UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВклад українських вчених у розвиток мікробіології (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3555
Скачало378
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Вклад українських вчених

 

у розвиток мікробіології”

 

ПЛАН

 

1. Внесок Заболотного Д.К. у розвиток мікробіології

 

2. Гамалія Ф.М. як продовжувач праці великого Пастера

 

3. Інші славні українські імена в мікробіології

 

Висновки

 

Використана література

 

1. Внесок Заболотного Д.К. у розвиток мікробіології

 

  Д.К.Заболотний опублікував понад 200 праць, присвячених головним чином

вивченню трьох інфекційних хвороб — чуми, холери й сифілісу. Його

наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на

подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями. У 1897

р. брав участь в експедиції з вивчення чуми в Індії, Аравії. В наступні

роки керував експедиціями з вивчення спалахів чуми в Монголії, Китаї, на

Забайкаллі, в Ірані, Аравії, Месопотамії, в Киргизьких степах, Поволжі,

Туркестані, Шотландії, Маньчжурії та ін. 

 

  Після закінчення природничого відділення фізико-математичного

факультету Новоросійського університету із ступенем кандидата

природничих наук Д.К.Заболотний почав досліди на Одеській

бактеріологічній станції, заснованій І.І.Мечниковим. Восени 1891 р.

Д.К.Заболотний переїхав до Києва і вступив на третій курс медичного

факультету Київського університету, продовжуючи роботу по випробуванню

протихолерної сироватки. Д.К.Заболотний вирішив перевірити дію сироватки

на власному організмі, заразивши себе холерою. Ризикований експеримент

пройшов успішно. Завдяки йому було доведено, що від холерної інфекції

можна захиститися шляхом введення через рот ослабленої культури

вібріонів.

 

  Закінчивши університет, Д.К.Заболотний поїхав працювати

лікарем-епідеміологом у Подільську губернію. Саме тоді в цьому регіоні

поширилися такі захворювання, як холера і дизентерія. Д.К.Заболотний

їздив з повіту в повіт, систематично вивчав умови виникнення та перебігу

інфекційних захворювань, заснував у Кам’янці-Подільському

бактеріологічну лабораторію. Значною мірою завдяки його зусиллям

кількість захворювань знизилась, і епідемія холери на Поділлі

припинилась.

 

 1895 р. Д.К.Заболотного призвали на військову службу. Працюючи

завідуючим заразним відділенням і лабораторією Київського шпиталю, він

відновив контакти з Київським університетом, де почав працювати

позаштатним помічником прозектора. Він проводив практичні заняття зі

студентами і продовжував дослідження збудників черевного тифу, розпочаті

ще на Поділлі, газової гангрени тощо. Праця в лабораторії та практична

робота лікаря сприяли формуванню наукової концепції Д.К.Заболотного щодо

вивчення і боротьби з епідеміями інфекційних хвороб. Велике значення в

його становленні як епідеміолога зі світовим ім’ям мала його активна

участь у протиепідемічних експедиціях.

 

  Першою була експедиція в Індію, де у 1896 р. спалахнула епідемія чуми.

Ряд країн послали експедиції до Бомбея під керівництвом відомих учених.

Російську експедицію очолив В.К.Високович, його помічником призначили

Д.К.Заболотного. Їхні наукові доповіді, присвячені висвітленню проблеми

та завдань експедиції, виголошені на засіданні Київського Товариства

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ