у терміни, передбачені угодою.

Зміна розташування означень з метою їхнього змістового та інтонаційного
виділення використовується у художніх і публіцистичних творах: Степан
Маркевич впевнений, що степоваця піраміда була не нижча, ніж: єгипетські
піраміди… (О. Гончар); Справжнє ім’я і прізвище Юрія Клена — Освальд
Бургардт. І ім ‘я, і прізвище не залишають

жодних сумнівів щодо національного походження видатного нашого
письменника (Є. Маланюк).

При кількох неоднорідних означеннях, виражених якісним і відносним
прикметниками, першим ставиться якісний прикметник, а другим — відносний
як такий, що виражає більш суттєву чи постійну ознаку: конкретна
моральна шкода, якісний харчовий продукт, свіжий український хліб.

Якщо іменнику передують два відносні прикметники, що є неоднорідними
означеннями, то першим ставиться прикметник, що виражає більш вузьке
поняття: середня заробітна плата, державна виконавча влада, добровільні
протипожежні формування, колективні трудові спори, особисте підсобне
господарство, дитяче шкіряне взуття, борошняні кондитерські вироби,
пересувна дрібнороздрібна торговельна мережа.

Неузгоджене означення ставиться після означуваного слова: громадяни
похилого віку, право на обслуговування, пенсія за віком, допомога на
дітей.

У конструкціях з кількісними числівниками іменник розташовується після
числівника: сто грамів, п’ять кілометрів, три години. При зміні порядку
слів виражається приблизність: кілограми чотири, кілометрів п’ять,
години дві-три.

Порушення правил розташування членів речення може спричинити
двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке
речення: Великий інтерес викликала лекція про наркоманію у батьків.
Можна подумати, що лектор розповідав про батьків-наркоманів. З речення
Комісія розглянула два тижні тому висунуті пропозиції незрозуміло, що
відбувалося два тижні тому — висунення пропозицій чи їх розгляд
комісією. Потрібно було сказати: Великий інтерес у батьків викликала
лекція про наркоманію. Два тижні тому комісія розглянула висунуті
пропозиції або Комісія розглянула всі пропозиції, висунуті два тижні
тому.

Порушенням норми вважається розташування поряд двох прийменників,
наприклад: Необхідно ознайомитися з доданими документами (замість:… з
документами, поданими до позовної заяви); Квиток дійсний тільки у цьому
рейсі (замість:… на рейс, зазначений у ньому).

Узгодження підмета з присудком

І. Узгодження присудка з підметом, вираженим числівником або
кількісно-іменниковим зворотом

Кількісно-іменниковий зворот — це сполучення слова, що має кількісне
значення, з іменником або займенником у формі родового відмінка.
Головним компонентом у звороті можуть виступати кількісні числівники
(два проекти, сім тижнів, двісті гривень), збірні числівники (двоє
працівників, п’ятеро екскурсантів), дробові числівники (півтора аркуша,
дві третини присутніх), неозначено-кількісні числівники (кілька
пропозицій, декілька зауважень, багато проблем, чимало ідей), а також
іменники із значенням визначеної або невизначеної кількості (більшість
присутніх, сотня олівців, дюжина книжок, сила грошей, решта
працівників).

При підметах, виражених числівником або кількісно-іменниковим зворотом,
присудок може стояти в однині та множині.

1. Присудок уживається в однині:

1) якщо підмет, виражений числівником, позначає абстрактну цифру,
наприклад: Вісім ділиться на два і чотири;

2) якщо підмет — складний числівник — закінчується на один: Сорок один
праиівник підприємства отримав премію з нагоди професійного свята;

3) якщо головним компонентом кількісно-іменникового звороту у ролі
підмета виступає кількісний іменник (десяток, сотня, решта, сила,
сила-силенна): Решта квитків на денну виставу вмить щезла з каси (В.
Голота); Як колись сказав Шекспір, а слідом за ним повторила вже, може,
сотня драматургів — “ніхто нічого не знає”, а путі господні несповідимі,
це єдине, що точно відомо (В. Собко); / тепер сила вудіїв сидить по
березі, а я дома (М. Кропивницький);

4) якщо підмет позначає міру часу, ваги, простору і под.: Минуло кілька
місяиів. і в газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні
машини — аероплани й відважних людей-авіаторів, що знімаються в повітря
на тих машинах (Б. Антоненко-Давидович); Виповнилося чверть віку
літературному об’єднанню “Вись”, що діє при редакції газети “Червона
зірка” Новомиргородського району на Кіровоградщині (з газ.);

5) якщо підмет, виражений іменником з компонентом пів-, наприклад:
півгодини, півміста (у минулому часі присудок ставиться у формі
середнього роду): Ви зовсім забули, що тут щодня буває півсотні й більше
людей (В. Підмогильний); Висить, як меч, півмісяия над нами Серед зірок
навмисне золотих (Г. Чубач); Півліта минуло, неначе піввіку, Ранкової
сойки розпачливий спів (А. Перерва), але: Цього року навчатимуть
українських учнів півмільйона вчителів (з газ.).

2. Присудок ставиться у множині:

якщо при підметі стоїть означення у формі множини: Стояли всі троє
примовклі й довго дивилися у той бік (О. Гончар); Зрештою, при моїх
заняттях та захопленнях ці три місяиі промайнули як один день… (В.
Шевчук); Сиділи на балконі й відпочивали — всі четверо (Н.
Романович-Ткаченко); Оті шість класів, що при матері ще закінчив, були
його очною освітою (Л. Вернигора); Кращі п ‘ять робіт були відзначені
преміями.

3. У багатьох випадках при підметах — кількісно-іменникових зворотах
можливе використання присудка в однині і в множині: Більшість дворової
челяді подалася геть — на вільний хліб, до землі або й до міста (Ю.
Хорунжий); Переважна більшість оперних співаків у Галичині на переломі
XIX і XX століть вийшли із школи Висоцького (В. Врублевська). Розглянемо
основні правила вживання таких конструкцій:

1) при кількісно-іменникових зворотах, другий компонент яких називає
істот, множина присудка вказує на активну або роздільну дію, однина — на
пасивну або спільну дію: Знову кілька осіб відійшло (Н. Кобринська); Я
лікувався в санаторії, де одночасно лікувалося п ‘ять тисяч робітників
(О. Ковінька); До студентських лав вступа-ють 2.5 тисячі осіб: Багато
їхніх студентівроз “ідуться цього літа на розкопки хто в Крим, хто до
Кам ‘яної Могили на річці Молочній … (О. Гончар); Поранені все
прибували. Більшість із них, як і Духнович, добиралися сюди самоту ж …
(О. Гончар);

2) якщо другий компонент у кількісно-іменниковому звороті називає
неістот, форма однини вказує на загальну сукупність предметів, форма
множини — на окремі предмети: Вже надійшло півтори тисячі заявок на цю
машину; Триста воєнних прапорів, колись буйних і гордих, —принишкло на
землі (Б. Лепкий); Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам’яті (С.
Васильченко); Кілька автомашин з курсантами на околииі роз “їхалися в
різні боки (М. Олійник).

3) при позначенні приблизної кількості літературною нормою допускається
варіантність форм, але частіше використовується форма однини: Підлеглого
митові більше не знайшлося нічого, та знати-

лося з десяток українських книжок галицького видання (В. Леонтович);
Дуже багато праці й клопоту завдав собі Амвросій Крушель-ницький, поки
довів хор до пуття. У ньому брало участь близько сорока чоловік (В.
Врублевська); Минає так щось з півгодини (М. Коцюбинський); 3 півдесятка
сусідів товпилися біля Карпа, давали йому останні поради і настанови (Г.
Тютюнник).

II. Узгодження присудка з однорідними підметами

1. При однорідних членах речення присудок може стояти як у множині, так
і в однині. Вибір форми присудка залежить від форми зв’язку підметів,
від розташування присудка (після чи до однорідних підметів) та ін.

2. Якщо однорідні члени речення вжито без сполучників або з єднальними
сполучниками і, та, присудок може стояти як у множині, так і в однині.

При прямому порядку слів (присудок стоїть після підмета) присудок
частіше вживається у множині: / мати, і донька разом побіліли, стали
прислухатись і миттю схопились (І. Котляревський). При значеннєвій
близькості підметів постпозитивний присудок може стояти в однині:
Порядок і термін отримання майнового паю визначається у Положенні про
паювання майна; Періодичність і рівень деталізації управлінської
інформації залежить від внутрішньої організації банку.

При непрямому порядку слів (присудок передує підметові) звичайно
вживається форма однини: Для продажу квартири, співвласником якої є
неповнолітній, необхідний письмовий дозвіл органу опіки і піклування
району, на території якого знаходиться квартира; Коло півночі обгорнула
їх така сонливість і втома, що похід треба було зупинити (Б. Лепкий).
Форма однини можлива навіть, якщо один із підметів має форму множини:
Пролітають мотоциклети, автомашини.., то там, то там зривається пісня,
веселі вигуки та крики на озері, до запаморочення пахне біла акація…
(О. Вишня); Для проведення державних кваліфікаційних іспитів у
навчальному закладі створюється державна кваліфікаційна комісія або
кілька державних кваліфікаційних комісій залежно від кількості професій,
спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців.

Множина присудка, вжитого перед однорідними підметами, підкреслює
множинність предметів і роздільність дії суб’єктів: На засідання комісії
запрошуються праиівник. який атестується, та його

безпосередній керівник; На першому поверсі будуть велика бібліотека.
чималий вузол телефонного зв’язку та приймальні пункти побутового
обслуговування; Увечері в Національній філармонії ювілярів привітали
лауреат Шевченківської премії 1974 року Павло Загребельний та
прем’єр-міністр Віктор Ющенко (з газ.).

Зазначені вимоги не є категоричними: присудок перед однорідними членами
речення і після них може виступати і в однині, і в множині, nop.:
Правдиво казали: убогу хатину сміх і пісня ніколи не кидали. Заможню ж
обору вічно облягали сум і гірка лайка (О. Ковінька); Дикий крик і свист
тривожив вечірню тишу (Б. Лепкий).

3. Якщо однорідні підмети з’єднуються протиставним сполучником не … а,
не тільки…а й, не стільки… скільки, присудок ставиться в однині: Не
дикі гуси, а дике збіговисько ворогів налетіло з чужого краю, скривавило
воду в тихім Дунаї і на всій тихій землі (М. Стельмах); Мене не кохання
гризе, а непевність, розрада (М. Старицький); Не тільки всяка робота, а,
здавалося, й саме життя обтяжувало його і змушувало часто зітхати,
скрушно хитати головою в такт своїм невеселим думкам (Б.
Антоненко-Давидович).

4. Якщо однорідні члени речення з’єднані розділовими сполучниками (або,
чи), узгодження присудка може бути різним. Форма однини присудка
використовується у тих випадках, якщо присудки належать до однакового
граматичного роду: Такі оплески навряд чи чув Маяковський або там
Пантелеймон Романов у Києві (Б. Антоненко-Давидович); Стримана насмішка
чи усмішка вийшла з куточків, дійшла до половини очей, а в других
половинах так само оксамитилась темна глибінь (М. Стельмах). Якщо
підмети є іменниками різного роду, то присудок ставиться у формі
множини: Брехня чи бажання когось розіграти ніколи не прикрашали ні
молодість, ні старість (В. Собко); .. Деінде забовваніють куш глоду або
груша-дичка. мовби хто причаївся, і знову неозорий простір… (А.
Дрофань).

5. При однорідних підметах, вжитих із єднальним сполучником ні…ні
присудок може мати форму однини і множини: Вже років зо два він пише
кандидатську дисертацію, але коли її закінчить — того не знає ні
професор Перетятько. ні сам Віктор Платонович (Б. Антоненко-Давидович);
Ні старий гетьманський мід. ні угорське вино не смакувало так, як та
чиста вода (Б. Лепкий); Ні Стелла. ні тим паче Геннадій Борисович,
навіть прислухавшись, нічого не почули (В. Дар-да); Проте, мабуть, і
по-дитячому благальні очі Лизавети Миколаївни, яким годі було відмовити,
не могли б спонукати Солодовникова

взятися за цю непевну операцію, якби він наперед передбачив те, про що й
гадки не мали ні він, ні лікарі на консиліумі (Б. Антоненко-Давидович).

Вживання однорідних членів речення

Однорідними називаються члени речення, що виконують однакову синтаксичну
функцію і характеризують спільний для них член речення. Однорідними
можуть бути як головні, так і другорядні члени речення, наприклад:
Президент в інтерв’ю з журналістами прокоментував останні політичні
події у країні та спростував повідомлення деяких ЗМІ щодо кадрових змін
в органах державної влади; Державні гарантії та відносини, пов’язані з
відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України “Про
відпустки”, КЗпП України, іншими з/жонами та нормативними актами
України; Спеціальні економічні зони забезпечують високі темпи
промислового виробництва, впровадження новітніх технологій, динамічний
розвиток соціальної сфери; Розроблено правила надання послуг
пасажирського автомобільного транспорту, які визначають порядок
здійснення міських, міжміських і міжнародних перевезень пасажирів.

При використанні однорідних членів речення треба враховувати їх
значеннєву співвіднесеність. Однорідними членами речення не можуть бути
слова, які виражають родові та видові поняття, як у реченні: На другому
поверсі універсаму можна придбати найрізноманітніші парфумерні вироби,
освітлювальні прилади, господарські товари, іграшки, засоби для догляду
за шкірою, шампунь, зубну пасту тощо. Поняття парфумерні вироби включає
поняття шампунь, зубна паста, засоби догляду за шкірою, тому об’єднання
їх в один ряд є неправильним. Тобто однорідні члени речення мають
позначати однорідність, а не простий перелік.

Як однорідні члени речення не можуть використовуватися слова, які
виражають перехресні або різнопланові поняття, як-от: Наш інститут і
його професорсько-викладацький склад досягли значних успіхів у роботі
(Викладацький склад є частиною інституту); Бібліотека поповнилася 2
новими працівниками, комп’ютером, численними довідниками,
енциклопедіями, підручниками (Люди стоять в одному ряду з предметами).

Необхідно враховувати не лише логічні зв’язки однорідних членів, а й
їхню лексико-граматичну сполучуваність з іншими словами

у реченні. Порушення лексичної сполучуваності однорідних членів
знаходимо у такому реченні: Уразі проведення адміністративного огляду у
зв’язку зі скоєнням адміністративного правопорушення про це складається
протокол або запис до протоколу про порушення. Помилка полягає у тому,
що один із однорідних членів речення (протокол) може сполучатися із
словом складається, тоді як запис не складається, а вноситься до
протоколу. Отже, правильним буде таке речення: Уразі проведення
адміністративного огляду у зв ‘язку зі скоєнням адміністративного
правопорушення щодо цього складається протокол або вноситься запис до
протоколу про порушення.

Помилки у вживанні однорідних членів речення можуть бути пов’язані з
порушенням норм керування. Не можна вживати один додаток, який
стосується кількох однорідних членів речення, якщо вони вимагають
різного відмінка залежного слова. Розглянемо три речення: 1) Рада
акціонерного товариства контролює і регулює діяльність правління; 2)
Одним із обоє ‘язків головного бухгалтера є нарахування і виплата
винагород працівникам підприємства; 3) Ми цінуємо і пишаємося нашими
ветеранами. Перші два речення є правильними, оскільки однорідні члени
речення в них мають однаковий характер керування (контролювати і
регулювати щоі, нарахування і виплата чого!). Порушення
лексико-граматичної сполучуваності відзначається у третьому прикладі.
Помилка виникла внаслідок того, що при двох однорідних членах речення,
які вимагають різного відмінка керованого слова (цінуємо когої,
пишаємося ким!) стоїть один додаток. Різний характер керування
обов’язково повинен бути врахований при побудові цієї конструкції.
Виправити речення можна за допомогою займенника, що замінює слово
ветерани: Ми цінуємо наших ветеранів і пишаємося ними.

Однорідні члени речення можуть уживатися з узагальнюючими словами.
Значення узагальнюючих слів має включати значення всіх слів, що є
однорідними членами речення: Хімічній чистці не підлягають такі вироби:
хутряні речі кустарної вичинки, старі речі, пошкоджені міллю, килими
кустарного виробництва та ін. Порушується ця вимога у такому реченні:
Нова аптека пропонує широкий вибір лікарських засобів, як-от: пігулки,
настоянки, бальзами, мазі, гелі, грілки, гірчичники, медичні довідники
тощо.

Однорідні члени речення вживаються у тій само формі, що й узагальнююче
слово, наприклад: Трудова угода повинна містити такі реквізити: дату і
місце складання, зміст угоди, юридичні адреси сторін, печатку
підприємства. Узагальнююче слово реквізити стоїть у знахідному відмінку,
таку ж форму мають й усі однорідні члени речення.

Наведемо основні правила вживання прийменників та сполучників при
однорідних членах речення.

1. Однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед
кожним однорідним членом речення, наприклад: Конфлікт розглядатиметься у
примирній комісії або у трудовому арбітражі; Зарік до закінчення
навчання замовники подають вузу — виконавцю державного замовлення
інформацію про перелік місць працевлаштування та про умови, які будуть
створені випускникам; Венецію Гете назвав мрією, що зіткана з води,
землі і повітря (В. Врублевсь-ка); Уразі продажу товару за зразками,
каталогами, поштою гарантійні строки обчислюються з дня доставки товару;
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у
випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

2. Прийменники не упускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменників: Закон
“Про рекламу” містить спеціальні правила для реклами на транспорті та в
кінотеатрах; Ця стаття передбачає покарання за порушення тиші на
вулицях, площах, у парках, гуртожитках, житлових будинках та інших
громадських місцях; Існує ряд робіт, передусім з підвищеною небезпекою:
в електроустановках, на висоті, в колодязях, де правилами передбачене
обов’язкове призначення відповідальних за безпечне виконання робіт;

б) при однорідних членах речення, пов’язаних повторюваними (г —і, ні —
ні, то — то, або — або, чи — чи) або парними (не тільки — але й, не
стільки — скільки, як — так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій
друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т. Шевченко); Для
Віті це вже було не новина, а я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і
на поодинокі автомобілі, яких ще зроду не бачив (Б.
Ан-тоненко-Давидович); У Законі “Про порядок вирішення колективних
трудових спорів (конфліктів) ” простежується орієнтація не тільки на
соціальну функцію трудового права, а й на функцію виробничу; Складалося
враження, що плете він свої кошики не стільки для ярмарку, скільки для
власної втіхи (О. Гончар); Не так від роботи, як від глухого
внутрішнього хвилювання, дівчина почувала себе до краю стомленою (В.
Підмогильний);

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами:
Моральна шкода може проявлятися у приниженні честі, гідності або ділової
репутації, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість
продовження активного громадського життя, у моральних переживаннях у
зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенням права власності тощо;
Директор розповів про роботу всіх, без винятку, підрозділів підприємства
у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний
рік,

3. Частини парних сполучників (не тільки… але (а) й, не лише… а й,
не стільки… скільки) повинні стояти безпосередньо перед однорідними
членами речення, наприклад: Людину можна образити не тільки словом, але
й дією. Ми маємо претензії не стільки до працівників цеху, скільки dq
його керівництва. Це правило порушується у таких реченнях: Директор не
лише піклується пр^в_иробнщтво, а й про_лю_дей, що працюють на
підприємстві. Директор піклується не лише npo_euFojmuumeo, а й виявляє
увагу до людей, що працюють на підприємстві. Однорідними членами у
першому реченні є додатки виробництво і людей, у другому — присудки
піклується, виявляє увагу, отже частини сполучника мають стояти
безпосередньо перед цими словами: Директор піклується не лише про
виробництво, а й про людей, що працюють на підприємстві. Директор не
лише піклується про виробництво, а й виявляє увагу до людей, що працюють
на підприємстві.

Список використаної літератури

Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. — К.: Либідь, 1991.

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. — Львів: Світ, 1990.

Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К.:
Артек, 1999.

Волощак М. Неправильно — правильно: Довідник з українського
слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. — К., 2000.

Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. — К.: А.
С. К., 2000.

Гнаткевич Ю. Уникаймо русизмів в українській мові. — К.: Видавничий
центр “Просвіта”, 2000.

Головач А. С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян.
— Донецьк: Сталкер, 1997.

Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного
слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020