UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМораль – соціальний феномен. Мораль і звичаї (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3254
Скачало1264
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Мораль – соціальний феномен.

 

Мораль і звичаї”

 

ПЛАН

 

1. МОРАЛЬ І ПРОБЛЕМА ЇЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

 

2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕГУЛЯЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ. ПРОЦЕС ВИОКРЕМЛЕННЯ

МОРАЛІ

 

3. МОРАЛЬ І ЗВИЧАЙ

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. МОРАЛЬ І ПРОБЛЕМА ЇЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ

 

Як ми вже могли переконатися, моральність, усупереч поширеному її

тлумаченню, не є явищем виключно соціальним. Виходячи у своєму

застосуванні далеко за межі міжлюдських стосунків (тобто соціальності в

найширшому розумінні слова), вона й за самою своєю суттю не може бути

зведена до останніх, не може розглядатися тільки як похідна від них —

так само як не можуть розглядатися подібним чином ні мистецтво, ні

філософія, ні релігія, ні наука. Всі ці форми духовності, кожна

по-своєму, є цілісними проявами людини; людина ж співвідноситься у

своєму формуванні й існуванні з усім обширом навколишнього буття — аж до

Всесвіту — і вже тому, згідно з наведеним вище висловом Ф.

Достоєвського, є «таїна», котру неможливо звести до будь-якого

особливого її аспекту, навіть найочевиднішого для нас.

 

Неспроможність такого зведення моралі загалом до суто соціальної її

проекції вочевидь постає вже з того факту, що жодною соціальною мірою не

може бути вичерпана моральна гідність людини, що за будь-яких умов, як

свідчить історія культури, в моральній сфері люди знаходили противагу й

протидію соціальному тискові. Соціальний прогрес далеко не завжди

збігається з моральним удосконаленням особи; з іншого боку, нерідко за

найжахливіших соціальних обставин розкривається моральний вимір буття

людини, й особистість постає на повний зріст.

 

Але до чого мораль неможливо звести, з того ми не можемо її й вивести.

Претензії соціального знання на вичерпне пояснення походження чи

структури моральності загалом не можуть бути остаточно реалізовані, так

само як не виводяться із цього знання, скажімо, особливості фізичної

будови людини. Звичайно, мають підстави твердження, що та або інша епоха

суспільного розвитку відкрила для людини, наприклад, особливий вимір

свободи волі, совісті або внутрішньої гідності, проте необачно було б

робити із цього висновок, що совість чи свобода волі самі по собі є

продуктом даної соціальної системи, простою функцією викликаних нею

змін. У тій або іншій формі, явно чи приховано, неусвідомлено, подібні

основні категоріальні виміри моральності супроводжували людину протягом

усього її історичного розвитку, позначаючи цілісний процес виокремлення

її як особливого типу світового буття загалом.

 

Разом з тим у царині моральності є, безперечно, чимало того, що

перебуває в переважній залежності саме від соціальних відносин і

процесів їхньої історичної трансформації. Слід також врахувати, що для

моральності й внутрішньо (виходячи з її власних настанов) важливою

виявляється проблема тієї «орієнтації на поведінку інших», у якій,

зокрема, класик німецької соціології М. Вебер (1864—1920) вбачав суть

соціальної дії. Сфера подібної орієнтації та суспільної детермінованості

моралі власне й окреслює її соціальне буття, дає підстави говорити про

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ