.

Оцінка коливань та сталості динаміки. Поясність сутність індексу сезонності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
345 3310
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Оцінка коливань та сталості динаміки.

Поясність сутність індексу сезонності

Для характеристики розвитку явищ у часі використовують такі показники,
як абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютне значення
приросту.

Показники ряду динаміки розраховують як з постійною, так і змінною базою
порівняння. У першому випадку кожен рівень ряду динаміки порівнюють з
одним базисним рівнем /звичайно початковим/, прийнятим за основу
порівняння, а в другому випадку кожен рівень ряду порівнюють з
попереднім.

Абсолютний приріст /+/ чи зменшення /-/ визначають як різницю між двома
рівнями ряду. Він показує, наскільки порівнюваний рівень ряду перевищує
рівень, прийнятий за основу порівняння:

де рі, Рбаз – рівні порівнюваного і базисного періодів.

Змінний абсолютний приріст чи зменшення розраховують за формулою

де рі – І – рівень, який передує періоду, що порівнюється.

Відношення двох порівнюваних рівнів ряду називають коефіцієнтом росту.
Він показує, у скільки разів порівнюваний рівень більший чи менший, ніж
рівень періоду, прийнятого за основу порівняння. Коефіцієнт росту
обчислюють як з постійною, так і зі змінною основою порівняння. Для
цього використовують формули :

Для обчислення темпу росту ділять два рівні і їх частку множать на 100.

Між базисним і змінним темпами росту існує такий зв’язок: добуток
змінних темпів дорівнює базисному; частка від ділення базисних темпів
дорівнює проміжному змінному.

Темп приросту показує, на скільки процентів порівнюваний рівень більший
/менший/, ніж рівень, прийнятий за основу порівняння. Залежно від основи
порівняння розрахунок проводять за формулами

Темпи приросту можна обчислити більш простим способом:

де Тр – темпи росту.

Абсолютне значення 1 % приросту дорівнює початковому /базисному/ рівню,
поділеному на 100:

Цей показник розраховують також відношенням абсолютного приросту до
темпу приросту:

Розрахунок показників при аналізі ряду динаміки розглянемо за даними
табл.

При аналізі показників ряду слід правильно вибрати базисний рівень, тому
що це значною мірою визначає одержані висновки.

Для характеристики середніх рівнів ряду необхідні показники середнього
рівня за період, що вивчається, а також середній показник зміни рівнів
ряду.

Ці показники розраховують за формулами середньої арифметичної простої та
зваженої, середньої хронологічної, середньої геометричної.

Для інтервального ряду абсолютних або середніх показників середній
рівень за період, що вивчається, визначають за формулою простої
середньої арифметичної:

де Р – значення рівнів ряду; п – число рівнів ряду.

Розрахунок середнього рівня абсолютних величин розглянемо за такими
даними про закупівлю овочів районною закупівельною організацією за
чотири роки:

Звідси

Середній абсолютний приріст визначають аналогічно розрахунку середнього
рівня інтервального ряду динаміки. При цьому суму рівнів ряду ділять на
їх число.

У моментному ряді динаміки середній рівень за період визначають за такою
формулою

Приклад. Умовна ціна 1 кг картоплі на колгоспному ринку складала на 22
число, коп.: червня – 70 коп„, липня – 50 коп., серпня – 40 коп.,
вересня – ЗО коп.

У моментному ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній
рівень визначають за формулою

де р – рівні ряду, постійні протягом визначених проміжків часу; t –
тривалість періоду між окремими датами.

t Розрахунок середньої арифметичної зваженої розглянемо на прикладі
даних про кількість робітників районної заготівельної організації
споживчої кооперації /табл.87/.

Середньоденна списочна кількість заготівельників у серпні складе:

Для обчислення середнього темпу росту використовують середню
геометричну:

де Т – змінні коефіцієнти росту; п – число змінних
коефіцієнтів росту.

За даними табл. 88:

або 105,3%.

Для цього розрахунку можна також використати абсолютні рівні ряду та
слідуючу формулу:

_ n – 1_____

Т = VPn/Po ‘

де рп, ро – останній та початковий рівні ряду; п – число рівнів ряду.

У цьому прикладі:

Прагнення до усунення сезонних коливань, тобто небажаних моментів у
розвитку багатьох явищ /виробництво сільськогосподарської продукції,
виконання будівельних робіт, ціноутворення на сільськогосподарську
продукцію/, вимагає їх статистичного вивчення.

Сезонні коливання спостерігаються у багатьох галузях економіки. Сезонні
коливання, які відображаються у рядах динаміки слід вивчати й вимірювати
для підвищення ефективності виробництва.

При вивченні в рядах внутрішньої річної динаміки сезонних коливань
розв’язуються такі задачі:

– виявлення специфіки розвитку певного явища у внутрішньо річній
динаміці;

– вимір сезонних коливань певного явища з побудовою моделі сезонної
хвилі.

Для виміру сезонних коливань використовують індекси сезонності/

Якщо в ряді динаміки є певна тенденція розвитку, то індекс сезонності

Сезонність призводить до нерівномірного використання робочої сили,
обладнання, техніки, транспортних засобів тощо.

Сезонні коливання характеризує індекс сезонності, який розраховують за
формулою

де рі – середнє з фактичних рівнів одноіменних проміжків часу; ро –
постійна середня за період, що вивчається:

Характеристику сезонності або сезонної хвилі розглянемо за даними про
реалізацію яєць в магазинах міста /табл.89/.

Таким чином, пік реалізації цього виду продукції припадає на II, а
період спаду – на І квартал.

При формуванні напрямів і розробці прогнозів суспільно-економічного
розвитку країни необхідно мати оцінку не тільки взаємозв’язків різних
чинникових і результативних мікро- та макроекономічних показників
господарсько-фінансової діяльності, але й характеристику цих залежностей
в динаміці.

Для вирішення цього завдання можна застосувати рівняння залежностей, які
дозволяють: 1/ виявити тенденцію розвитку;

2/ оцінити необхідність зміни чинникових ознак для забезпечення зміни
результативної ознаки на одиницю;

З/ оцінити інтенсивність використання чинникових ознак, що формують
розвиток результативної ознаки за кожний рік /квартал, місяць чи інший
період/ ряду динаміки;

4/ встановити середній темп зростання /зниження/ результативної ознаки в
результаті дії чинників для кожного періоду /місяця, кварталу, року/;

5/ обгрунтувати плановий або нормативний рівень результативного
показника /рентабельності, середнього виробітку, фондовіддачі тощо/;

6/ оцінити розмір зміни різних чинників для забезпечення планового або
нормативного рівня результативного показ-

ника і визначити при цьому необхідні затрати ресурсів по кожному чиннику
у вартісному вираженні.

Методику проведення нормативних прогнозних розрахунків рівнів чинників,
що формують обсяг роздрібного товарообігу, розглянемо на прикладі даних
табл. 90.

Для проведення прогностичних розрахунків спочатку слід визначити, чи є
стійка залежність між чинниками і результативною ознакою. Це завдання
можна вирішити шляхом розрахунку одночинникових рівнянь.

З даних табл. 90 видно, що із зростанням кількості робітників і торгової
площі обсяг роздрібного товарообігу збільшується.

Отже, для розрахунків можна використати рівняння одночинникової прямої
залежності:

де уmin, уmax – відповідно мінімальне значення результативної і
чинникової ознак; d – знак відхилень; d – параметр одночинникової
залежності.

Результати запишемо в табл. 91 і 92.

За даними табл. 91 знаходимо параметри одночинникового рівняння прямої
залежності для чинника х:

Це означає, що зміна розміру відхилень коефіцієнтів порівняння чинника х
на одиницю призводить до зміни розміру відхилень теоретичних значень
результативної ознаки в 4,9197 раза.

За даними табл.92 визначимо параметри рівняння для чинника s:

Отже, зміна розміру відхилень коефіцієнтів порівняння чинника z на
одиницю призводить до зміни розміру відхилень теоретичних значень
результативної ознаки в 1,3743 раза.

Відбір чинників /показників господарсько-фінансової діяльності/ для
виконання нормативних прогностичних розрахунків проведено на основі
розрахунку коефіцієнтів стійкості зв’язку також за даними табл.

Коефіцієнт стійкості зв’язку розраховують за формулою

де dy – bdM – різниця розміру відхилень коефіцієнтів порівняння між
емпіричними і теоретичними значеннями результативної ознаки; dy – розмір
відхилень коефіцієнтів порівняння результативної ознаки.

Коефіцієнт стійкості зв’язку для чинника х складе:

за даними табл.91:

Ці значення коефіцієнтів стійкості зв’язку свідчать про високу ступінь
стійкості залежності між обсягом роздрібного товарообігу і кількістю
робітників та дуже високий стійкий зв’язок між обсягом роздрібного
товарообігу і торговою площею.

Розрахунки параметрів рівнянь одночинникових залежностей та їх стійкості
дозволяють обчислити рівняння багаточинникової залежності і на його
основі виконати нормативні прогностичні розрахунки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020