UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Якісний склад гумусу і гумусний стан грунту. 2. Поняття про реакцію на буферність ґрунті. 3. Поняття про родючість ґрунту, її види та значення. 4.
Авторdimich
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось9046
Скачало561
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з екології

 

1. Якісний склад гумусу і гумусний стан грунту

 

Ґрунт - це поверхневий пухкий шар суходолу Земної кулі, якому властива

родючість.

 

Наука про появу, будову, властивості, розвиток, поширення та способи

раціонального використання ґрунтів називається ґрунтознавством.

 

Ґрунт складається з трьох фаз - твердої, рідкої і газоподібної, а також

біологічної частини - ґрунтової біоти (грунтової флори, фауни, бактерій,

грибів тощо).

 

Тверда фаза - це основа ґрунту, яка складається з мінеральної та

органічної частин.

 

Мінеральна речовина більшості ґрунтів складає 80-90% твердої фази, яка

входила до складу материнської породи. За величиною мінеральні частинки

ґрунту, або так звані механічні елементи, ділять на фракції.

 

Органічна частина ґрунту складається із залишків рослин і тварин, які не

розклалися та гумусу.

 

Гумус- це складний динамічний комплекс різних специфічних ґрунтових

органічних сполук. Гумус складає 60-90 % органічної частини ґрунту, крім

торфових.

 

У складі гумусу виділяють три основні групи сполук: гумінові кислоти,

фульвокислоти та гумусове вугілля, або гуміни.

 

Гумінові кислоти мають молекулярну масу 1000 - 1200 і більше, колір від

темно бурого до коричнево-чорного. Не розчиняються у воді й розчинні в

лугах. Коагулюючи з частинками ґрунту утворюють структурні агрегати.

Основними представниками цієї групи є: гумінова, ульмінова та

гіматомеланова кислоти.

 

Фульвокислоти - це сполуки з меншою молекулярною масою, ніж гумінові.

Колір від світло жовтого до оранжевого. Розчиняються у воді і лугах.

Основними фульвокислотами є: кренові та апокренові кислоти.

 

Гуміни - це сполуки, нерозчинні навіть у лугах, які є, очевидно,

продуктами руйнування гумінових кислот. Гуміни утворюють комплекси з

мінеральними частинками ґрунту. Відомі представниками цієї групи є:

гумін, ульмін. Також до гумінів відносять ґрунтові бітуми.

 

Агрономічна цінність гумусу значною мірою визначається співвідношенням

вмісту гумінових і фульвокислот. Переважне утворення гумінових кислот

супроводжується формуванням у ґрунті чітко виявленого високородючого

структурного гумусового горизонту, який характеризується високою

поглинальною і водозатримною здатністю, багатий на елементи живлення

(властивий чорноземним і іншим ґрунтам). За інтенсивного утворення

фульватного гумусу ґрунти легко збіднюються на лужні катіони та інші

поживні елементи, набувають кислої реакції і втрачають структурність.

 

Якість гумусу вважається високою, якщо відношення гумінових кислот до

фульвокислот більше одиниці, а такий тип гумусових речовин називається

фульватно-гуматний (співвідношення від 1 до 2) і гуматний

(співвідношення більше 2). Зазначені типи гумусових речовин

найсприятливіші та містять найменшу кількість вільних фульвокислот.

 

Всі гумусові кислоти володіють високою адсорбційною здатністю, завдяки

чому саме вони обумовлюють поглинальну, або вбирну здатність ґрунтів.

 

Утворення і нагромадження гумусу в ґрунті є одночасно результатом

розкладання та синтезу органічних продуктів, які утворюються із

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ