UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГривня як національна валюта (реферат)
Авторdimich
РозділГроші і кредит, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5159
Скачало1183
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Гривня як національна валюта”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Історичні етапи становлення гривні

 

2. Становлення сучасної гривні – результат грошової реформи в Україні

 

3. Підсумки впровадження гривні для економіки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Українські гривні – не тільки грошові знаки. На них, у них – наша

історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

 

Найменування грошової одиниці виникає, як правило, історично. Навіть

коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх

грошових одиниць (національних валют) вони шукають в своїй історії чи в

історії корінної нації відповідної країни. Так, зокрема, поступила

Україна. Нову національну валюту рішенням Верховної Ради України названо

гривня.

 

1. Історичні етапи становлення гривні

 

Однією з ознак державності є власна грошова одиниця.

 

Для України національна грошова одиниця – віками омріяна, багатьма

поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність,

самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях

України до суверенної гривні.

 

Занепад іноземних грошей знаменував фінал першого етапу формування

старовинної грошової системи Київської Русі: Поки дирхеми ще остаточно

не вийшли з обігу, постало питання карбування власної грошової одиниці.

Перші давньоруські монети з’явилися наприкінці Х – на початку XI

століть. Зразком слугували візантійські монети – золоті соліди Василя II

та Константина VII.

 

Варто зазначити, що Київська Русь мала досить суттєве значення у

налагодженні торговельних зв’язків між Візантією та Західною Європою,

виступаючи надійним посередником і водночас учасником ринкових процесів.

Торгівля чітко регламентувалася угодами між давньоруськими князями та

візантійськими імператорами, мала позитивне сальдо, тому й приносила

чималі доходи у князівську скарбницю.

 

Потреба у власних грошах ставала дедалі очевиднішою. І їх почали

карбувати при дворі Володимира Святославовича. Перші грошові знаки

нарекли златниками, трохи згодом з’явилися срібляники (кілька типів). На

жаль, ні златники, ні срібляники не виправдали покладених на них надій

через низьку якість металу, з якого карбували монети, та через

недосконалість виробничої бази. До того ж населення, що користувалося

при розрахунках дзвінкою монетою, з невідомих причин було не в захваті

від неї. Тому златники та срібляники карбували протягом приблизно 25–30

років.

 

Однак випуск їх був знаменним. Вони символізували суверенність

давньоруської держави. Слід віддати належне майстрам-карбувальникам, які

оздоблювали монети оригінальними декларативними написами на зразок

"Володимир на столі (себто на престолі), а се его серебро (або злато)" –

тобто гроші.

 

Отже, власне монетне господарство Київської Русі, так і не ставши на

ноги, почало занепадати. Літописні свідчення донесли до нас назви

грошей: куна, ногата, резана, вевериця, – аж поки всі ті назви не

акумулювалися в єдиному грошово-розрахунковому понятті – гривня. З кінця

ХІ століття вона забезпечується зливками срібла, або так званими

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ