UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраво власності (реферат)
Авторdimich
РозділПідприємництво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5616
Скачало681
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Право власності

 

Господарський механізм сучасних західних країн не може функціонувати

без активної участі держави в організації і здійсненні товарно-грошових

відносин. Держава впливає на відносини власності за допомогою системи

планування економіки, бюджетного фінансування окремих її галузей,

нарешті, за допомогою правового регулювання майнових відносин.

 

Сукупний вплив перерахованих факторів на право власності спричиняє в

цьому центральному інституті цивільного права глибокі зміни. Поняття і

конструкції, розроблені і закріплені в законодавстві XVIII-XIX ст.,

дедалі активніше переглядаються. У класичній західній юриспруденції

право власності розглядалося як найбільш повне панування особи над

річчю. Таке розуміння власності було запозичено з римського приватного

права і закріплено в законодавстві. Проголошення абсолютного характеру

приватної власності значною мірою диктувалося ворожим ставленням

буржуазії до феодальної концепції розщепленої власності. У тогочасному

цивільному кодексі

 

Франції власність визначалась як право користуватися і розпоряджатися

речами абсолютним чином. Німецьке цивільне уложення відстоює таке саме

розуміння власності.

 

Трактування власності як абсолютного права мало в науковій літературі й

інший аспект. Деякі західні автори стверджували, що власність — це

абсолютне панування особи над річчю, тобто ставлення особи до речі.

Наприклад, французькі правознавці наголошували, що майнові права — це

права, які створюють безпосередній і прямий зв'язок між річчю й особою.

Однак більшість юристів вважали і вважають, що власність — це відносини

між людьми, де праву власника речі протистоїть обов'язок всіх і кожного

утримуватися від впливу на річ. І дотепер у західній юридичній

літературі трапляються праці, в яких обстоюється думка про абсолютний

характер права власності. Наприклад, німецький юрист Т. Хасс стверджує,

що тільки те право, що надає необмежене панування над річчю, включаючи

безстрокові правомочності щодо володіння, користування, розпорядження і

управління річчю, — є власністю. Всі інші права на річ власністю бути не

можуть.

 

Однак уже право XIX століття знало різні обмеження права власника. Вони

були передбачені в самих визначеннях власності, що містилися в цивільних

кодификаціях.

 

Особливо багато таких обмежень було встановлено стосовно права власності

на землю. Відповідно до первісної форми цього інституту, власник

земельної ділянки є також власником відповідних надр, а однаково й

повітряного простору. Разом з тим ці права обмежуються або в інтересах

сусідніх ділянок, або в суспільних інтересах. За законодавством Франції,

власник земельної ділянки не може заборонити впливу на ділянку на якійсь

глибині або висоті, коли це не відповідає його інтересам. Крім того,

власник зобов'язаний терпіти небажані впливи на його ділянку газу, пари,

диму, кіптяви, тепла, шуму, струсу тощо, якщо вони не перевищують

звичайних з урахуванням місцевих умов меж. Ще більші обмеження земельної

власності встановлювалися швейцарським цивільним уложенням. Згідно з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ