UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВибори президента В.Ющенка (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3840
Скачало690
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вибори президента В.Ющенка

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. 2004-й - рік вибору сценаріїв

 

2. Рік виборів - перебіг кампанії

 

3. Технології під час виборів

 

4. Обриси зовнішньополітичних векторів

 

Висновки

 

Використані літературні джерела

 

Вступ

 

Найпомітнішою, найзначнішою подією в Україні (і не тільки) 2004 році

стала помаранчева революція. Її старт фактично був даний

сфальсифікованими на користь Януковича результатами 2-го туру

президентських виборів.

 

І можливі висновки й рефлексії з приводу того, яким урешті-решт стало

наше суспільство після листопада-грудня 2004 року, ще попереду.

 

Попереду і відповіді на запитання, чи змінилося воно, а якщо так, то

наскільки глибоко. Постане й питання про те, що робити з надзвичайно

високою громадською активністю тієї частини суспільства, яка брала

участь у цих подіях.

 

А особливо - як поводити себе з тією частиною українців, які не

підтримали події у Києві в грудні 2004 року, трактуючи натомість це - з

нелегкої руки опонентів опозиції, яких наразі стало складно називати

владою в контексті легітимності, - як "помаранчевий путч".

 

1. 2004-й - рік вибору сценаріїв

 

Весь 2004 рік промайнув під акомпанемент президентської кампанії,

стрижнем якої було прагнення влади підготувати та реалізувати політичні

сценарії, які б могли забезпечити збереження влади Кучми та гарантії

безпеки й недоторканності йому особисто та його оточенню.

 

Розглядалися два основні сценарії - політична реформа, яка б

уможливлювала перерозподіл повноважень між президентом і урядом на

користь глави Кабміну, і повтор специфічно російського сценарію -

"прихід до влади спадкоємця". Це дозволило би зробити главою держави

людину від влади, яка б акумулювала в собі різноманітні інтереси великих

політико-олігархічних груп та могла б ці інтереси тактично розводити.

 

За великим рахунком, для опозиції політреформа зводилася до можливого

скорочення повноважень потенційного президента Ющенка, для табору влади

- до можливості ці повноваження суттєво урізати.

 

За дужками симулятивних дискусій поступово залишилися суперечки про

логічність конституційної реформи, як і необхідність ухвалення низки

законів, які б дозволяли здійснити реформування системи влади (наприклад

про Кабінет Міністрів), та впровадження реальної адміністративної

реформи.

 

Політична українська еліта розглядала політичну реформу не так у

контексті потреби реформувати владу та перерозподілити повноваження, як,

що точніше, боротьбу за владу тут і тепер.

 

Що ближчою ставала дата виборів, то більше у владному таборі

усталювалося розуміння того, що "Україна - не Росія", тобто що

російського сценарію в його "недоторканному вигляді" не буде.

 

Адже той кандидат, на якого указав би Кучма як на безпосереднього

спадкоємця, був би відразу приречений на провал. Невипадково ж для

комуністів найуживанішим словесним тавром став вираз "Кучма-3", що ним

КПУ намагалася заплямувати обох кандидатів (і Ющенка, і Януковича).

 

Однак, ще 18 квітня 2003 року президент Кучма в інтерв'ю британській

службі Бі-Бі-Сі наголошував: "А те, що від сьогоднішньої більшості,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ