.

Класифікація та кодування економічної інформації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
24 7479
Скачать документ

Реферат на тему:

Класифікація та кодування

економічної інформації

За стадіями управління розрізняють прогнозну, планову, облікову,
нормативну інформацію та інформацію для аналізу господарської
діяльності, оперативного управління.

Прогнозну інформацію пов’язано з функцією прогнозування, планову – з
плануванням (стратегічним, техніко-економічним, оперативно-виробничим);
облікову – з управлінським, фінансовим обліком; інформацію аналізу
господарської діяльності – з функцією економічного аналізу; оперативного
управління й регулювання – з відповідними функціями.

Нормативна інформація виникає і використовується на стадіях технічної
підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, для
формування цін, тарифікації. Вона містить норми й нормативи, ціни,
розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь
обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян).

Нормативну інформацію можна умовно поділити на нормативно-правову та
нормативно-довідкову. До нормативно-правової належать розпорядження
органів законодавчої та виконавчої влади (закони, акти), які регулюють
економічну діяльність підприємства.

Нормативно-довідкова інформація – це норми та нормативи, які
визначаються керівництвом підприємства (наприклад, норми витрат
матеріалів). До довідкової відносять інформацію, однакову для всіх
функціональних різновидів: назва підприємства, міністерства, відомства,
штатний розпис, список постачальників і покупців тощо.

Нормативна й довідкова інформація створюють фонд нормативно-довідкової
інформації, призначений для розв’язання різноманітних управлінських
завдань.

За місцем утворення інформація для економічного аналізу поділяється на
внутрішню й зовнішню. Внутрішня інформація – це сукупність даних, що
виникають на самому об’єкті і характеризують його діяльність. Вона
формується на стадії конструкторсько-технологічної підготовки
виробництва, у поточному виробництві товарів і їх збуті, оперативному,
бухгалтерському та статистичному обліку. Частину внутрішньої інформації
фіксовано на машинних носіях, частину – тільки на паперових документах.
Зовнішня інформація виникає за межами об’єкта і має безпосереднє
відношення до досліджуваної предметної області.

За стабільністю аналітичну інформацію поділяють на постійну (сталу),
умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень
(наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого
періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою
зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної
плати). Період стабільності має конкретний характер для певних задач,
управлінських робіт. Його визначають за певний проміжок часу (наприклад,
за місяць).

За стадіями створення економічна інформація поділяється на вхідну та
вихідну. До вхідної інформації відносять дані, що необхідні для
розв’язання аналітичних задач (наприклад, наявність основних засобів,
кількість і склад працівників). Вхідна інформація реєструється в місці
її збирання чи виникнення і вводиться в ПЕОМ без попередньої обробки.
Вхідна первинна інформація є найбільш детальною і становить основу для
наступної логічної та арифметичної обробки даних. До вхідної інформації
може належати не лише змінна, а й умовно-постійна та постійна інформація
за особливо великої ролі умовно-постійної.

Вихідна інформація є підсумком обробки вхідних даних, але вона містить
поряд з результатною інформацією і певні первинні дані.

Спеціального значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для
розв’язування тих самих задач у наступних періодах. Результатні дані в
багатьох випадках архівуються й накопичуються у базі даних для
розв’язування інших взаємозв’язаних задач, для вивчення динаміки
показників чи процесів.

За насиченістю реквізитами аналітична інформація буває: достатньою,
недостатньою і надлишковою. Достатня – це цілком конкретна за змістом
мінімальна інформація, яка необхідна для розв’язання певної задачі.
Недостатність інформації робить розв’язання задачі неможливим;
надлишкова містить зайві дані, які або зовсім не використовуються, або
виконують контрольно-дублюючі функції. Для сучасної економічної
інформації характерним є поєднання надмірності й недостатності даних. Це
пов’язане з традиційними методами обробки даних, що призводять до
дублювання інформації, із наявністю застарілих даних, браком окремих
показників, необхідних для аналізу, у звітності, статистиці, поточних
документах.

За способом фіксації розрізняють усну й документальну інформацію,
зафіксовану на паперових і машинних носіях. Запис даних на машинних
носіях – необхідна умова наступної автоматизованої обробки інформації.
Запис – це найбільш трудомісткий процес, на який припадає до 95 % усіх
помилок. Треба брати до уваги також і те, що на сучасних підприємствах
значна частина внутрішньої інформації є фіксованою, записаною в базі
даних, а другу її частину відображено в традиційних документах, звітах і
за необхідності вона додатково формується в базі даних. Зовнішня
інформація є переважно нефіксованою і зберігається в друкованому
вигляді. З розвитком інформаційних служб і засобів телекомунікацій
значну частину зовнішньої інформації також можна буде вводити в базу
Даних підприємства з використанням машинних носіїв.

За елементами структури: реквізит, показник, масив, потік. Ця
класифікація має значення для розробки баз і банків даних. Відомі й інші
схеми класифікації економічної інформації: за формою подання даних –
алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова; за стабільністю руху відносно
системи керування: періодична (регулярна), неперіодична (епізодична),
одноразова; за певними додатковими ознаками – наприклад, інформація про
фінансовий стан тощо; за предметом господарської діяльності – інформація
про продукцію; інформація про послуги. Цю класифікацію можна
деталізувати аж до найменувань специфікаційної номенклатури товарів.

Названі ознаки класифікації інформації є одночасно ознаками її
ідентифікації (кодифікації) у разі подання в документальній формі і
використовуються в операціях пошуку інформації. Найважливішими
особливостями економічної інформації є: динамічність, взаємозв’язаний
характер, нерівномірність виникнення протягом року, дискретність,
єдність і взаємообумовленість показників (як передумова системного
використання економічної інформації в процесі машинної обробки).

Специфічними ознаками економічної інформації є її залежність від об’єкта
управління; переважання у формі подання даних алфавітно-цифрових знаків;
необхідна висока точність результатів обчислень та оформлення їх у
вигляді, зручному для сприйняття людиною; значне поширення документів як
носіїв вхідних даних та результатів обробки; великі обсяги оброблюваної
інформації; можливість одержання значної кількості похідних даних у разі
обробки тих самих показників за різною методикою, постійне нагромадження
й тривале зберігання.

Економічна інформація досить неоднорідна, вона має складну схему
взаємозв’язків окремих її видів. Різновидами економічної інформації є
облікова інформація та інформація аналізу господарської діяльності, яким
притаманні як спільні властивості, так і низка специфічних особливостей.

Обліково-аналітична інформація є основою для прийняття рішень з
організації, планування й регулювання господарської діяльності
підприємства. Особливості облікової інформації залежать від видів обліку
(оперативний, бухгалтерський, статистичний); форми бухгалтерського
обліку (таблично-автоматизована, діалогова, безпаперова); від джерел та
методів формування змінної та умовно-постійної інформації та алгоритму
їх машинної обробки.

Облікові дані відображають фактичний стан виробничо-господарської
діяльності підприємства і є інформаційною моделлю виробництва. Крім
відображення дійсного стану об’єкта, на облікову інформацію покладається
й ретроспективна функція, що потребує тривалого зберігання цієї
інформації (у вигляді форм бухгалтерської звітності).

Кінцеві дані є результатом розв’язання облікових задач зі знаходження
зведено-підсумкових величин за встановленими групувальними ознаками, для
чого реалізуються арифметичні та логічні операції, операції сортування
інформації. Якість облікової інформації залежить від використаної
методології її сприйняття, систематизації та узагальнення, а також від
специфічних особливостей облікових задач:

розв’язності (завжди розрахунковим або логічним способами);

алгоритмічності;

документальності вхідних та вихідних даних;

використання тих самих даних для формування різних показників;

інформаційного зв’язку облікових задач;

необхідності накопичення даних;

регламентації термінів розв’язання задач.

Аналітична інформація відрізняється від облікової. Дані для аналізу
беруть з одного або кількох різновидів економічної інформації (планової,
облікової, нормативної, прогнозної).

Наприклад, для аналізу виконання планових завдань використовуються
планові та облікові дані. Факторний аналіз обмежує джерела формування
інформації для аналізу господарської діяльності одним різновидом даних.
Тому первинне формування такої інформації залежить від низки причин,
основними з яких слід вважати вид аналізу господарської діяльності, а
також цілі аналізу та його завдання. Аналітична інформація
нагромаджується, зберігається та використовується відповідно до планів
та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з визначеною
організаційною формою.

Аналітичним розрахункам властива наявність значного обсягу логічних
операцій, поєднаних з арифметичними за складними алгоритмами. Можливість
формалізованого запису даних сприяє використанню ЕОМ для розв’язування
аналітичних задач. До інформації, яка використовується для аналізу
господарської діяльності, висуваються такі вимоги: достовірність,
своєчасність, повнота, детальність, багатоаспектність.

Результати аналізу можна подати також у вигляді графіків, діаграм тощо.
Для аналітичної роботи найбільшу значущість має процедура математичної
обробки та наступне використання результатів аналітичних розрахунків у
інтересах управління. На відміну від облікової інформації, коло
споживачів результатів аналітичних розрахунків є значно ширшим та
різноманітнішим. Бухгалтерська та аналітична інформація мають бути
релевантними, тобто відповідати вимогам розв’язання відповідних
функціональних управлінських завдань. Структура економічної інформації
та засоби її формалізованого описування. Структурою економічної
інформації визначається її будова, виокремлювання тих чи тих елементів.
Ці елементи називаються інформаційними одиницями. Із простих
інформаційних одиниць утворюються ієрархічні рівні структурної побудови
інформації. З погляду логіки управління та розміщення даних на носіях
розрізняють логічну та фізичну структури даних.

Інформаційна сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак і
реквізитів-основ, достатнім, проте, для створення елементарного
документа (документо-рядка), утворює економічний показник. Показник
характеризує об’єкт управління з якісного й кількісного боку; має назву,
яка розкриває його форму, та значення, котре доповнює форму
кількісно-якісними характеристиками. Набір взаємозв’язаних даних однієї
форми (однієї назви) з усіма її значеннями – це масив даних, що є
основною інформаційною сукупністю, котрою оперують в інформаційних
процедурах. Сукупність масивів, що стосуються даних тієї самої ділянки
управлінської роботи, називають інформаційним потоком.

Під фізичною структурою даних розуміють відповідні структурні одиниці
залежно від носія інформації та способу її фіксації. Наприклад,
структурною одиницею найвищого рівня інформації на паперовому документі
є весь комплект документів, усе документаційне господарство об’єкта
управління. Одиницями нижнього рівня є зона документа, рядок, графа,
позиція.

Структура інформації для економічного аналізу залежить від його
методології, таких, зокрема принципів, як порівняння величин,
агрегування та дезагрегування одиниць інформації, установлення
інформаційних співвідношень між одиницями і т. п. На стадії первинного
формування інформації для аналізу господарської діяльності задається
специфічна структура, яка потім отримує відповідну інтерпретацію в
похідній інформації.

Виробничо-господарська діяльність вимірюється численними економічними
показниками, які утворюють відповідну систему. Від добору цих показників
залежить глибина аналізу та обґрунтування висновків і заходів за
результатами аналізу. Економічні показники можна поділити на: кількісні
і якісні; натуральні, трудові, вартісні; абсолютні й відносні; загальні
й часткові; планові (нормативні) і фактичні (звітні); основні й
допоміжні; вихідні й розрахункові. Використання ЕОМ дає можливість
глибокого економічного аналізу діяльності підприємств у натуральних
показниках.

Кожний показник системи має певний зміст і значення для аналізу. Для
економічного аналізу важливе їх комплексне використання, яке забезпечує
всебічне й об’єктивне дослідження господарської діяльності підприємства.
Кількість показників може змінюватися через їх диференціацію
(інтеграцію) залежно від цілей і змісту аналізу, глибини вивчення
відповідних об’єктів та процесів.

Для створення систем обробки аналітичної інформації особливого значення
набувають машинні структури даних, що пов’язано з розміщенням масивів
даних у пам’яті ЕОМ. Для розв’язування аналітичних (економічних) задач
на ЕОМ визначено таку ієрархію даних у порядку зростання їх логічної
складності.

За характером взаємозв’язку елементів усі структури даних можна поділити
на лінійні та ієрархічні (нелінійні).

Для ідентичного відображення даних у процесах обробки інформації на
різних рівнях управління застосовуються системи класифікації та
кодування, які формалізовано описують показники, об’єкти, явища,
процеси. В економічному аналізі використовується кілька видів
класифікаторів: локальні, що їх призначено для використання на одному
об’єкті (підприємстві, фірмі) і котрі не виходять за його межі;
територіальні, регіональні або галузеві, призначені для відповідних
об’єктів; державні (національні), що розробляються на державному рівні
і, як правило, є обов’язковими для використання; міжнародні.

Розв’язування аналітичних задач передбачає їх порівнянність, що можливе
за наявності єдиних систем угруповань, побудованих за єдиними
класифікаційними ознаками. З 1994 р. в Україні розроблено близько 20-ти
національних статистичних класифікацій, які базуються на засадах
методології міжнародних статистичних класифікацій (наприклад,
“Класифікація видів економічної діяльності”, “Класифікація продукції та
послуг”, “Класифікація валют” тощо). У майбутньому будуть створені
системи класифікаторів, сумісних на державному, регіональному,
галузевому рівнях та на окремих об’єктах народного господарства. А
перспективи розширення виробничих і торговельних зв’язків з іншими
країнами зумовлюють необхідність використання й міжнародних
класифікаторів.

Автоматизована обробка аналітичної інформації передбачає використання
економічних і машинних кодів. Економічні коди застосовуються для подання
техніко-економічної інформації, наприклад, код основного засобу, код
матеріалу. Машинні коди використовуються для управління ЕОМ, подавання
команд і т. д. (наприклад, службові коди ЕОМ). Можуть бути цифрові,
алфавітні, алфавітно-цифрові коди.

Останнім часом набули широкого використання штрихові коди, які на
міжнародному рівні застосовуються у виробництві, торгівлі, для митного
контролю, статистики, обліку. Штрихове кодування сприяє автоматизованій
ідентифікації та електронному обміну даними, створенню інформаційної
бази для контролю, аналізу та управління товарно-грошовим обігом. Єдиний
код товару забезпечує вільний обмін електронною інформацією в процесі
його виробництва, складування, транспортування, реалізації.

Удосконаленню економічного аналізу сприятиме автоматизоване складання
первинних документів та інтеграція даних, використання екранних форм
відображення документів з допомогою комп’ютерних мереж (“електронна
пошта”).

Взаємозв’язок економічного аналізу й інформації виявляється в тому, що в
процесі аналізу здійснюється контроль за самою інформацією, яка, у свою
чергу, є основою для проведення аналізу.

Збільшення потоків зовнішньої і внутрішньої інформації часто призводить
до надлишковості цієї інформації, а відтак – до необхідності належного
її відбору (фільтрації”). Останнім часом у країнах Західної Європи, у
США, Канаді, Австралії та інших країнах все більшої популярності набуває
так званий інформаційний аудит, який передбачає систематичне вивчення
використання інформації, ресурсів і потоків, що проводиться як щодо
користувачів, так і щодо існуючих документів для моніторингу рівня їх
залучення для виконання завдань організації.

Доцільність такого напрямку аудиту пояснюється необхідністю перевірки
даних, які надходять до інформаційної системи, на точність і
автентичність за допомогою спеціальних програм, тому що завжди існує
небезпека підроблення електронних звітів або даних. Особливістю
інформаційного аудиту саме і є перевірка не тільки звичайних документів,
а й комп’ютерних систем, програм і файлів. Пошук аудиторських доказів
теж здійснюється електронним способом, що ставить високі вимоги до
кваліфікації аудитора, його знань комп’ютерної техніки і програмних
засобів.

Інформаційний аудит відповідає на запитання: яка інформація є на
підприємстві і де саме; хто нею користується; якою є міра її корисності;
як підтримувати її та доповнювати новою; скільки на це потрібно часу та
грошей.

Одним із різновидів інформаційного аудиту є аудит процесів збирання,
обробки, зберігання й розподілу інформації. Його результати встановлюють
рівень інформаційних потреб системи управління й основних підрозділів
підприємства (з урахуванням різниці в потребах спеціалістів і
керівників); визначають відповідність потреб поставленим цілям, міру
задоволення потреб; особливості використовуваних документів (первинних,
вторинних) та джерел їх виникнення; вірогідність даних, їхню
автентичність; якість і надійність процесів обробки, зберігання,
передавання інформації; адекватність витрат на інформаційні процеси, як
порівняти із досягнутими результатами. До інформаційного аудиту
включають також аудит інформаційних систем, комп’ютерний аудит, аудит
систем комунікації.

На жаль, нині в Україні інформаційний аудит використовується ще
недостатньо. Більшість організацій, підприємств, банків покладаються на
керівні організації чи провайдерів, мотивуючи це браком коштів. Але
збитки від порушень нормального функціонування інформаційної системи,
втрати стратегічно важливої комерційної інформації є значно більшими від
витрат на забезпечення якісної інформації.

Класичний підхід до визначення кількості інформації обґрунтував Клод
Шенон. За Шеноном, кількість інформації, що еквівалентна  на одному
символу, визначається за формулою

                                                               (1)

 – від`ємна величина, помноживши яку на (-1) маємо додатнє значення І.

При визначенні обсягів економічної інформації в умовах її
автоматизованої обробки до неї ставлять ряд вимог: методична єдність,
достовірність, своєчасність передачі споживачам, лаконічність при
максимальній насиченості необхідними показниками, простота кодування,
доступність сприйняття і мінімізація витрат на формування та обробку.

При визначенні обсягів економічної інформації також слід враховувати 
такі важливі властивості економічної інформації, як динамічність,
взаємоузгоджений характер дій та безперервність виникнення інформації
протягом року. Остання властивість є особливо характерною для
сільськогосподарського виробництва. Економічна інформація
сільськогосподарських підприємств підлягає тривалому зберіганню, що
випливає з річного циклу виробництва, а отже, і термінів визначення
кінцевих результатів господарської діяльності.

Усі ці характеристики враховуються в методиках визначення обсягів
економічної інформації на основі (1), вивчення яких передбачено
дисциплінами, що пов`язані із застосуванням комп`ютерних технологій в
економіці та менеджменті.

За допомогою економічної інформації описують поведінку
організаційно-економічних і виробничих систем. Її властивості, що
відображають конкретні сутності, дають уявлення про явища, події,
господарські ситуації. Під сутністю розуміють чітко визначені явища,
процеси, операції. Інформація про різні сутності характеризується
складною структурою, що охоплює окремі структурні одиниці (рис. 1.)

Рис. 1. Структура інформації, що описує різні сутності

Сутність характеризує ряд окремих, тільки їй притаманних рис, ознак
тощо. Так, до властивостей зерна відносять сорт, вагу, ціну та ін.
Властивості, які описують  сутності, називають реквізитами.

Реквізит – це найменша елементарна неподільна частка економічної
інформації, що описується літерами, цифрами, спеціальними знаками. Це
необхідно враховувати, проектуючи канали зв`язку, машинні носії тощо.
Реквізити поділяють на реквізити-основи і реквізити-ознаки.
Реквізити-основи відображають кількісні властивості явищ, процесів,
господарських операцій, а реквізити-ознаки вказують на те, до чого
належать основи.

Логічна сукупність реквізиту-основи і реквізитів-ознак формує показник.
Упорядкований набір показників становить повідомлення. Показники, як і
повідомлення, індивідуальні, але вони можуть бути складовими конкретного
документа. Якщо в документі одне повідомлення – це однорядковий
документ, якщо декілька  – багаторядковий.

Сукупність повідомлень, однозначних за формою, але різних за змістом,
формує масив. Значення повідомлень масиву розглядають як номенклатури.
Наприклад, номенклатуру повідомлень про виконання плану по господарству
за декаду становлять  облікові дані про збір  зернових, надої молока,
про привіси ВРХ та свиней і т.д. Масиви поділяються на документні
(укомплектовані пачки ПД), вхідні (на машинних носіях), робочі
(організовані в пам`яті ЕОМ) та вихідні (виведені у вигляді машинограм,
записані на магнітні диски).

При створенні вхідних масивів на основі документних велике значення має
кодування інформації. Кодування – це процес перетворення знаків одного
набору в знаки іншого набору. Більш детально питання кодування
економічної інформації, як і ряд інших питань машинної обробки даних, 
розглядаються під час вивчення дисциплін, пов`язаних із застосуванням
комп`ютерних технологій опрацювання економічної інформації.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020