UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація вакцин (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4768
Скачало294
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“КЛАСИФІКАЦІЯ ВАКЦИН”

 

Поняття про вакцини та їх різновиди

 

Вакцини (Vaccines) - препарати, призначені для створення активного

імунітету в організмі щеплених людей чи тварин. Основним діючим початком

кожної  вакцини  є іммуноген, тобто корпускулярна чи розчинена

субстанція, що несе на собі хімічні структури, аналогічні компонентам

збудника захворювання, відповідальним за вироблення імунітету.

 

У залежності від природи іммуногена  вакцини  підрозділяються на:

 

цільномікробні чи цільновіріонні, що складаються з мікроорганізмів,

відповідно бактерій чи вірусів, які зберігають у процесі виготовлення

свою цілісність;

 

хімічні  вакцини  з продуктів життєдіяльності  мікроорганізму 

(класичний приклад - анатоксини) чи його інтегральних компонентів, т.зв.

субмікробні чи субвіріонні  вакцини;

 

генно-інженерні  вакцини, що містять продукти експресії окремих генів

мікроорганізму, напрацьовані в спеціальних клітинних системах;

 

химерні, чи векторні  вакцини, у яких ген, що контролює синтез

протективного білка, убудований у нешкідливий  мікроорганізм  у

розрахунку на те, що синтез цього білка буде відбуватися в організмі

щепленого і, нарешті,

 

синтетичні вакцини, де в якості іммуногена використовується хімічний

аналог протективного білка, отриманий методом прямого хімічного синтезу.

 

 

У свою чергу серед цільномікробних (цільновіріонних)  вакцин  виділяють

інактивіровані, чи убиті, і живі аттенуіровані. У перших можливість

прояву патогенних властивостей  мікроорганізму  надійно усувається за

рахунок хімічної, термальної чи іншої обробки мікробної (вірусної)

суспензії, іншими словами, умертвіння збудника хвороби при збереженні

його іммунізуючої активності; у других - за рахунок глибоких і

стабільних змін у геномі  мікроорганізму, що виключають імовірність

повернення до вірулентного фенотипу, тобто реверсії. Ефективність живих

 вакцин  визначається в кінцевому рахунку здатністю аттенуированного

 мікроорганізму  розмножуватися в організмі щепленого, відтворюючи

іммунологічно активні компоненти безпосередньо в його тканинах. При

використанні убитих  вакцин іммунізуючий ефект залежить від кількості

іммуногена, що вводиться в складі препарату, тому з метою створення

більш повноцінних імуногенних стимулів приходиться прибігати до

концентрації й очищення мікробних кліток чи вірусних часток. Іммунізуючу

здатність інактивованих і всіх інших нереплікованих вакцин  вдається

підвищити шляхом сорбції іммуногена на крупномолекулярних хімічно

інертних полімерах, додавання ад’ювантів, тобто речовин, що стимулюють

імунні реакції організму, а також висновку іммуногена в дрібні капсули,

що повільно розсмоктуються, сприяючи депонуванню  вакцини  в місці

введення і пролонгуванню, тим самим, дії імуногенних стимулів.

 

2. Класифікація вакцин

 

Інактивовані (убиті)  вакцини 

 

Інактивовані вакцини одержують шляхом впливу на  мікроорганізми 

хімічним шляхом чи нагріванням. Такі  вакцини  є досить стабільними і

безпечними, тому що не можуть викликати реверсію вірулентності. Вони

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ