UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗбудник туберкульозу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11793
Скачало706
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Збудник туберкульозу”

 

Збудником туберкульозу є туберкульозна паличка (mycobacterium

tuberculosis), що була відкрита Р. Кохом у 1882 p. Існує три типи

збудника — людський (typus huma-nus ), бичачий, чи коров'ячий (typus

bovinus), та пташиний (typus avium). Існують також нетипові бактерії.

Заразними для людини є перші два типи — людський та коров'ячий, рідко —

нетипові бактерії (у людей із зниженим імунітетом). Джерелом інфекції

для людей, окрім хворої на туберкульоз людини, можуть бути також хвора

на цю інфекцію корова (бик), її м'ясо та молоко.

 

Збудник туберкульозу являє собою тонку пряму чи дещо зігнуту паличку

завдовжки 1,5—4 мкм і завтовшки до 0,5 мкм, яка не утворює спор та

капсул, не має джгутиків. Вона — аероб, грампозитивна, забарвлюється за

Цілем—Нільсоном у червоний колір. Свіжі культури мікобактерій, виділені

від хворих людей, ростуть дуже повільно (3—4 тиж) на різних середовищах

(картопля, яйце, бульйони тощо) за наявності в них гліцерину. Паличка

туберкульозу рогатбї худоби має як деякі морфологічні, так і

куль-туральні відмінності — вона товща та коротша, не потребує для росту

присутності гліцерину. Мікобактерії туберкульозу не продукують

екзотоксинів. Вірулентність їх пов'язана з комплексом ліпідів і ліпоїдів

та іншими сполуками (чинником вірулентності). Мікобактерії виробляють

ферменти лецитиназу, каталазу, перок-сидазу, уреазу.

 

Продукт життєдіяльності мікобактерій був відкритий Р. Кохом і названий

туберкуліном. Його використовують в діагностиці туберкульозу. Він існує

переважно в очищеній формі, приготований з так званого старого

туберкуліну і складається з чистих мікобактеріальних білків та домішки

полісахаридів.

 

Туберкульоз — часте захворювання, особливо у країнах з низьким рівнем

економіки і незадовільними житловими умовами та низьким рівнем охорони

здоров'я і медичної допомоги.

 

Проте в останні роки захворюваність на туберкульоз зросла навіть у

країнах, де він не мав значного поширення, що певною мірою обумовлено

зниженням уваги до його профілактики.

 

Поліпшення соціально-економічних умов життя людей відіграє головну роль

у запобіганні та ліквідації туберкульозу.

 

Зараження туберкульозом, себто проникнення мікобактерій у організм,

відбувається переважно через дихальні шляхи (повітряно-крапельним

способом), рідко — через травний канал (осідаючи на слизовій оболонці),

у разі якого уражається як початковий відділ (ротоглотка), так і

переважно середній (сліпа кишка), рідко —кінцевий (пряма кишка).

 

Опірність щодо туберкульозу найнижча в дитячому віці та після 65 років.

 

Різні тканини та органи мають не однакову чутливість до мікобактерій.

Найчутливішими є лімфовузли (вони уражені у 100 % інфікованих дітей),

менінгеальна оболонка, а також селезінка (особливо у дітей). Чутливі

також нирки, надниркові залози, маткові труби, гіпофіз. Мало чутливі і

рідко уражуються шлунок, підшлункова та щитовидна залози, яєчка та ін.

 

Інфікування (первинний туберкульоз) у переважної більшості людей

відбувається у дитячому віці трахео-бронхіальним шляхом і звичайно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ