UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Наукова періодизація “Історії України”, її аналіз та оцінка. 2. Боротьба за національну автономію Галичини в революцію 1848-49 рр. Здобутки і втрат
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось4535
Скачало528
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота

 

з історії України

 

1. Наукова періодизація “Історії України”,

 

її аналіз та оцінка

 

Для розуміння процесу української історії є вкрай важливими

критерії-упорядники, які впорядковують історичні дані, що багаті на

події та явища. Таким критерієм розвитку виступає наукова періодизація

української історії.

 

Першим, хто спробував логічно та обгрунтовано здійснити загальну наукову

періодизацію українського історичного процесу був Михайло Грушевський.

Його концепція про наукову періодизацію історії України була викладена

у статті "Звичайна схема "русскої" історії і справа раціонального укладу

історії Східного Слов'янства" (1904 р). Категорично заперечуючи

домагання Московської Русі на частину давньоруської спадщини, дослідник

називає єдиним спадкоємцем Києва "українсько-руську народність", яка, на

думку дослідника, і створила Київську державу, а тому необхідно вивчати

історію "кожної народності окремо, в її генетичнім преємстві від

початків аж до нині". Схема розвитку українського історичного процесу

знайшла своє втілення на сторінках багатотомної "Історії України-Руси".

Порогом історичних часів для українського народу Грушевський називає IV

вік по Христу, а перед тим "про наш нарід можемо говорити тільки як про

частину слов'янської групи".

 

Головним змістом першого періоду історичного життя нашого народу була

організація Руської держави, об'єднання її в одне "політичне тіло" та

прийняття християнства.

 

Другий - перехідний період - відкривається серединою XIV століття, коли

землі України увійшли до складу Великого Князівства Литовського та

Польші. У цей час форми суспільно-політичного життя і побуту під впливом

інших держав змінюються. Як результат - загострення протиріч між

урядовою і привілейованою меншістю і масами.

 

Третій період - це період народної боротьби з ворожим

суспільно-економічним устроєм. Поєднання цієї боротьби з релігійною

 

та національною - своєрідна риса змісту нової доби української історії.

В цей час національне почуття "доходить до небувалого напруження", та

боротьба не може бути виграна, бо на перешкоді стає сильна організація -

Московщина, з одного боку, і Річ Посполита з іншого.

 

Отже, М.Грушевський виділяє декілька періодів історії України, поєднуючи

їх у дві доби - стару (старі часи, княжий та литовсько-польський

періоди) та нову (козацький період), які називає тезою і антитезою, що

доходять до синтези українського відродження початку XIX століття.

 

Одночасно з М.Грушевським науковець Дмитро Іванович Дорошенко

підготував бібліографічний покажчик джерел з історії України, який

вийшов 1904p. Він містив 25 розділів і 722 позиції. В даному покажчику

автор уперше подав свою схему періодизації історії України:

археологічний період; княжий; литовсько-польський (Козаччина);

московський (Руїна, Гетьманщина); Запоріжжя; середина XVIII — 60-ті роки

XIX ст.; новітня доба. Покажчик був високо оцінений і надовго став

добрим бібліографічним довідником з україніки.

 

У радянські часи вищезгадані підходи до періодизації історії україни

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ