UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнесок російського філософа Миколи Бердяєва у розвиток богословської концепції культури (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2926
Скачало491
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

НАУКОВА РОБОТА

 

на тему:

 

“Внесок російського філософа

 

Миколи Бердяєва у розвиток богословської концепції культури”

 

ПЛАН

 

1. Становлення М.Бердяєва як мислителя

 

2. Ідейне переосмислення М.Бердяєва. Наближення до богословства

 

3. Емігрантський період життя М.Бердяєва

 

4. Погляд М.Бердяєва на культуру

 

Використана література:

 

1. Становлення М.Бердяєва як мислителя

 

Микола Бердяєв народився 6 березня 1874 р. Родина хоча й була

московського походження, але належала до аристократії південно-західного

краю із сильними тоді в Києві західними впливами. Прадід мав чин

генерал-аншефа, був генерал-губернатором Новоросії та вів особисте

листування з імператором Павлом I. Дід, за переказами, молодим

поручиком-кавалергардом відзначився в бою з Наполеоном при Кульмі 1814

р.: коли всі командири, включно з генералом, загинули, узяв командування

частиною на себе, відчайдушно атакував французів, після чого ті

злякалися й програли бій. Згодом той самий дід, уже отаман Війська

Донського, не побоявся обстоювати козацькі вільності перед самим Миколою

I.

 

Батько Бердяєва, у молодості кавалергард, воював під час Турецької

війни. Вийшовши у відставку, був предводителем дворянства, мировим

суддею, головою Південно-Західного земельного банку. Проте в грошових

справах умінням не вирізнявся й «мав тенденцію до розорення», як згодом

і його син-філософ.

 

Батькова мати — уроджена Бахметьєва. Бабуся матері — княгиня Кудашева,

уроджена князівна Баратова... Ці «російські пани», судячи з прізвищ,

явно мали татарське коріння, зокрема й Бердяєви.

 

Був у родині й «західний тренд». Мати Бердяєва, уроджена князівна

Кудашева, по матері була французькою графинею Шуазьоль, писала листи

тільки французькою, так і не навчилася писати російською грамотно і, хоч

була православною з народження, все життя молилася за французьким

католицьким молитовником. У домі говорили французькою мовою. Бердяєв, що

з дитинства їздив у Європу, досконало володів ще й німецькою. Було й

польсько-литовське коріння: кузина матері — графиня Браницька, уроджена

князівна Сапега, її чоловік — двоюрідний дядько матері Бердяєва. Це

вищий феодально-аристократичний світ. Браницька була «власницею міста

Біла Церква», мала палаци у Варшаві, Парижі, Ніцці й Римі. Через

Браницьких Бердяєв доводився далеким родичем царській сім’ї: дочка

Катерини II й Потьомкіна була видана заміж за гетьмана Малоросії (так у

Бердяєва!) Браницького. Така генеалогія не дозволяє вважати Бердяєва

росіянином у повному сенсі!

 

На схилі життя у Франції Бердяєв ностальгічно називає Київ одним із

найгарніших міст Європи, згадуючи Лавру й церкви Печерська, особняки й

сади Липок, Хрещатик, Софію, єврейський Поділ, Дніпро, Царський сад і

цвинтар біля Аскольдової могили, де поховано предків філософа...

 

З дитинства Бердяєв був зарахований у пажі й відданий у кадетський

корпус. Успішністю не вирізнявся: математика й диктанти давалися важко,

а за закон Божий одного разу одержав «одиницю» за 12-бальною системою.

Його осяяло прагнення стати філософом, і в 14 років він уже читав Гегеля

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ