UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласична школа економічної науки: зародження й розквіт (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10068
Скачало1225
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Класична школа економічної науки: зародження й розквіт

 

Зародження ідей класичної школи у працях В. Петті та Буагільбера

 

• Економічне вчення фізіократичної школи у Франції

 

• Розквіт класичної школи: А. Сміт і його економічна система

 

Класична буржуазна політична економія (термін "політична економія" увів

у 1615 р. французький економіст Антуан Монкретьєн) виникла в період

зародження й утвердження капіталістичного способу виробництва. К. Маркс,

вивчаючи історію економічної думки, зазначав: "Під класичною політичною

економією я розумію всю політичну економію починаючи з В. Петті, яка

вивчає внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва". Таке

трактування класичної школи дещо обмежене і не розкриває всієї ідейної

спадщини економістів-класиків, оскільки проблематика їхніх творів не

вичерпується цим визначенням.

 

Класична школа економічної науки базується на таких основних теоретичних

засадах:

 

1) ідеї природного порядку, згідно з якою все у світі (у тому числі

людське суспільство й окрема особа) підпорядковується законам Природи.

Людина діє природно, коли використовує всі доступні їй засоби —

здібності, розум, майно — з метою забезпечення власного суспільного

існування, задоволення матеріальних і духовних потреб. Звідси випливає

право вільного розпорядження особистою працею й майном, свобода обміну

та конкуренції, неприпустимість існування монополій, недоторканність

приватної власності;

 

2) концепції "економічної людини", якою рухає єдине прагнення — особиста

вигода, егоїзм, тоді як від інших мотивів поведінки (таких як культура,

звичаї, релігія) класики абстрагуються;

 

3) ідеології економічного лібералізму (від фр. laissez/aire — дозволяйте

робити все), відповідно до якої держава не повинна втручатись у

виробничу, торговельну й фінансову діяльність індивідів, а також

відсутні будь-які заборони та обмеження на торгівлю, переливання

капіталу, цінова регламентація виробництва,

 

закони про мінімальну заробітну плату тощо. Це пояснює той факт, що

більшість класичних уявлень побудовано на припущенні про абсолютну

(чисту) конкуренцію в усіх галузях і повну інформованість суб'єктів

господарювання;

 

4) радикальній зміні методології дослідження економічної науки — від

поверхневості та описовості меркантилізму до методів наукової

абстракції, аналізу та синтезу, індукції та дедукції;

 

5) розробці нового категоріального апарату, дослідженні таких

економічних категорій, як вартість, ціна, прибуток, рента, капітал тощо;

 

6) розгляді внутрішніх сутнісних взаємозв'язків економічних явищ і

формулюванні абстрактних економічних законів у поєднанні з практичною

спрямованістю економічного вчення, його реалізацією у сфері економічної

політики держави (передусім Великобританії);

 

7) аналізі сфери безпосереднього виробництва як вирішальної фази

суспільного відтворення, що не перешкоджало окремим представникам

класичної школи досліджувати також сферу розподілу (Д. Рікардо),

споживання (П. Буагільбер, С. Сісмонді), проблему реалізації (Т. Р.

Мальтус). У класиків виробництво — єдине джерело прибутку та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ