UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДруге болгарське царство (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3842
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ДРУГЕ БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО

 

1. Передумови виникнення Другого Болгарського царства

 

У XIII ст. Південно-Східна Європа стала свідком піднесення двох нових

незалежних слов'янських держав, Болгарії та Сербії. У цій частині Європи

головною політичною силою була, певна річ, не Західна, а Візантійська

імперія. Імператор Василій II, прозваний «Болгароктонос» — Болгаробійця

— вщент розбив Перше Болгарське царство, і від початку XI ст. Болгарія

являла собою лише візантійську провінцію.

 

Перша спроба сербських слов'ян створити незалежне політичне утворення

зазнала поразки наприкінці XI ст., коли імператор Олексій І Комнін

приєднав землі слов'янського королівства Діоклеї 1 до Візантії.

 

Імператор Мануїл Комнін (1143-1180) перешкодив аналогічній спробі Уроша

II, жупана власне Сербії, що називалася тоді Рашка. Він змусив

наступника Уроша II, жупана Неманю (бл. 1167-1196), розірвати союз з

венеціанцями та визнати зверхність Візантії. Мануїл також розбив

угорців, які встановили свій сюзеренітет над Боснією, та приєднав цю

країну до імперії. Крім того, він поширив свою владу на значну частину

Хорватії і вигнав з Далмації венеціанців. Ось таким було політичне

становище на Балканах наприкінці XII ст.

 

Однак Візантія була не єдиною державою, що мала життєві інтереси в

Південно-Східній Європі. З кінця XI ст. угорські королі були водночас і

королями Хорватії, і цілком природно було очікувати, що вони

намагатимуться поширити свій вплив на сусідні слов'янські землі на

Півдні. Найближча до Хорватії Боснія, наслідуючи приклад хорватів, у

1120 р. добровільно приєдналася до Угорщини. Здавалося, що з Боснії

легко буде /80/ досягнути Гуму (сучасної Герцеговини) та Рашки (Расції).

Пізніше, коли антагонізм між латинянами та православними християнами

зріс — особливо після завоювання Константинополя хрестоносцями у 1204 р.

— угорські королі піддалися спокусі виступити поборниками папства та

латинської цивілізації на Балканах.

 

Крім цього, неухильно зростала морська могутність Венеції, а відтак

зростало і її бажання панувати на Адріатиці та забезпечити собі міцну

опору в Далмації. Венеціанці головним чином спричинили відхилення IV

хрестового походу від початкової мети, а також заснування на Сході

Латинської імперії. Слід пам'ятати, що все почалося із захоплення у 1202

р. хрестоносцями міста Задара (Зари) у Далмації для венеціанців, а тому

не дивно, що за кожної сприятливої можливості венеціанські дипломати

намагалися втручатися у справи південнослов'янських держав.

 

Іншим суперником у боротьбі за вплив на Балканах було норманське

Сицилійське королівство, яке в XIII ст. опинилося під владою Анжуйської

династії. Карл Роберт Анжуйський мріяв про створення Середземноморської

імперії і тому також виявляв зацікавлення слов'янськими державами на

Адріатиці.

 

Західні імператори надто поринули у справи Німеччини, Італії та

Центральної Європи, аби приділяти багато уваги справам балканським. Але

залишалася ще одна могутня сила — папство з його величезним духовним і

політичним впливом у Західній Європі. Відлуння перемоги церковної влади

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ