UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКоломийський музей Гуцульщини та Прикарпаття як екскурсійний об’єкт в місті Коломия. Його значення (реферат)
Авторdimich
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3508
Скачало430
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Коломийський музей Гуцульщини та Прикарпаття

 

як екскурсійний об’єкт в місті Коломия. Його значення”

 

 

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини — один з відомих

мистецько-культурних закладів Івано-Франківської області.

 

Ідея створення музею в Коломиї виникла у середовищі прогресивної

інтелігенції наприкінці XIX століття і була палко підтримана І. Франком.

Проте його організація була розпочата через багато років. 13 листопада \

1926 року на засіданні управи товариства «Народний у. дім» було

розглянуто план створення музею, розроблений В. Кобринським, затверджено

його статут та назву — «Український народний музей ім. Йосафата

Кобринського». 18 травня 1927 року загальні збори товариства «Народний

дім» затвердили рішення управи. Організація музею була доручена

Володимиру Кобринському, палкому шанувальникові народного мистецтва

Гуцульщини.

 

Спочатку експозиція містилася у маленькій гардеробній театрального залу

«Народного дому». На горищі зберігалися перші фондові збірки. В.

Кобринський був багаторічним директором музею. Музейній справі він

віддав багато сил і навіть власних коштів. Часто їздив по селах,

звертався з відозвами до селян, інтелігенції, знаходячи серед них

гарячий відгук та підтримку. Багато цінних експонатів для музею передали

В. Тимінський та В. Ровенчук з села Печеніжин, І. Симчич з Верхнього

Березова, лікар Левицький з Коломиї. Пізніше надійшли колекції І.

Стрийського, Г. Герасимович, Л. Гар-матія та інших.

 

Починаючи з 1926 року неодноразово ставилося питання про офіційне

відкриття музею. Але панівна верхівка буржуазно-поміщицької Польщі, що

окупувала західноукраїнські землі, гальмувала розвиток української

культури, всіляко перешкоджала організації та відкриттю музею. Лише 31

грудня 1934 року відбулося його урочисте відкриття.

 

Експонати музею у той час були розгорнуті у трьох кімнатах — відділах

історичного, гуцульського та культового мистецтва. Згодом «Народний

дім», в організаційну структуру якого входив музей, передав йому ще дві

кімнати, в одній з яких розмістився етнографічний відділ, в другій —

музейний архів та бібліотека.

 

У роботі музею виникали великі труднощі. Він вважався громадською

установою, створеною на добровільних засадах. Чіткої системи в роботі не

було. Науково-освітня робота також була обмеженою. Лише раз на тиждень,

у неділю, музей був відкритий для відвідування. Але й за таких умов

існування національна культурна установа була небажана панівним колам. У

1937 році їм вдалося на деякий час закрити музей. Але завдяки домаганням

трудящих польський уряд був змушений знову його відкрити.

 

Після возз'єднання західноукраїнських земель з Українською РСР у 1939

році почалася нова сторінка в житті музею. Він став державною установою,

дістав усі можливості для дальшого розвитку, активної участі в

культурному житті народу.

 

Багато шкоди музею завдала німецько-фашистська окупація. Загарбники

пограбували та знищили найцінніші експонати. Повернення до нормальної

діяльності музею почалося з перших днів після визволення Прикарпаття у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ