Розвиток туризму на Прикарпатті (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Розвиток туризму на Прикарпатті”

ПЛАН

Вступ

1. Рекреаційні ресурси Прикарпаття

2. Основні види туризму на Прикарпатті

3. Гуцульщина – перлина туризму на Прикарпатті

4. Проблеми збереження туристичного потенціалу Прикарпаття

5. Перспективи розвитку туризму на Прикарпатті

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Карпатський регіон зі своїми неповторними краєвидами за всіх часів був і
є найпривабливішим для відпочинку куточком України. Тут до послуг
відпочиваючих, туристів на рідкість незабруднене довкілля, цілюще
повітря, чисті ріки, багаті дарами ліси і гори. Це приваблива у своїй
первинній красі сільська місцевість із збереженими національними
традиціями, самобутніми обрядами, старовинними церквами.

1. Рекреаційні ресурси Прикарпаття

Прикарпаття за територією порівняно невелике, але за характером рельєфу
належить до числа найбільш мальовничих в Україні. Третину території
займають Карпатські гори, а дві третини – передгірська рівнинна зона.
Кліматичні умови – м’яка зима із середньою температурою -5’С і тепле
літо (+18°С) -сприяють організації цілорічного відпочинку та лікування.
В області є 9 курортних місцевостей, діють 11 санаторіїв й 14
санаторіїв-профілакторив. Для курортної терапії використовуються
кліматичне лікування, мінеральні води і ванни.

Серед мінеральних джерел Івано-Франківщини найбільш відомим є джерело
води “Горянка”, аналогічної за дією трускавецькій “Нафтусі”, в с. Новий
Мізунь Долинського району.

На його базі діє санаторій-профілакторій “Джерело Прикарпаття”.
Лікувальні можливості джерела “Буркут” для лікування внутрішніх органів
були відомі ще в XIX столітті. Для лікування опорно-рухового апарату
використовуються торфокові грязі і мінеральні води курорту “Черне”.
Перспективними для лікування є води курорту Шешори з високим вмістом
органічних речовин та содобромні води в смт. Коршів Коломийського
району.

Кліматичні природні умови сприяють розвитку різних видів туризму. У
Карпатах, особливо на території Карпатського національного природного
парку, прокладено ряд пішохідних маршрутів. Тури-стам також пропонують
сплавляння на байдарках по швидкоплинних гірських річках або подорож на
плотах по мальовничому Дністровському каньйону. Серед діючих туристичних
маршрутів найцікавішими є:

гірські – на г.Говерлу і г. Піп Іван, по Чорногірському хребту (від
озера Несамовите до озера Марічейка);

водні – по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош,
Прут, Лімниця;

пішохідні – по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний – на г.Кукул та інші.

На схилах Карпат сніг лежить до 5-ти місяців, що сприяє розвитку
гірськолижного туризму.

Земля прикарпатська оспівана в давньоруських писемних пам’ятках як
осідок східних слов’ян.

В області є п’ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед
них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та
найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 р. У 1998
році урочисто, на державному рівні відзначилось 1100-річчя княжого
града. У святкуванні взяв участь глава держави Президент Л.Кучма.
Відомо, що Галич був столицею могутнього Галицького князівства і
Галицько-Волинської держави. Тут створений Національний заповідник
“Давній Галич”.

Найбільшим культурним та економічним центром краю є обласний центр
Івано-Франківськ (237 тисяч мешканців), історія якого налічує три з
половиною сторіччя.

Важливим культурним і духовним осередком краю було і залишається місто
Коломия, третє за населенням після Івано-Франківська і Калуша. Населення
міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної
культури. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного
мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, що діє від 1935
року, музей „Писанка” оригінальної архітектури (у формі писанки), де
зібрано біля 10 тис. екземплярів писанок з України та інших країн, де є
українська діаспора

Етнографічно населення Івано-Франківщини поділяється на Опілля, Покуття,
Бойківщину та Гуцульщину. Їх мешканці зберегли деякі відмінності в мові,
одязі, культурі та побуті й уже цим привертають увагу туристів.

Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками
різьбярів, гончарів, мосяжників, ткачів народжуються мистецькі вироби,
що розходяться по світу. Визнаним центром гуцульського мистецтва є
Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати
знаменитий косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.

Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і
цінні пам’ятки як церква Пантелеймона, під Галичем (XII ст.), Манявський
скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми відомі за
межами країни.

Туристичні послуги надають 73 туристичні підприємства. Сервіс,
прийнятний для західних туристів, на рівні класу “три зірки”
забезпечують готелі “Аускопрут” та „Україна” в м.Івано-Франківську, база
відпочинку “Карпати” в м.Яремчі, пансіонат “Карпатські зорі” фірми
“Спорт-тур” в м.Косові, профілакторій “Яремча” в м.Яремчі,
санаторій-профілакторій “Джерело Прикарпаття” в с.Новий Мізунь.

На території Прикарпаття налічується більше 20-ти туристичних маршрутів:
гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

Найцікавішими з них є:

гірські – на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від
озера Несамовите до озер Марічейка), по Горганах та інші;

водні – по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош,
Прут, Лімниця;

пішохідні – по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду;

лижний – на г. Кукул та інші.

автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут
„Прикарпатське кільце”.

Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці,
Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця.
Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай.
Досвідчені інструктори за 2-3 години навчать новачка досить впевнено
триматись на лижах на снігових схилах.

На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та
парапланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені
маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів
подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках. За перше
півріччя 2002 року нашу область відвідало на 40% більше туристів, ніж
торік у зазначений період. Особливо відчутний цей ріст за рахунок
внутрішніх, українських туристів, у порівнянні з минулим роком їх
прибуло в область на 44% більше.

Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності (119 одиниць на
12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі,
туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Зростає інтерес населення до зайняття туристичною діяльністю. Так
кількість ліцензованих туристичних підприємств в області за період з
1998 по 2002 роки зросла з 25 до 73.

Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей,
давно відомий як сільським господарям, так і відпочиваючим вид туризму
відроджується у нас на нових засадах. Сьогодні понад 200 сільських
господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Туристів приваблює до
них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів,
близькість до природи, співвідношення „ціна” – „якість послуг”,
гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім
того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина,
Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина.

2. Основні види туризму на Прикарпатті

Місто Яремча, розташоване в надзвичайно мальовничій уголовині між горами
на березі Пруту, користується славою туристської столиці Карпат (має
понад 40 туристсько-рекреаційних закладів). Ворохта відома як центр
зимових видів спорту. Тут є комплекс трьох трамплінів, що завдяки
штучному покриттю діють цілорічно, лижний стадіон, до якого веде канатна
дорога довжиною 1,5 кілометра.

На наданні послуг з гірськолижного туризму спеціалізується
лікувально-оздоровчий комплекс “Гірський” в с.Яблуниця Яремчанської
міськради. Тут діють лижні траси, працюють канатно-буксирувальні
підйомники, прокат гірськолижного спорядження і санок. Крім того,
підйомники діють у Верховині, Косові, Яворові, Вишкові. Послуги туристам
надають ряд державних і приватних закладів рекреації. Ліцензії на право
надання туристичних послуг нині мають 22 підприємства. Серед них за
кількістю переважають приватні – 15, є 5 державних, 2 акціонерних. Серед
приватних – 2 спільних підприємства з участю іноземного капіталу
(“Аускопрут”, “Українська подорож”).

Найбільший обсяг послуг надає обласне дочірне підприємство
“Івано-Франківськ-турист”. Добрі показники мають обласний державний
центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, ЗАТ “Надія”, спільне
підприємство “Оле-тур” (м.Івано-Франківськ), “Спорт-тур” (м.Косів),
“Марко” (м.Коломия).

Все більш популярним у області стає сільський зелений туризм.

Цей вид туризму має чудові можливості розвитку на Івано-Франківщині,
особливо у її гірських та передгірських районах. Різноманітність і краса
ландшафтів, самобутній фольклор, народне мистецтво, смачні страви – все
це приваблює гостей з усіх усюд.

Не менше за чудову природу гостей цікавлять і господарі цього краю,
самобутній життєвий лад котрих зовсім не такий, як у мешканців інших
регіонів. Етнографічне» область поділяється на Гуцульщину, Бойківщину,
Покуття, Опілля.

Кожен край, кожне місто і село Прикарпаття по-своєму привабливі,
колоритні.

На відміну від багатьох інших форм бізнесу, сільський туризм не потребує
великих капіталовкладень. Він допомагає вирішувати проблеми зайнятості
сільського населення, покращувати його добробут.

Івано-Франківщина – одна з чотирьох областей, де запроваджується проект
Євросоюзу за програмою ТАСІЗ “Підтримка місцевого розвитку та туризму в
Карпатському регіоні”. Серед іншого він передбачає й комплекс заходів,
які сприятимуть розвиткові сільського зеленого туризму. Особлива увага
приділяється створенню нових і вдосконаленню наявних турпродуктів,
просуванню їх на потенційні ринки. В рамках програми проводяться
тренінги для сільських господарів, навчальні курси у сфері екотуризму,
ознайомчі тури. Консультанти проекту видали проект для господарів осель,
де йдеться про вимоги та сподівання гостей, викладаються методи роботи з
ними, наводяться права та обов’язки господарів (4, с.66-69).

В Івано-Франківській області виділено 365 територій і об’єктів
природно-заповідного фонду, в тому числі 30 заказників, 99 пам’яток
природи, 9 дендропарків, 8 пам’яток садово-паркового мистецтва, 212
заповідних урочищ, 4232 пам’ятки історії та культури. На теренах області
діє 120 рекреаційних закладів (санаторії, туркомлекси, бази відпочинку,
спортивно-оздоровчі табори, учнівські турбази тощо) на 13 тисяч місць. У
2000 р. цей потужний комплекс обслужив 205 тисяч зареєстрованих туристів
та відпочиваючих, було надано послуг на 24 млн. гривень.

В останні роки найбільше приваблює іноземних туристів наша дика природа
(екотуризм). І для розвитку його в горах є ціла низка з’єднаних між
собою стежок. Більшість пішоходних маршрутів уже починають
використовуватись екотуристами, а також лижні маршрути. Значні
перспективи має кінний туризм, який у деяких районах також успішно
працює. Приваблює людей і водний туризм. Любителі спокійної води можуть
сплавлятись Дністром, а ті, хто хоче перевірити силу та мужність,
залюбки скористаються швидкоплинними течіями Черемоша і Прута.

Розроблені заходи для розвитку в області велотуризму. Закуплено гірські
велосипеди і тепер Івано-Франківський велоклуб може надавати їх в оренду
навіть рекреаційним закладам.

Успішно працює релігійний туризм (паломництво). За 1999 рік
Івано-Франківська Єпархія УГКЦ прийняла понад 40 тисяч паломників.
Третина з них припадає на відвідини Гошівського монастиря, який
знаходиться на висоті 500 метрів. Великою популярністю у туристів
користуються Хресто-Воздвиженський монастир (Богородчанський район),
монастирський комплекс у с.Дора поблизу Яремчі, церкви і пам’ятники
галицьких князів, митрополича резиденція у с.Крилос, що входять у
заповідник “Давній ґалич”. Завершується робота над проектом у рамках
програми Європейського Союзу ТАСІЗ “Підтримка місцевого розвитку та
туризму Карпатського регіону”. Як розповів виконавчий директор п.Джим
Флеинері, метою проекту є сприяння ініціативам у сфері туризму (особливо
сільського зеленого), навчання, маркетингу Карпатського регіону України
в цілому, підприємцям малого бізнесу та підприємництва. Основним
виконавцем у результаті тендеру було обрано ірландську консалтингову
компанію “1ОІ”. На основі цього проекту Львівська, Закарпатська,
Чернівецька, Івано-Франківська облдержадміністрації підписали спільні
проекти про об єднання зусиль для популяризації Карпатського регіону як
туристичного. Завершено підготовку інформації та рекламних матеріалів,
організовано кілька турів для закордонних туроператорів для ознайомлення
з можливостями регіонів, проведено десятки виїздів кореспондентів газет
і телебачення в регіони. Взято участь у туристичних ярмарках “Україна
-1999” та “Україна -2000” (м.Київ); “Турекспо -1999”, “Турекспо-2000”
(м.Львів); “Туристичний салон – 2000” (м.Познань, Польща), де
демонструвалися дванадцять стендів і десятки рекламних буклетів.
Створено кілька сторінок у мережі “Інтернет” – “Туристична
Ізано-Франківщина”, “Сільський зелений туризм у Карпатах на
Івано-Франківщині”, “Карпатський національний природний парк” та інші.

3. Гуцульщина – перлина туризму на Прикарпатті

Іншим великим рекреаційно-історико-етнографічним комплексом Карпат має
стати Гуцульщина. Природні умови та рекреаційні ресурси цього «раю дуже
сприятливі для лікування і відпочинку населення, туризму, заняття
різними видами спорту, особливо зимовими. Найбільш привабливою
Гуцульщина є для туризму. Неповторної краси гірські краєвиди, унікальні
пам’ятки природи, заповідники, заказники (Горгани, печери Довбуша
поблизу с.Космач, Страгора, де знайдено джерела залізистої води, та
багато інших, своєрідна архітектура і побут гуцулів, розвиток кустарних
промислів,

виробництво різноманітних високохудожніх виробів та побутових речей,
унікальних сувенірів, найстародавніші пам’ятки матеріальної культури
створюють найкраще у світі середовище для туризму. У цьому відношенні
Гуцульщина може конкурувати навіть з австрійськими Альпами, польськими
Татрами, італійськими Апенінами та іншими. Цілюще повітря, велика
кількість лікувальних рослин, грибів і ягід, сприятливі умови для
розвитку бджільництва створюють можливість для будівництва
санаторно-курортних комплексів.

Гуцульщина має дуже сприятливі умови для зимових видів спорту і навіть
для проведення великих міжнародних змагань з лижного спорту. Однак для
того, щоб перетворити Гуцульщину на край організованого туризму,
відпочинку, спорту, необхідно розширити сітку заповідників, розпочати
будівництво санаторно-курортних комплексів, баз відпочинку, спортивних
баз, визначити туристські маршрути тощо. Причому всі проекти будівництва
мають бути виконані в суто гуцульському стилі з урахуванням особливостей
місцевої архітектури.

В Чорногорі – найвисокогірнішому ландшафті Гуцульщини і Українських
Карпат – знаходиться ряд унікальних природних систем, які приваблювали і
приваблюють увагу туристів. Тут розташована найвища вершина України –
Говерла (2061 м).

Чорногора – найвищий хребет Українських Карпат, єдиний масив, де
зосереджені всі карпатські двохтисячним. Чорногора – найбільш живописна
частина Карпат і єдиний хребет, де чітко збереглись сліди
плейстоценового зледеніння у формі висячих долин, цирків, амф’театрів та
інших післяльодовикових форм рельєфу.

Чорногірський хребет представляє неабияку цінність в плані рекреаційного
використання.

У плані рекреації Чорногора зараз “мекка” для вітчизняних самодіяльних
туристів, місцевих жителів, туристів – спортсменів та альпіністів, а
також для неорганізованих туристів із сусідньої Польщі, Словаччини та
Чех».

4. Проблеми збереження туристичного потенціалу Прикарпаття

Івано-Франківська область, як і Карпатський регіон в цілому,
характеризуєтеся унікальними природними та рекреаційними ресурсами, які
використовуються вкрай нераціонально {б, с.ІОЗ).

Тому невідкладною справою є реєстр національних культурних цінностей
краю, їх дослідження, збереження і використання для розвитку Прикарпаття
як туристично-оздоровчої зони.

У цій справі дуже важливе місце займають рекреаційні зони, як
фундаментальна основа збереження генофонду. Це важливо з декількох
сторін. По-перше, і це головне, рекреаційні зони є територіями
найпридатнішими для збереження генофонду рослинного і тваринного світу
відповідної ландшафтно-територіапьної та кліматичної зони, оскільки тут
найбільше зберігся створений за багато мільйонів років природний стан.

Збільшення площі рекреаційних зон а області можливо також шляхом
організації регіональних ландшафтних парків. Регіональні ландшафтні
парки можуть бути загальнорекреаційними, спортивно-туристичного і
санаторно-курортного значення.

Виходячи із сказаного, в основу планування розвитку
рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути покладена ідея
природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на
створенні рекреаційного середовища та найбільш раціональному
використанні територіальних поєднань природних умов, ресурсів,
історичних і архітектурних пам’яток. У перспективі можуть бути створені
природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси
Туцульщина”, “Бойківщина” та ін.

У цих регіонах ми маємо унікальне поєднання неповторних ландшафтів,
історичних і етнографічних пам’яток, а також пам’яток природи, культури,
побуту населення. Насамперед заслуговує на увагу створення
природно-історико-етнографічного комплексу “Бойківщина”.

Будівництво у цьому районі санаторіїв, лікарень, пансіонатів – дворів,
виконаних з дерева у традиційно бойківському архітектурному стилі,
спортивних комплексів, кемпінгів сприятиме визначенню нових туристських
маршрутів та їх поєднанню в єдиному курортно-туристичному комплексі,
розрахованому на повне залучення до цього процесу місцевих природних
умов, різноманітних мінеральних вод, лікарських рослин та ягід.

5. Перспективи розвитку туризму на Прикарпатті

Розвитку туризму на Прикарпатті сприяє Програма розвитку туризму в
області до 2005 року. Згідно з документами Гаазької конференції про
пріоритетний розвиток внутрішнього (національного) туризму та з
урахуванням його великого виховного потенціалу і можливостей у
формуванні особистості громадянина, поліпшенні організації активного
відпочинку населення, в тому числі дітей та молоді, першочергове
значення надаватиметься розвитку екскурсійної справи,
маршрутно-пізнавальному та спортивно-оздоровчому туризмові. З цією метою
передбачається туристичний маршрут по Дністру “Блакитна дорога” з
оглядом Дністровського каньйону та замків у Галичі, в селах Маринополі,
Раківці та селищі Чернелиці, розроблено мережу туристично-екскурсійних
маршрутів по місцях, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою на
території області: “На батьківщину Д.Вітовського”, “На батьківщину
С.Бандери”, “Родинне гніздо Шухезичів”, “Слідами ь.Лепкого на
Прикарпатті”, “Шляхами О.Довбуша”. Планується також відновити туристичні
маршрути “Карпатський автобусний” і “Прикарпатське кільце’, відновити
роботу обласного, Калуського та Коломийського туристичних клубів,
створити їх в інших районах, провести експедицію з вивчення печер
області і включити їх у державний реєстр та перелік об’єктів тощо.

Подальший розвиток міжнародного туризму служитиме одним із дієвих
засобів виходу з економічної кризи за рахунок активного залучення
іноземних туристів та збільшення валютних надходжень до місцевого
бюджету. Для цього будуть збудовані гірськолижні підйомники з
відповідною інфраструктурою (басейни, тенісні корти), розроблено мережу
туристичних маршрутів для іноземних фірм. В перспективі створення
маршрутів для любителів подорожувати на гірських велосипедах або на
гуцульських кониках. Передбачається також побудова туристичного
комплексу “Скелі Довбуша” в с. Еубнище Долинського району та
реконструкція карпатських вузькоколійок (проект “Карпатський трамвай”).

В плані санаторно-курортної діяльності намічається підготувати проект
щодо надання статусу курорту населеним пунктам області: Мізуневі,
Мисливці, Татарову, Шешорам та Яблуниці, організувати поглиблене
вивчення мінеральних вод на Прикарпатті з метою визначення їх
придатності для санаторного лікування.

Реалізація програми націлена на те, щоб до 2005 року збільшити прийом
іноземних туристів щонайменше у три рази, а кількість вітчизняних
туристів та екскурсантів, які перебувають і відпочивають на Прикарпатті,
у чотири рази.

В Прикарпатті розроблено ряд інвестиційних проектів в галузі туризму,
зокрема:

побудова центру міжнародного туризму в районі Яблуниці-Ворохти з
розвинутою інфраструктурою, особливо для зимового відпочинку ;

побудова туркомплексу “Скелі Довбуша” в с.Бубнище Долинського району;

реконструкція існуючих закладів з метою підвищення комфортності ;

відбудова обсерваторії на г. Піп-Іван з подальшим використанням її як
станції багатофункціонального призначення з туристичним притулком ;

побудова автодороги Верховина – Шибене з утворенням пункту переходу на
кордоні з Румунією ;

проект „Карпатський трамвай” (використання лісорозробних вузькоколійних
доріг для туристичних цілей.

Висновки

в основу планування розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути
покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка
базуватиметься на створенні рекреаційного середовища та найбільш
раціональному використанні територіальних поєднань природних умов,
ресурсів, історичних і архітектурних пам’яток. У перспективі можуть бути
створені природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси
Туцульщина”, “Бойківщина” та ін.

Список використаної літератури:

Василів О. Туризм на Прикарпатті // Наша справа. – 1999. – вересень.

Сільське зелене Прикарпаття // Міжнародний туризм. – 2001 – № 3. –
С.66-69.

Екологія і оптимізація природокористування. -Івано-Франківськ. 1996.

Трибун М.Рекреаційні зони Івано-Франківської області, їх стан і
перспективи розвитку // Геоекологія України.-К.,1993.

Байдар Л., Гулянич Г.О., Матвіїв В., Ковальчук В.
Ландшафтно-рекреаційний потенціал Гуцульщини // Екологічні передумови
розвитку рекреацій на Гуцульщині: Наук.-практ. конф. в рамках УІ Гуцул,
фестивалю (1996, 13 вересня).

Кобилюк В. Рекреаційне використання Чорногірського хребта Українських
Карпат // Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині.

PAGE

PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter