UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрямки критики класичної школи (перша половина XIX ст.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2391
Скачало436
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні напрямки критики класичної школи (перша половина XIX ст.)

 

• Соціально-економічне вчення утопічного соціалізму

 

• Дрібнобуржуазна критика економічних основ капіталізму

 

• Економічні ідеї історичної школи в Німеччині

 

Класична школа політичної економії тривалий час утримувала провідні

позиції в економічній науці, але це не виключало можливості існування

відмінних думок і поглядів. Початок XIX ст. став періодом не тільки

розвитку економічної класики, а й появи нових течій і напрямків

економічної науки, представники яких гостро критикували основні

теоретичні положення класиків, пропонували інші шляхи й методи вирішення

нагальних економічних проблем. Серед таких напрямків розрізняють:

 

• утопічний соціалізм;

 

• дрібнобуржуазну критику капіталізму (відому під назвами економічного

романтизму, реформізму, анархізму);

 

• історичну школу в Німеччині, започатковану Ф. Лістом.

 

Соціалісти-утопісти А. Сен-Сімон і Ш. Фур'є у Франції та Р. Оуен в

Англії виступили з викривальною критикою капіталізму, указавши на

історично обмежений характер капіталістичних відносин. Ідеальний

суспільний устрій вони називали по-різному: так, А. Сен-Сімон іменував

його індустріалізмом, Ш. Фур'є — гармонією, Р. Оуен — комунізмом.

Соціалісти-утопісти не бачили радикальних шляхів переходу до суспільства

соціальної справедливості, а своїм завданням вважали розвиток свідомості

та пропаганду своїх ідей. Утопічний соціалізм відзначав протилежність

класових інтересів, але заперечував політичну боротьбу й революцію,

прагнучи перетворення суспільних відносин мирним, еволюційним,

компромісним шляхом.

 

Анрі Сен-Сімон (1760—1825) проголосив освіту рушійною силою розвитку

суспільства. Ідеї класичної політекономії про природний порядок він

протиставив ідею розвитку. На думку вченого, економічні фактори, такі як

діяльність людей у виробництві, форми власності, мають в історичному

процесі велике значення. Він розрізняв такі епохи: ранній період,

рабство, середньовіччя, сучасний період і золотий вік.

 

Концепція суспільного розвитку А. Сен-Сімона була ідеалістичною, тому що

в основу його було покладено науку, розум, ідею. Проте в "надрах" його

ідеалізму є й деякі матеріалістичні положення, наприклад: "Встановлення

власності — суть, саме цей інститут є основою суспільної будівлі...

Закон, який встановлює владу й форму правління, не має такого значення й

такого впливу на добробут націй, як закон, який встановлює власність,

регулює користування нею".

 

Майбутнє суспільство А. Сен-Сімон називав індустріальною системою, яка

розвиватиметься на базі великого промислового виробництва. Промисловість

має розвиватися за певним планом; управління нею здійснюватиметься з

єдиного центру. Плани розвитку промислового виробництва й розподілу

продукції складатимуть вчені; промислові капіталісти, які мають багатий

досвід, організовуватимуть управління, робітники працюватимуть. В

індустріальній системі А. Сен-Сімон обстоював збереження капіталістичної

власності, виступаючи проти землевласників і лихварів. Він хотів, щоб

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ