UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержавний устрій Київської Русі (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5391
Скачало501
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Державний устрій Київської Русі”

 

План

 

1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов'ян.

Утворення давньоруської держави — Київської Русі

 

2. Піднесення Києва

 

3. Занепад Києва

 

4. Суспільний лад Київської Русі

 

5. Державний лад

 

Висновки

 

1. Зародження класового ладу і формування державності східних слов'ян.

Утворення давньоруської держави — Київської Русі

 

Слов'яни — одне з найбільших угруповань давньоєвропеиського населення,

що сформувалося у середині І тис. до н.е. Їхня історія в останні

століття до нашої ери та у першій половині І тис. н.е. добре відображена

в археологічних матеріалах (зарубінецька, черняхівська та інші

археологічні культури). Писемні відомості про слов'ян з'явилися на

початку нашої ери. Відтоді став можливим відносно систематичний розгляд

процесу зародження у давніх слов'ян класових відносин як умови

становлення державності. До середини І тис. н.е. слов'яни займали

обширну територію, що простягалася між Ельбою на заході, ВолгоОкським

міжріччям на північному сході, озером Ільмень на півночі і Північним

Причорномор'ям на півдні. З величезними масштабами розселення

слов'янських племен пов'язаний і процес їхньої диференціації. З'явилися

східні, західні та південні слов'яни.

 

В писемних джерелах початку нашої ери слов'яни згадуються під назвою

"венеди". Вперше таке найменування було вжито римським письменником,

ученим і державним діячем 1 ст. н.е. Плінієм Старшим. Про венедів

згадував і сучасник Плінія римський історик Тацит.

 

Соціальні відносини у ранніх слов'янських племен першої половини І тис.

н.е. були характерними і для кінцевого етапу первіснообщинного ладу,

періоду зародження класового суспільства.

 

У слов'янських племен набуло розвитку рабовласництво. Візантійські

історики пишуть про десятки тисяч військовополонених, яких анти

захоплювали з метою перетворення у рабів. Рабська праця могла

використовуватись у ремісництві, землеробстві. Рабство, як і збирання

данини, було початковою формою експлуатації на етапі становлення

класового суспільства.

 

Племінна верхівка складалася з різних осіб. До неї входили перш за все

вожді племен. Зарубіжні стародавні історики називають їх королями,

старійшинами, "вельможами". Вони виділялися за своїм майновим станом із

основної маси населення.

 

У період становлення класового суспільства слов'янські племена

об'єднуються у союзи племен. Процес формування останніх інтенсивно

відбувався у V ст. н.е. Чим сильніше йшов процес розкладу первісної

родової замкнутості, тим міцнішими і довговічнішими ставали союзи

племен. На чолі цих союзів стояли вожді, яких у джерелах називають

"рекси", "рикси" (Ардагаст, Удар, Межамір, Добригаст та ін.). їм

належала вища влада. У Іордана згадується про Божа — антського вождя

кінця IV ст.

 

Поява у слов'ян союзів племен свідчила про становлення у них між

докласовою і класовою формаціями перехідної форми управління

суспільством. Тут використовувалися деякі родові форми регулювання

соціальними процесами, але вже в інтересах пануючого класу, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ