UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Макс Вебер про політику як покликання і професію. 2. Місце і роль Бендерської Конституції Виводу прав України П.Орлика в розвитку української політ
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось7326
Скачало995
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з полотології

 

1. Макс Вебер про політику як покликання і професію

 

Про Макса Вебера в колишньому СРСР було відомо дуже мало, але якщо про

нього і писали радянські дослідники, то розкривали його праці лише в

негативному світлі, оскільки погляди Вебера багато в чому суперечили

Марксистсько-ленінській ідеології. Лише останнім часом, в тепер уже

українській літературі, почали з'являтися реальні оцінки Веберівських

праць, що можуть заслуговувати на нашу увагу. Теперішнє розуміння

концепцій Вебера вітчизняними спеціалістами практично злилося з західною

точкою зору, де Макса Вебера впродовж цілого століття вважають чи не

найвидатнішим сучасним дослідником природних особливостей людини. Його

твори як класичні вивчаються в середніх та вищих навчальних закладах

усього світу, а ім'я його навіки зайняло належне йому місце серед

класиків світової думки.

 

Вебер став відомим у Німеччині, написавши дослідження про вплив

капіталістичного укладу на прошарок аграріїв, що жили на схід від Ельби,

та про його причетність до постійного домінування юнкерів у політичному

житті Німеччини. Проте справжньої популярності він набув тоді, коли

написав більш широке дослідження про походження самого капіталізму

(«Протестантська етика і дух капіталізму», 1904–1905). Наріжним каменем

цієї роботи є думка про те, що характерна для буржуазії поведінка,

націлена на збільшення прибутку, може отримати пояснення лише за умов

повністю розвиненого капіталізму, коли вона зумовлюється очевидною

необхідністю виживання у боротьбі з конкурентами, і не може отримати

пояснення на ранніх стадіях капіталістичного розвитку. Вона є наслідком

індивідуального прагнення накопичувати набагато більше, ніж це необхідно

для потреб особистого споживання, – прагнення, яке з історичного погляду

є унікальним.

 

Що стосується самої концепції влади та соціологічної моделі суспільства,

то у політичній сфері, за Вебером, на основі «раціональності»

встановлювався чіткий узаконювальний принцип владних повноважень, згідно

з яким і визначалися форми права та форми управління. У традиційних

суспільствах законність належала людині в особі пана або монарха і була

спадковою; спосіб управління був високо персоналізований й обмежений

звичаєвими нормами та обов’язками. На противагу владі «традиції»

«раціональний» принцип законності залишався в неперсоналізованих

правилах, які відокремлювали посаду від людини з її обов’язками і

звільняли її від тягаря родинних обов’язків чи ведення домашнього

господарства. Таким чином, критерій справедливого закону полягає не в

сутності його змісту, а в процедурній відповідності його механізму,

отже, сам процес законотворення звільняється з-під тягаря традиційних

норм. Насамкінець «раціональне» управління перетворилося на постійну

діяльність досвідчених професіоналів, обраних завдяки їх здібностям, а

не на тій підставі, що вони є особистими васалами політичних

покровителів. У всіх цих аспектах «раціоналізація» визначила розширення

сфери компетенції і підвищення ступеня гнучкості політичної та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ