UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеволюція в Галичині (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1693
Скачало283
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з історії України

 

на тему:

 

Революція в Галичині

 

Після поразки повстання 1830-1831 рр. у Галичині виникає мережа таємних

польських організацій, які готували грунт для нового національного

виступу. Політична ідеологія польського руху також зазнає суттєвих

трансформацій. Відновлена Річ Посполита, твердили молоді польські

революціонери, мала бути вільною демократичною республікою. Вони вбачали

собі майбутню націю, як політичне об’єднання чотирьох народів —

польського, українського, білоруського і литовського, в якому жодна

національність на пануватиме над іншими. Польські поети "української

школи" здобули великої популярності у Галичині. Потреба привернути на

свій бік галицьке селянство зумовила появу в ідеології польського

національного руху сильних антипанських мотивів. Група польських діячів

проводила агітаційну роботу серед українських селян. Їхні брошури і

прокламації, написані місцевою розмовною мовою, мали переконати жителів

села, що основним винуватцем тяжкого становища селянства є австрійський

уряд".

 

Однак полонофільска пропаганда не мала особливого успіху. Українська

молодь, пересвідчуючись у тому, що всі заклики з боку поляків до

"спільної боротьби за спільну волю" є лише прикриттям їх шовіністичної

позиції, спробами в черговий раз використати українців для чужої їм

мети, поступово почала відходити від польського революційного руху і

створювати власні гуртки та організації. Особливо сильного удару

польському рухові завдав той факт, що під час революційних заворушень

1846 року в Західній

 

Галичині польські селяни (мазури) не просто не підтримали повстанців, а

влаштували для шляхти справжню різанину. У деяких регіонах були розорені

та спалені до 90% відсотків шляхетських маєтків.

 

Патріотична українофільська позиція напередодні подій 1848 року знайшла

свій концентрований вираз у праці "Становище русинів в Галичині", що її

опублікував 1846 року в Лейпцигу один з чільних діячів "Руської трійці"

Я. Головацький. Виловлені ним у цій праці ідеї, значною мірою,

продовжували австрофільські традиції "святоюрської" верхівки

греко-католицького духовенства і, в той же час, визначали нові

національні пріоритети існування українців на теренах Австрійської

імперії.

 

Я. Грицак звертає увагу на те, що Я. Головацький запропонував нову

тактику розвитку національного руху: "Стаття сповнена гострої критики

полонізаторської політики польських правлячих класів та прислужництва і

злочинної байдужості верхівки греко-католицької церкви до розвитку

національної культури. Коли інші слов’янські народи пробудилися до

нового життя, галицькі русини, писав Яків Головацький, "під ласкавим

пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної

освіти, без шкіл, як варвари". Але його критика не зачіпала

австрійського уряду".

 

Він пророче відзначав загрозу можливих революційних виступів підвладних

і пригнічених Австрійською імперією народів, у першу чергу,

слов’янських. Серед цих народів становище українського є, по-своєму,

унікальним — не маючи своєї еліти, він своє національне відродження,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ