UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФізіологія м’язевої системи (реферат)
Авторdimich
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1589
Скачало493
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Фізіологія м’язевої системи”

 

 

Скелетні м'язи — це активна частина опорнорухової системи, скорочення

якої зумовлює переміщення частин тіла і всього тіла в просторі.

 

М'яз, як і всі інші органи, має складну будову. До його складу входить

кілька тканин. Основу скелетного м'яза становить посмугована м'язова

тканина. В кожному м'язі розрізняють активну (м'язове черевце, або тіло)

і пасивну (сухожилки) частини. Як правило, м'яз має два сухожилки, якими

він прикріплений до кісток (місце прикріплення сухожилка до кістки

позбавлене окістя і називається горбистістю).

 

М'язове черевце складається з багатьох м'язових волокон, що утворюють

пучки різних розмірів і забезпечують скорочення. В кожному пучку м'язові

волокна зв'язані одне з одним пухкою волокнистою сполучною тканиною у

вигляді тонкої сітки. Пучки м'язових волокон сполучені між собою

прошарками сполучної тканини. Весь м'яз зовні також вкритий сполучною

тканиною.

 

Сухожилки м'яза побудовані з щільної сформованої сполучної тканини.

Колагенові волокна сухожилків проникають у м’язове черевце І там навколо

посмугованих м'язових волокон утворюють кілька шарів, які міцно

сполучають черевце із сухожилком. Сукупність сполучної тканини утворює

так званий м'який скелет м'яза.

 

До м'яза, як і до інших органів, підходять нерви і кровоносні судини. В

складі нервів проходять рухові (відцентрові, еферентні) і чутливі

(доцентрові, аферентні) волокна. Нервові імпульси, що передаються по

рухових нервових волокнах від мозку до м'яза, зумовлюють його

скорочення. По чутливих нервових волокнах у мозок надходить інформація з

м'язових рецепторів про стан м'яза. Як орган з інтенсивним обміном

речовин, м'яз має добре кровопостачання, інтенсивність якого регулюється

автономною (вегетативною) нервовою системою. Найчастіше один і той самий

м'яз отримує кров, а з нею і поживні речовини з кількох артерій.

 

Скорочуючись, м'яз стає коротшим і товщим, при цьому він виконує певну

механічну роботу. Величина виконуваної роботи залежить від сили його

скорочення і довжини, на яку м'яз коротшає. Сила м'яза пропорційна

кількості м'язових волокон, з яких він побудований, а точніше — площі

поперечного перерізу всіх м'язових волокон м'яза.

 

Форма і розміри м'яза, а також напрямок його волокон залежать від

виконуваної ним роботи (мал. 1). За формою розрізняють три основних види

м'язів — довгі, короткі і широкі. Довгі м'язи розміщені переважно на

кінцівках. Бони мають веретеноподібну форму. Деякі довгі м'язи

починаються кількома голівками на різних кістках або в різних місцях

однієї кістки, потім ці голівки з'єднуються і на другому кінці м'яза

переходять у спільний сухожилок. Відповідно до кількості голівок такі

м'язи називають двоголовими, триголовими і чотириголовими.

 

Короткі м'язи розміщені між окремими хребцями і ребрами; тут частково

збереглося сегментарне розміщення м'язів.

 

Широкі м'язи розміщені переважно на тулубі і мають форму пластів різної

товщини. Сухожилки таких м'язів являють собою широкі пластинки

(апоневрози; м'язи живота).

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ