.

Методи професіографії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
287 3418
Скачать документ

Реферат на тему:

Методи професіографії

У процесі психологічного вивчення професій використовуються методи, за
допомогою яких можна зібрати інформацію про особливості професійного
середовища, зміст професійних завдань і психологічних вимог до
спеціалістів, які з них випливають, про властивості суб’єкта праці і
його вимоги до умов праці, а також методи структурування одержаної
інформації. Основними методами у професіографії вважають опитування,
спостереження, самоспостереження, експеримент, які доповнюються аналізом
документації, розбором критичних ситуацій, розглядом результатів праці
тощо.

1. Метод вивчення виробничої документації. Використовується для збору
об’єктивної інформації про процес праці, про браковану продукцію, стан
здоров’я робітників, їх кваліфікацію, режим праці, основні професійні
завдання тощо. Ознайомлення з вказаними особливостями професійної
діяльності, а також з професійною термінологією є необхідною умовою
розробки програми спостереження, плану бесіди з спеціалістами. Аналіз
службових анкет, характеристик, звітів використовується, наприклад, для
виявлення кращих і відстаючих працівників з метою порівняльного аналізу
спеціалістів.

2. Метод опитування. Опитування — найдавніший прийом, застосовуваний у
вивченні професій. Цим методом широко користувався перший дослідник в
галузі психології праці Г.Мюнстерберг, вивчаючи професію водія трамваю.
У 20ті роки нашого століття це був основний метод збору
професіографічного матеріалу. Найбільш поширеним у цей час були опиту
вальні листи О.Ліпмана, зміст яких складали 150 запитань для
характеристики професій середньої і вищої кваліфікації. Кожне запитання
починалося словами: “Чи потрібно для вашої професії…” і подавався
перелік якостей, які можуть мати професійно важливе значення для тієї чи
іншої спеціальності, наприклад, висока концентрація уваги протягом
тривалого часу, швидка реакція на певні зорові і слухові сигнали, швидка
пристосовуваність до нових і незвичних умов тощо. Спеціаліст мав вибрати
одну з трьох можливих відповідей: 2 — потрібно постійно; 1 — потрібно
інколи; 0 — не потрібно ніколи.

У сучасній професіографії метод опитування використовується переважно з
допоміжною метою. Приміром, його рекомендується застосовувати, щоб
з’ясувати ставлення спеціалістів до своєї професії, мотиви вибору
спеціальності, довідатися про труднощі у роботі тощо.

Метод опитування може застосовуватися у формі усної бесіди. Перевага
бесіди перед анкетним опитуванням у тому, що в ході її можна з’ясувати
всі незрозумілі технічні питання. Бесіда дає змогу змінювати
формулювання запитань, якщо вони недостатньо зрозумілі для
досліджуваного. Труднощі опитування пов’язані з тим, що навіть люди, які
успішно працюють на виробництві багато років, не завжди можуть
усвідомити особливості своїх професійних дій. Тому опитування
спеціалістів вимагає значної підготовчої роботи, щоб в процесі бесіди чи
анкетування одержати об’єктивну і вичерпну інформацію.

Метод опитування використовується також для одержання інформації про
професійно важливі якості від осіб, які за характером виконуваних
службових обов’язків можуть судити про те, якими якостями повинен
володіти представник досліджуваної професії. З цією метою успішно
використовується “Модифікована карта особистості” К.К.Платонова. Кільком
особам (57 чоловік), які добре знають спеціаліста (товариші по роботі,
керівник підрозділу), ставляться запитання в усній формі чи пропонується
карта особистості, за якою оцінюються ПВЯ (професійно важливі якості)
спеціаліста. При цьому кожна якість спеціаліста визначається на підставі
знання “життєвих показників”, тобто типових випадків з життя людини та
її роботи. Узагальнення оцінок допомагає нейтралізувати випадкові
судження. Стабільність оцінок характеризує стійкі форми поведінки.
Застосування методу незалежних характеристик у

професіографічному дослідженні сприяє підвищен ню об’єктивності
одержаних результатів.

3. Метод спостереження. Спостереження у професіографічному дослідженні є
способом збору первинної інформації про професії шляхом безпосереднього
сприймання і прямої реєстрації різних фактів і сторін діяльності. Щоб
одержати необхідну інформацію про професії з допомогою спостереження,
треба завчасно продумати і розробити його план і програму. Необхідно
також виділити ряд етапів у підготовці і проведенні спостереження:

— визначення мети і завдань спостереження, тобто формулювання запитань,
відповіді на які передбачається здобути шляхом спостереження за
діяльністю спеціаліста;

— визначення об’єкта і предмета спостереження у загальній структурі
діяльності, розчленування об’єкта спостереження на складові логічно
зв’язані елементи і виділення показників, за якими можна судити про їх
зміни;

— вибір способу спостереження і способу реєстрації ознак об’єкта
спостереження, підготовка необхідних технічних засобів і документації;

— проведення спостереження, фіксація його результатів і нагромадження
даних про професії;

— опрацювання і психологічна інтерпретація одержаної інфомації.

У процесі спостереження психологічний аналіз професійної діяльності
проводиться в тісному зв’язку з вивченням її виробничо-технічної
структури. Спостереження не лише дає змогу виявити психологічні вимоги
професії до спеціаліста, а й встановити, які моменти професійної
діяльності обумовлюють ті чи інші вимоги до психофізіологічних якостей
працівника.

Важливим принципом спостереження є порівняльний підхід у вивченні
професій. Порівняльному спостереженню і аналізові можуть вибірково
підлягати спеціалісти з високою і низькою продуктивністю праці, зі
значним виробничим досвідом і початківці, ті, хто дають якісну продукцію
і ті, хто допускають брак у роботі. Можна порівнювати динаміку денного і
місячного виробітку, якість продукції та інші показники. Це допомагає
краще зрозуміти особливості і причини успіхів і труднощів в оволодінні
професією, чіткіше усвідомити психологічну структуру професійної
діяльності у цілому.

Спостереження може бути безпосереднім і опосередкованим. Опосередковане
спостереження здійснюється за допомогою різної апаратури: секундоміра,
фото і кіноапарата, магнітофона та інших реєструючих пристроїв.
Реєструються елементи трудового процесу, які мають якісну характеристику
і які до того ж можна виразити в кількісних показниках, наприклад:
тривалість і повторюваність трудових операцій, планування роботи,
сенсорне і моторне навантаження, критичні і найбільш складні моменти
діяльності, їх тривалість тощо.

У ряді випадків спостереження проводиться з метою порівняльного аналізу
психологічних характеристик окремих працівників.

Такий прийом дає змогу скласти психограми для успішних і неуспішних
спеціалістів, виявити можливі індивідуальні коливання у розв’язанні
виробничих завдань і встановити їх значення для визначення професійно
важливих якостей у психологічній характеристиці професії.

Дальший розвиток і збагачення методів професіографії відбувалося на
основі об’єднання спостереження з процесом самоспостереження. Це привело
до створення так званого “трудового методу” в професіографії.

4. Самоспостереження і самозвіт. Самоспостереження в професіографії
можна використовувати у двох формах: як самозвіт спеціаліста і як
самоспостереження психолога, який поєднує в одній особі дослідника і
спеціаліста з певної професії. Спостереження як метод професіографії —
активний процес відображення людиною ходу власної професійної
діяльності. На основі внутрішньої фіксації елементів певної діяльності
подається самозвіт про кожний з цих елементів та їх послідовність.

Під час самозвіту спеціаліст одержує інструкцію “думати вголос” в
процесі роботи, тобто проговорювати кожну операцію, кожний етап стеження
за приладом, кожне сприймання сигналу тощо. В ряді випадків словесна
об’єктивізація діяльності допомагає спеціалістам усвідомити моменти, на
які вони раніше не звертали уваги. Для реєстрації звіту використовується
магнітофонний запис.

При використанні в професіографії так званого “трудового методу”
психологдослідник сам оволодіває професією, набуваючи професійні уміння
і навички. В основі “трудового методу” лежить психологічне
самоспостереження і поєднання в одній особі дослідника і спеціаліста
певної професії. Природно, такий підхід можливий лише при аналізі
порівняно не складних видів діяльності, які не вимагають тривалого
навчання. Перевага “трудового методу” полягає в тому, що дослідник має
змогу аналізувати професію зсередини, на власному досвіді відчути й
оцінити значення того чи іншого компонента досліджуваної діяльності,
глибше зрозуміти її психологічну структуру.

У вивченні більш складних професій “трудовий метод” може
використовуватися як додатковий прийом при аналізі окремих професійних
елементів. У таких випадках дослідник оволодіває найбільш важливими чи
доступними ланками професійної діяльності. Цей метод широко
застосовувався в 20ті роки для розробки професіограм багатьох
спеціальностей середнього рівня кваліфікації. Готувався детальний план
самозвіту, на основі якого психолог після кожного дня роботи складав
протокол робочого дня, що включав п’ять основних пунктів:

а) детальний опис робочого дня із зазначенням змісту робочого процесу,
характерних випадків, які тим чи іншим чином впливають на успішність
професійної діяльності;

б) причини труднощів, які стали перешкодою для досягнення хороших
результатів у роботі (наприклад, розгубленість там, де потрібно швидко
приймати рішення, недостатня гнучкість пальців рук у набиральника
текстів, низький рівень розподілу уваги у телефоніста міжміського
зв’язку і т.ін.);

в) причини відчуття полегшення у даний день роботи порівняно з
попереднім, тобто самозвіт про значення набування вправності і навичок
автоматичного виконання окремих елементів діяльності;

г) реєстрація появи професійної втоми, помітної протягом робочого дня
(втома очей, рук, ніг, хребта), помилок у роботі, сповільнення її темпу;

д) загальні зауваження: підсумкові відомості, одержані протягом робочого
дня про професійну діяльність, рекомендації, які стосуються внесення
змін у процес праці з метою підвищення її продуктивності.

Незважаючи на ряд недоліків “трудового методу”, здобута за його
допомогою інформація може розглядатися як достовірна в силу того, що
психолог не будує гіпотезу про існування тих чи інших психічних актів у
працівника, а точно знає про них, оскільки пережив їх на власному
досвіді.

5. Експериментальний метод. Експеримент у процесі психологічного
вивчення професійної діяльності використовується переважно для виявлення
тих її аспектів, які неможливо встановити лише на основі аналітичного
спостереження природного протікання робочого процесу. Залежно від мети
дослідження застосовують природний чи лабораторний експеримент.

Експериментальні методи передбачають наявність спеціально обладнаних
лабораторій, де можна моделювати виробничі операції, відтворювати умови
праці і вплив середовища на людину. Одним з видів такого методу є
природний експеримент, який проводиться

безпосередньо на робочих місцях за згодою керівництва. Він полягає в
тому, що реальні умови праці змінюються, оптимізуються. В
експериментальних умовах вивчається вплив різних факторів організації
праці (темп роботи, кількість або частота інформаційних сигналів та ін.)
на функціональний стан працівника. Наприклад, К.Іванова встановила, що
зниження швидкості верстата на 1820% приводить до підвищення
продуктивності праці мотальниць шпульок трансформатора на 710%.

За допомогою експерименту в ряді випадків уточнюється попередньо
складена психограма. З цією метою виділяються групи спеціалістів з
різною професійною успішністю. В кожній групі за допомогою
психодіагностичних методик (апаратурних, бланкових) перевіряються рівень
розвитку якостей, визначених у психограмі як професійно значущі.
Результати дослідження порівнюють з показниками професійної успішності
за допомогою кореляційного методу. Якщо успішні спеціалісти мають вищий
рівень, а менш успішні — значно нижчий рівень розвитку певних якостей,
то це свідчить про важливість тієї чи іншої досліджуваної якості для
даної професії.

Особистісні тести в експериментальному дослідженні спрямовані виключно
на вивчення психологічних особливостей суб’єкта праці. Особистісні
властивості спеціаліста професійно важливого значення мають багато
різних проявів. Такими властивостями можуть бути нейро-тизм,
екстраверсіяінгроверсія, емоційна стійкість, організаторські і
комунікативні здібності, самоконтроль, схильність до фрустрації,
креативність тощо. В багатьох професіях ті чи інші особистісні якості
спеціалістів є важливим критерієм розподілу їх на успішних і неуспішних.
Наприклад, у діяльності керівника, вихователя дитячого колективу,
культпрацівника, вчителя, спортивного тренера, екскурсовода та ін.
професійно значущими є організаторські здібності. До найважливіших
професійно значущих якостей у професіях водія, космонавта, диспетчера
залізничного вузла відноситься емоційна стабільність спеціаліста.
Успішно можуть працювати бухгалтером, програмістом, диспетчером пульту
управління енергосистеми спеціалісти з яскраво вираженою інтроверсією.
Для виявлення рівня розвитку цих психологічних якостей у
професіографічному дослідженні використовуються переважно адаптовані і
стандартизовані особистісні методики. Серед них варто виділити
опитувальник Г.Айзенка, Ібфакторний ошпувальник Р.Кеттелла,
Міннесотський багатофакторний опитувальник ММРІ.

6. Метод аналізу критичних ситуацій. Грунтується на зборі інформації про
поведінку людей у певних складних ситуаціях. Вивчаються причини
допущення бракованої продукції, аварій, травматизму і т.ін. з метою
встановлення ролі психологічного фактора в даних явищах. Для виявлення
помилок і причин їх виникнення можуть використовуватися практично всі
вище названі методичні прийоми: аналіз документації, опитування,
спостереження, експеримент тощо.

У процесі про фесіографічного дослідження аналіз помилок спеціаліста має
ряд етапів: виявлення помилок та їх систематизація; виявлення причин
помилок; визначення психологічної суті помилок.

У психографії виділяють три основних типи помилок: а) сенсорного типу
(пов’язані з прийомом інформації, роботою різних аналізаторів і якістю
уваги); б) гностичні (тобто помилки, викликані неточною переробкою
інформації, пов’язані з пам’яттю, мисленням);

в) виконавчих реакцій (пов’язані з недостатньою активністю функцій
психомоторики і мовлення);

г) особистісного типу (пов’язані з проявами особливостей мотивації,
вольових якостей, організаторських здібностей спеціа ліста тощо).

Кінцевою метою аналізу помилок і поведінки спеціаліста у критичних
ситуаціях є виявлення вимог професії до психологічної структури
особистості і встановлення психологічних протипоказань до даної
професійної діяльності.

7. Алгоритмічний метод у професіографічному дослідженні. Алгоритм — це
суворо визначена послідовність трудових дій, яка неминуче веде до
розв’язання задачі певного класу. Існують різні форми алгоритмічного
опису робочих процесів: словесний опис, складання логічних схем,
кінематичних графіків, опис символами тощо. У будьякому випадку описова
форма алгоритму — це виклад усіх операцій, які виконує спеціаліст у
процесі професійної діяльності у визначеній послідовності.

Елементарні складові алгоритму називаються оперативними одиницями.
Такими одиницями (елементарними діями) є сприймання чи відтворення у
пам’яті необхідних образів, понять, суджень, а також дій (простих і
складних), які мають певну завершеність у роботі спеціаліста. До них
відносяться, наприклад, зчитування показників приладів, здійснення
обчислювальних операцій, включення тумблерів тощо. В межах конкретної
професійної діяльності склад і обсяг оперативних одиниць залишається
відносно сталим. Алгоритмічний аналіз професії дає змогу поступово
простежити характер операцій, що їх виконує спеціаліст, і встановити
ланки процесу, в яких найчастіше трапляються аварії і помилки, і які
необхідно удосконалити чи автоматизувати насамперед.

Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що алгоритмічне вивчення
професійної діяльності допомагає одержати її операційно структурний опис
і розкрити психологічний зміст як окремих операцій, так і діяльності у
цілому.

Список використаної літератури

Автоматизация прогнозирования профессиональной пригодности рабочих на
промьішленном предприятии / Под ред. Л.И.Меньшикова. — Рига, 1982. — 194
с.

Архангельский С.Н. Схема профориентационного описання профессии // Школа
и производство. — 1966. —N10. — С.2425.

Асеев В.Г. К истории психологического изучения профессии (2030 годы) //
Вопросы психологии труда и профтехобразования / Под ред. В.Г.Асеева. —
Иркутск, 1978. —С.105120.

Богданое В.А. Структурная модель личности и психология деятельности //
Зкспериментальная и прикладная психология: Межвуз.сб.— Л.,1982.— С.2632.

Владимирові Н.И. Психографический метод как способ прогнозирования
успешности профессиональной деятельности // Содержание и методы
профессионального воспитания: Межвуз. сб. — Тюмень, 1981. — С.5361.

Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. — Л., 1979. — 74 с.

Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой.
— М, 1976.

Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда //
Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и
професіонального обучения. — Л., 1969. — Вьш.13. — С.834.

Галкіта О.И., Kaeepima P.T., Кліімов Е.А., Jleeueea C.H.. Пузьіревская
Е.К., Тітюеа И.П. Информационнопоисковая система “Профессиография”. —
Л., 1973. —179 с.

Геллерштеїт С.Г. Проблеми психологии профессии в системе советской
психотехники. — М.Л., 1931. — 191 с.

Гуревич KM. Профпригодность и основньїе свойства нервной системьі. — М.,
1970.—271с.

Дмитриева М.А., Крьшов А.А., Нафтульее A.M. Психология труда и
инже-нерная психология. — Л., 1979. — 219 с.

Долишний М.Н., Покровский Н.Н. Методика профессионального отбора
ста-ночников и рабочих ведущих профессии. — Львов, 1980. — 98 с.

Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). —
Харьков, 1923. — 126 с.

Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. —
М., 1966.

Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по
психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. — М., 1980. —
81 с.

Клітое Е.А. Путь в профессию. — М., 1983.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020