UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтратегія управління конфліктами (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4176
Скачало746
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Стратегія управління конфліктами

 

На даний момент можна виділити два наукових підходи до управління

конфліктами.

 

Прихильники першого підходу під управлінням конфліктом розуміють його

ліквідацію з максимальною користю для себе.

 

Другий підхід передбачає неможливість управління конфліктом і

оптимізацію впливу, теоретично обґрунтовуючи розвиток конфлікту як дію

саморегульованого механізму. Замість терміну "вирішення" вживають

"подолання", маючи на увазі, що конфлікт не ліквідується, але забезпечує

розвиток, посилюючи в організації диференціацію та стратифікацію, що

лежать в основі організаційної стабільності. Він трансформується в інші

конфлікти, менш руйнівні, в інших сферах, інших соціальних вимірах.

Даний підхід не заперечує можливості і навіть конструктивності

політичної й адміністративної маніпуляції (не будь-якої) на початкових

фазах конфлікту, але ґрунтується, насамперед, на забезпеченні

інформаційної повноти взаємодії суб'єктів та необхідному ризику, що

уможливлює перехід до останньої фази. Так, у книзі "Управление

персоналом" [56, с 373] управління конфліктом визначається як діяльність

щодо забезпечення розвитку конфліктної взаємодії, тобто забезпечення

максимальної можливості для саморегулювання конфлікту та сприяння виходу

з кризи до наступної стадії. По суті, тут пропонується заміна управління

саморегуляцією. Автори книги також вважають, що конфлікт є

"некерованим", але на різних фазах його розвитку можливі дії, що

сприяють його безкризовому розвитку. Прихильники іншого підходу

стверджують, якщо перший підхід базується на суб'єкт-об'єктному

відношенні, то другий — на суб'єкт-суб'єктному.

 

У нашому ж розумінні, вміле поводження з конфліктами містить у собі як

діяльність щодо їхнього запобігання, так і, у випадку виникнення

конфліктів, управління ними. Останнє являє собою контроль над процесом

та формами протікання конфлікту для мінімізації витрат на його вирішення

та макси-мізацію позитивних результатів, а також його профілактику та

діагностику.

 

Конструктивне, раціональне вирішення конфліктів залежить від таких

чинників:

 

• адекватності сприйняття конфлікту, наявності об'єктивного розуміння

його сутності;

 

• відкритості й ефективності спілкування між конфліктуючими;

 

• створення атмосфери взаємної довіри та співробітництва;

 

• визначення сутності конфлікту;

 

• наявності необхідних ресурсів для його вирішення;

 

• створення нормативно-правового підґрунтя, регулюючого його вирішення.

 

Як правило, управління конфліктом спрямоване на його вирішення,

врегулювання чи усунення. Вирішення конфлікту — зняття протиріч, що

викликали конфлікт, і встановлення нормальних взаємовідносин між

протиборчими сторонами. Вирішення конфлікту передбачає усунення джерела

конфлікту, а його врегулювання означає припинення конфліктних дій і

ворожості, зниження значущості джерела, причин конфлікту. Зазвичай це

досягається за допомогою компромісів та переконання. Усунення конфлікту

— зняття гостроти протиборства сторін, яке не усуває причин конфлікту.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ