Реферат на тему:
Оцінка фінансової діяльності підприємства.
Ринкова економіка створює нову фінансово-кредитну систему. Ця система
стала засобом регулювання економічних процесів шляхом зміни
оподатковування, процентних ставок Національного банку І комерційних
банків, розподілу коштів бюджету, а також організації ринку цінних
паперів.
Сутність фінансового ринку полягає в розподілі грошових ресурсів за
галузями І видами виробництва відповідно до об’єктивної оцінки
ефективності виробництва. Ринкові відносини створюють можливість
підприємствам самостійно спрямувати необхідні матеріальні й фінансові
ресурси на вирішення завдань технічного й економічного розвитку,
формування різних фондів. Тому необхідно вивчати й аналізувати
фінансовий стан підприємства. Оцінка фінансово-економічного стану
підприємства дає змогу охарактеризувати його економічний потенціал.
Потрібно оцінити активи підприємства; основні виробничі фонди; кількість
і вартість виготовленої продукції; розмір коштів внесених до статутного
капіталу; забезпеченість власною сировинною базою і джерелами енергії;
показники загальних витрат і доходів підприємства за окремими статтями
господарської діяльності, у тому числі маркетингової (наприклад, за
витрачанням коштів, виділених на маркетингову і рекламну діяльність на
початок кожного року, науково-дослідні роботи з випуску нової продукції
та ін.).
Враховуються доходи і надходження коштів: чистий прибуток, амортизаційні
відрахування, дотації, довгострокові і короткострокові кредити,
надходження від випуску акцій. Оцінюються показники використання коштів
у вигляді організаційних витрат на емісію акцій, виплат дивідендів за
акціями, надходжень на рахунки в банку.
Важливе значення має оцінка ефективності роботи підприємства в цілому і
насамперед величина прибутку: валовий і чистий (залишок валового
прибутку після сплати податків, процентів за кредити, відрахувань у
фонди нагромаджування і споживання).
За прибутком можна розрахувати такі відносні показники:
• відношення прибутку до обсягу продажів з урахуванням підвищення цін;
• відношення прибутку до активів підприємства;
• відношення прибутку до основних виробничих фондів;
• відношення прибутку до власних і довгострокових позикових коштів;
• відношення прибутку до капітальних вкладень. Наприклад, показник норми
прибутку на капіталовкладення можна визначити за формулою
де Вп — валовий прибуток до відрахування податків і процентів за кредити
(вартість продажу за винятком витрат на виробництво і процентів); К —
капіталовкладення в основні й оборотні фонди мінус заборгованість за
капіталовкладеннями.
Показник норми прибутку на активи підприємства особливо важливий для
визначення його здатності погашати заборгованості. Він визначається за
формулою
де Вп — валовий прибуток до відрахування податків і процентів за
кредити; Ак — активи підприємства.
Ефективність роботи підприємства характеризує також відношення загальної
вартості реалізованої продукції до вартості матеріально-виробничих
запасів.
Особливе місце в оцінці фінансово-економічного стану підприємства займає
характеристика його залежності від зовнішніх джерел фінансування.
Фінансові можливості підприємства оцінюють за його кредитоспроможністю,
здатністю здійснювати зовнішньоекономічні й інші угоди за власний
рахунок, спроможності нарощувати основні фонди як за рахунок власних
коштів, так і кредитів.
Фінансово-економічну діяльності підприємства рекомендується оцінювати за
кілька років і подавати у вигляді розгорнутих таблиць, які потім
використовуються для складання прогнозів і стратегічних планів розвитку
підприємства, а також для маркетингових цілей.
Варто окремо зупинитися на взаємозв’язку прибутку з показниками
рентабельності. Розмаїтість окремих підходів до обчислення тих чи інших
показників рентабельності в міжнародній практиці зумовила необхідність
розробки різноваріантних схем їх розрахунку.
Світова практика стандартної оцінки ефективності роботи підприємства
пропонує використовувати систему взаємозалежних показників
рентабельності, кожен з яких має для користувача певний сенс. Ця система
є одним з елементів фінансово-економічної оцінки поточного стану
підприємства.
Запропонована система поєднує три основних класи показників
рентабельності:
• розраховані на основі прибутку (доходу);
• розраховані у зв’язку з використанням виробничих активів;
• розраховані на основі потоків наявних коштів.
Для аналізу рентабельності пропонується кілька формул. Наведемо деякі з
них.
Коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства
(операційної, інвестиційної і фінансової):
Сума прибутку до виплати податків і відсотків за довгостроковими зобов
‘язаннями / Чистий обсяг продажів.
Коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку розраховують так: Сума
чистого прибутку після виплати податків і відсотків за довгостроковими
зобов’язаннями / Чистий обсяг продажів.
У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність чітко поділяється
на три види: операційна (основна); інвестиційна — вкладення коштів в
акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік
отриманих дивідендів, процентів за кредити тощо. Зазначене групування
видів діяльності відображається у відповідних формах бухгалтерської
звітності.
Для вітчизняних підприємств розрахунок таких показників ускладнений,
оскільки чинний порядок складання звіту про фінансові результати не
містить усіх необхідних показників для визначення чистого обсягу
продажів. Тим часом останній відображає надходження грошей на
розрахунковий рахунок від продажу товарів за виданими покупцями
платіжними зобов’язаннями (тобто за товарами відвантаженими).
У наших умовах прибуток від реалізації товарної продукції і балансовий
прибуток не еквівалентні за складом прибуткам від продажів, прибуткам
від основної діяльності і сумі чистого доходу. У міжнародній практиці
операційна (основна) діяльність підприємства трактується ширше.
Наступна група показників рентабельності обчислюється як співвідношення
прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками й інвесторами.
Зокрема, коефіцієнт віддачі на інвестований капітал визначають так:
Сума прибутку до сплати податків і процентів за довгостроковими
зобов’язаннями / Середньорічна сума всіх активів підприємства за
винятком короткострокових зобов’язанъ або середньорічна сума
капіталізованих коштів (акціонерний капітал плюс довгострокові
зобов’язання).
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі лише
частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого
прибутку підприємства. За ним судять про фінансовий стан підприємства.
Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли
процентна ставка за позиковими коштами виявляється вищою, ніж величина
коефіцієнта.
В умовах ринку важливе місце належить показникові рентабельності
акціонерного капіталу, оскільки переважна частина акціонерів — власників
звичайних акцій зацікавлена в додатковому прибутку, до належного їм
акціонерного капіталу. Через те що частина зароблених коштів їм не
належать (проценти за довгостроковими зобов’язаннями, податкові
витрати), то в основу розрахунку покладено дохід після оподаткування
середньорічної вартості акціонерного капіталу.
Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал розраховують як: Сума чистого
прибутку після виплати податків і відсотків за довгостроковими зобов
‘язаннями / Середньорічна сума власного капіталу, представлена
акціонерним капіталом.
Список використаної та рекомендованої літератури
Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. — М.: ИНФРА-М -НОРМА,
1997.
Ладанов И. Д. Практический менеджмент. — М.: “Красный Пролетарий”, 1995.
Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. — К.; 1993. – С. 52.
Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. — М.: 1998.
Павлова Л. Н. Финансы предприятия: Учебник. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
Стэнворт Дж., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе / Пер. с англ, под
ред. Павловой Л. Н. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
Управление организацией: Учеб. для вузов / Под ред. А. Г. Поршнева и др.
– М.: ИНФРА – М.1999.
Управление персоналом: Учебник / Под ред. Кибанова. А. Я. — М.: ИНФРА-М,
1998.
Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. —
К.: Знання, 1998.
Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових Умовах. —
К.: Міжнарод. фінансова агенція, 1998.
Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. — ?., 1992.
Щербаков А. И. Новый подход к управлению: крупные объединения. — М.:
Экономика, 1990.
Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. — К.: МАУП, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
