UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська літературна мова та культура мови (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось28897
Скачало1839
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська літературна мова та культура мови

 

Свідоме ставлення до мовних явищ передбачає розуміння змісту багатьох

лінгвістичних понять, зокрема таких, як "національна мова", "українська

літературна мова", "сучасна українська мова", "мовна норма", "культура

мови", "кодифікація мови". Розкриємо значення наведених термінів.

 

Національна українська мова — це сукупність усіх слів, усіх граматичних

форм, усіх особливостей вимови всіх людей, які говорять українською

мовою. Українська мова у її сучасному стані містить літературну мову,

територіальні діалекти, просторіччя, професійні діалекти і соціальні

жаргони.

 

Що означає: сучасна! Щодо української мови цей термін уживається у двох

значеннях. У ширшому розумінні — це мова від доби І. Котляревського до

наших днів (у цьому ж значенні використовується термін нова українська

мова). У вузькому розумінні сучасною є українська мова, яку вживають три

останні покоління мовців, тобто мова другої половини XX — початку XXI

століття.

 

Літературна мова є вищою (зразковою), наддіалектною формою існування

національної мови. О. Горький писав: "Поділ мови на літературну і

народну означає лише те, що ми маємо, так би мовити, "сиру" мову і

оброблену майстрами..." Літературною мовою створюються художні твори і

наукові праці, це мова театру, школи, газет і журналів, радіо і

телебачення, інакше кажучи, це мова загальнонародної культури і мова

спілкування культурних людей. У той самий час нею розмовляють у родині,

на роботі, у колі друзів, у громадських місцях. Літературна мова

об'єднує представників нації незалежно від місця їх проживання чи

соціального стану.

 

До найважливіших ознак літературної мови належать: 1)нормативність;

2)багатий лексичний фонд; 3)розгалужена система стилів;

4)багатофункціональність (використання у всіх сферах комунікації);

5)наявність усної і писемної форм. Основною її ознакою є наявність норм,

тобто історично усталених і соціально закріплених правил, обов'язкових

для всіх носіїв літературної мови незалежно від соціальної, професійної,

територіальної належності. Отже, літературна мова — це внормована (або

кодифікована) мова суспільного спілкування.

 

Норми охоплюють усі рівні мови. Лексичні норми визначають можливості

використання слів відповідно до значення та його відтінків, а також

правила сполучуваності слів у реченні. Граматичні норми (морфологічні й

синтаксичні) встановлюють літературні форми слів і правила побудови

синтаксичних конструкцій — словосполучень і речень. Стилістичні норми

визначають доцільність використання мовних одиниць різних рівнів у

конкретній ситуації мовлення, у тому чи тому функціональному стилі.

Орфоепічні норми регулюють правильність наголошування слів і вимови

голосних і приголосних звуків. Орфографічні норми визначають правила

написання слів. Пунктуаційні норми фіксують систему правил уживання

розділових знаків — коми, тире, лапок, двокрапки тощо.

 

Мовні норми можуть відрізнятися сферою застосування. Наприклад,

орфографічні й пунктуаційні норми стосуються лише писемної мови, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ