UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВіче в Київській Русі (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4207
Скачало436
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Віче в Київській Русі”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Особливості дослідження народних віче в Київській Русі

 

2. Порядок скликання віча

 

3. Склад віча

 

Висновки

 

Використана література

 

Вступ

 

Інколи складається враження, що українці до 1991 року не мали іншого

демократичного досвіду, крім козаччини. Але ж були народні віча в

Київській Русі? Хай і мали вони обмежений, дорадчий вплив на формування

політики правлячих (і панівних) класів, але ж і були певною школою

демократичного управління. В докласовий період історії люди якось

об’єднувалися в певні спільноти — рід, плем’я, союзи племен тощо. І

вирішували свої спільні проблеми — спочатку на загальних зборах всіх

дорослих членів роду, племені, потім на представницьких аж до

загальноміського віча включно.

 

В даній роботі спробую дослідити значення віче в Київській Русі.

 

1. Особливості дослідження народних віче в Київській Русі

 

Сучасні дослідники історії вітчизняного парламентаризму розійшлися у

висновках: частина дослідників вважає віче і боярську думу органами

народовладдя і представницької влади в Русі, інші — «такий інститут, як

віче, не мав системи представництва, компетенції, термінів скликання,

процедури», головними функціями якого були комплектування народних

ополчень та обрання військових ватажків.

 

Один з перших дослідників історії віча в Київській Русі професор права

В.Сергеевич ще у XIX ст. доводив, що віче і князь — два однакових

суттєвих елемента давньоруського суспільного буття. Відомий історик

права М.Володимирський-Буданов на відміну від В.Сергеевича виділяв три

органи влади — князь, боярська дума і віче. Наступні дослідники поділяли

точку зору як В.Сергеевича, так і М.Володимирського-Буданова. Більше

того, М.Довнар-Запольський вважав, що як носій верховної влади в державі

віче мало таке значення, як народні збори в стародавніх Афінах чи Римі.

 

Слідом за М.Костомаровим історики українського права — Р.Лащенко,

С.Дніст-рянський, С.Чубатий, С.Федорів вирізняли давню українську

державу серед європейських саме за ознакою народоправства і визначали

владу віча як верховну. Так, Р.Лащенко вважав, що «віче було зверхнім

народним органом влади, ...в ньому відбилася верховна воля народу».

С.Дністрянський писав: «Українська держава несе в собі довгу

передісторію парламентаризму, що починається саме з існування віча

княжої доби, коли функціонування останнього надавало правлінню київських

князів найбільш демократичного характеру». М.Грушевський висловлював

свою думку менш категорично: «В моменти поважливі віче виступало як

справжній суверен». В умовах київської централізації віче залишалось у

ролі надзвичайного органу і лише з упадком централізації держави, вважає

вчений, «починає знову прокидатися політична самоуправа».

 

Отже, ця проблема потребує більш детального, неупередженого аналізу на

основі вивчення першоджерел і праць авторитетних істориків. Слід

передусім детально проаналізувати порядок скликання, склад, процедуру

діяльності віча та його повноваження.

 

2. Порядок скликання віча

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ