UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітичні ідеї мислителів стародавнього Сходу. Політичні вчення античності (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5849
Скачало637
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Політичні ідеї мислителів стародавнього Сходу. Політичні вчення

античності”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Політичні ідеї мислителів Стародавнього Сходу

 

2. Політичні вчення античності

 

Література

 

Вступ

 

Перші ідеї про форми організованого державного існування і розвитку

суспільства з'явились у країнах Стародавнього Сходу ще в II тисячолітті

до н.e. Ці ідеї у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів,

євреїв мали релігійно-міфологічний характер.

 

У XI - VIII ст. до н. є. простежується тенденція переходу від

релігійно-міфологічних уявлень до раціонального сприйняття. Цей перехід

виявився у вченнях Конфуція і Мо Цзи в Китаї, Будди в Індії, Заратустри

в Персії та проповідях єврейських пророків.

 

1. Політичні ідеї мислителів Стародавнього Сходу

 

Розквіту політична думка в Давньому Китаї досягла в другій половині І

тис. до н. е. Найпомітніший серед мислителів — великий мораліст Конфуцій

(551—479 до н. e.), вчення якого назвали конфуціанство. Найдавнішим

зібранням його афоризмів є трактат «Лунь юй». Чільне місце у ньому

посідає правитель-мудрець, який втілює досконалі знання ритуалу,

культури, демонструє поважність, м'якість і поступливість, вірність і

відданість, повагу до старших, освіченість, чесноти, любов до людей і

сумлінність, завжди дотримується справедливості, істини, вірного шляху.

Головне для нього — турбота про благо підданих, яких треба спершу

нагодувати, а потім навчити, виховати у високій моральності. Концепція

Конфуція містить засади «правильного державного управління», конкретні

поради правителям щодо завоювання довір'я народу, мистецтва комунікації;

обґрунтовує стрижневі принципи управління суспільством, забезпечення

всезагального щастя. Вважаючи людей рівноправними від природи, Конфуцій

ніколи не був демократом. Він вчив, що трудящих треба відмежовувати від

панівної верстви, а жінок ставив значно нижче чоловіків. Йому не

подобалося політичне управління за допомогою писаних законів. Він

надавав перевагу управлінню на основі вдосконалення людської природи, а

покарання закликав замінити вихованням.

 

Конфуціанство з II ст. до н. е. до 913 p. н. е. було офіційною

ідеологією Китаю, хоч на ньому давньокитайська політична думка не

замикалася.

 

Другу її течію — моїзм — заснував Мо Цзи (479— 400 до н. e.).

Однойменний трактат містив обґрунтування теорії виникнення держави, ідею

федеративного устрою, принципи державного управління, пропозиції щодо

створення жорсткої адміністративної структури, концепцію поєднання

заохочення і покарання як важеля державного адміністрування, політичну

доктрину «всезагальної рівновеликості» — казарменого рівноправ'я,

залочаткування егалітаризму (зрівнялівки) у соціально-політичних

відносинах.

 

Провідником третьої течії — легізму — був Шан Ян (400—338 до н. e.). У

трактаті «Шан цзюнь шу» він обґрунтовує державу як абсолютну інституцію,

найвищу мету і вінець діяльності людини, велетенську безжалісну машину

примусу, а право, закон — як найефективніший засіб досягнення такої

мети. Головні риси закону — верховенство, універсальність, жорстокість,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ