Реферат на тему:
“Судово-бухгалтерська експертиза
в експертних установах”
Порядок призначення судової експертизи (далі – експертиза) у
науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції
України (далі – експертні установи), обов’язки, права та
відповідальність судового експерта (далі – експерт), організація
проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом
України “Про судову експертизу”, Кримінально-процесуальним,
Цивільно-процесуальним та Арбітражно-процесуальним кодексами України,
цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами з питань судової
експертизи .
З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики
експертні установи можуть організовувати проведення інших видів
експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної).
В експертних установах проводяться також комплексні експертизи – як у
поєднаннях різних видів експертиз, зазначених у цьому пункті, так і в
поєднанні з видами експертиз, які не увійшли до цього переліку. В
останньому випадку до проведення експертизи залучаються фахівці інших
центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про адвокатуру” та ст. 48 КПК
України на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно
захищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватись
дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках
спеціалістів (далі – інші дослідження). Такого роду дослідження можуть
проводитись за дорученням органів нотаріату, митниці, а також на
прохання підприємств, установ, організацій і громадян (про особливості
документування результатів таких досліджень див. п. 42 цієї Інструкції
).
Експертизи та інші дослідження проводяться експертними установами
відповідно до регіональних зон обслуговування (перелік зон додається).
Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений
законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений
уповноваженою на те особою (органом).
Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з
обов’язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають
вирішенню.
Експертизи та інші дослідження в експертних установах проводяться
співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку та
атестовані як експерти певної спеціальності.
Експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть проводитись
також позаштатними працівниками цих установ. Комплектування складу
позаштатних працівників та встановлення порядку їхньої діяльності
покладається на керівника експертної установи.
Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз,
контроль за своєчасним їх проведенням та за дотриманням законів та інших
нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника
експертної установи.
Керівник експертної установи (її структурного підрозділу) може виступати
як експерт відповідно до присвоєної йому експертної спеціальності.
Строки проведення експертиз встановлюються керівником експертної
установи (її структурного підрозділу) в межах:
10 днів – щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів і не складних
за характером досліджень експертиз;
1-го місяця – щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів або складних
за характером досліджень.
Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший строк
встановлюється за домовленістю з органом чи особою, які призначили
експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
Попереднє вивчення не повинно перевищувати п’яти днів.
Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за
днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у
день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо
закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на
неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним
робочий день.
У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань
експерта, пов’язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням
інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили
експертизу.
На експерта покладаються такі обов’язки:
1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.
2. Повідомити в письмовій формі особу або орган, які призначили
експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання
виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому
матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані
додаткові матеріали не були отримані.
3. З’явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу,
для допиту з приводу проведеної експертизи чи повідомлення про
неможливість її проведення.
4. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин.
5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити
дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи
сторін у цивільних та арбітражних справах.
Експерт має право:
1. Знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи.
2. Порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів,
необхідних для вирішення поставлених питань.
3. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути присутнім
під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що
стосуються проведення експертизи, та задавати відповідні запитання
особам, яких допитують.
4. Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для
справи, про які йому не були поставлені питання.
5. У випадку незгоди з іншими членами експертної комісії -складати
окремий висновок експертизи.
6. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться перед ним під
час допиту.
7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або органу,
які призначили експертизу, що порушують права експерта або порядок
проведення експертизи.
Експерту забороняється:
1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної
установи (її структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених
йому безпосередньо після слідчого огляду, в якому він брав участь як
спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду.
2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також
вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у
наданих йому матеріалах неоднозначно.
3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить
дізнання, дані попереднього слідства чи дізнання.
4. Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з
будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи побічно стосуються
експертизи.
5. Зберігати кримінальні, цивільні та арбітражні справи, а також речові
докази й документи, що є об’єктами експертизи, поза службовим
приміщенням.
Експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту
відповідальність за його правдивість. За надання завідомо неправдивого
висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на
нього обов’язків, а також за розголошення без дозволу прокурора,
слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства
чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КК
України.
За злісне ухилення від явки до органів дізнання та попереднього слідства
або суду експерт несе відповідальність за статтями Кодексу України про
адміністративні правопорушення.
За допущені порушення при проведенні експертизи, що не призвели до
кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник
експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності, а позаштатний – звільнений з посади позаштатного
експерта.
Експертиза проводиться після подання особою чи органом, які призначили
експертизу, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального
законодавства та цієї Інструкції.
До експертної установи слід надсилати : постанову (ухвалу) про
призначення експертизи, а також об’єкти дослідження (у разі потреби – зі
зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових
доказів, їх огляду, схемами тощо).
Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні
експертизи, надається в Науково-методичних рекомендаціях з питань
підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних
експертних установах Міністерства юстиції України.
Про вилучення та відбір зразків складаються відповідні протоколи, в
яких, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається,
які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору
або вилучення, а також інші суттєві обставини.
Для відбору зразків слідчий (суддя) може запросити спеціаліста. Протокол
мають підписати всі особи, які брали участь у відборі .
Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення,
зберігання об’єкта експертного дослідження або про інші обставини, що
могли вплинути на формування його ідентифікаційних ознак, про них слід
зазначити у постанові (ухвалі) про призначення експертизи або надіслати
експерту копії тих протоколів слідчих дій (оглядів, допитів та ін.) чи
виписки з них, де йдеться про ці обставини.
У виняткових випадках, коли об’єкт дослідження не може бути
представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та
іншими копіями об’єкта, його описами та іншими матеріалами, приєднаними
до справи у встановленому порядку. Про проведення експертизи за такими
матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення.
У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані:
місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище
особи, назва суду, який виніс постанову (ухвалу); назва справи та її
номер; обставини справи, які стосуються експертизи, підстави призначення
експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої
доручається проведення експертизи; питання, поставлені експертові;
перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а
також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання
на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші дані, які мають
значення для проведення експертизи.
У разі призначення додаткової або повторної експертизи крім матеріалів,
вказаних у пункті 17 цієї Інструкції, експертові надсилаються також
висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками,
порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються
предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.
У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи
зазначаються мотиви й підстави їх призначення.
У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються
її назва та установа (установи), експертам якого (яких) доручено її
проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є
співробітником експертної установи – також її прізвище, ім’я та по
батькові.
У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам
декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається,
яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення
експертизи, зокрема, координацію роботи експертів і зв’язок з особою або
органом, які призначили експертизу.
Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам
експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи,
провідною призначається експертна установа.
Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється
в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником
експертної установи. Об’єкти дослідження і матеріали справи
направляються провідній установі.
Якщо у постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона
визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між ними виникне
суперечка – то особою чи органом, які призначили комплексну експертизу.
За загальним правилом експертизи мають призначатися відповідно до зони,
яка обслуговується певною установою.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність
проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або
орган, які призначають експертизу, вказавши відповідні мотиви, можуть
доручити її виконання експертам іншої установи.
Якщо необхідно провести експертизу на місці події або за
місцезнаходженням об`єкта дослідження, особа або орган, які призначили
експертизу, повинні забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ
до об`єкта дослідження і належні умови праці.
Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає
відповідному структурному підрозділу установи організувати проведення
експертизи.
При цьому він може або вказати, кому з експертів слід доручити її
виконання, і встановити відповідний строк, або передати вирішення цих
питань керівникові підрозділу.
Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи є питання, що
стосуються предметів різних видів експертиз, керівник установи визначає
питання, які підлягають вирішенню в кожному з підрозділів, і кількість
виконуваних при цьому експертиз.
Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають
можливість організації проведення експертизи (не надійшла постанова або
ухвала про призначення експертизи, не надійшли об’єкти досліджень і
т.ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які
призначили експертизу.
Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних
заходів для усунення цих перешкод, керівник установи з закінченням
одного місяця зі дня надіслання зазначеного повідомлення повертає їм
матеріали.
Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи
доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і
визначає, який із них має бути провідним.
Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших
підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної
комісії.
Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ,
комісія експертів формується керівником провідної установи разом з
керівниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає
керівник провідної установи.
Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими
співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова комісії він
виконує лише організаційні функції, а саме:
скликає нараду експертів, на якій знайомить їх з постановою (ухвалою)
про призначення експертизи, матеріалами, які надійшли на дослідження, а
також організовує розробку спільної програми досліджень;
здійснює зв’язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких
є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і
координує виконання всієї програми досліджень;
керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;
повідомляє керівника експертної установи про дії членів комісії, які не
узгоджуються із загальною програмою досліджень або порушують їх
послідовність;
складає проект висновків (повідомлення про неможливість провести
експертизу) або доручає це зробити будь-кому з членів комісії.
Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні
з’ясується, що вирішення поставлених питань або деяких із них потребує
застосування даних, які належать до різних галузей знань, керівник
експертної установи має право організувати її виконання за правилами
виконання комплексної експертизи.
Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами
експертів даної установи, то її керівник повідомляє про це особу або
орган, які призначили експертизу, і просить залучити до проведення
експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта
провадиться з дотриманням вимог частини 3 статті 196 КПК України.
Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів,
але протягом місяця не отримав відповідь, він має право письмово
повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість
її проведення.
При проведенні дослідження експерт повинен вживати заходів до збереження
наданих на експертизу об’єктів, аби не допустити їх знищення або
пошкодження.
Якщо за характером дослідження зберегти об’єкт неможливо, то на його
пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода особи або
органу, які призначили експертизу.
У разі пошкодження чи знищення об’єкта в процесі дослідження до висновку
експертизи вноситься про це відповідний запис.
У разі наявності після знищення або пошкодження об’єкта під час
дослідження залишків, вони повертаються особі або органу, які призначили
експертизу.
Документальні матеріали, які були об’єктом дослідження, а також
порівняльні зразки позначаються відповідними штампами експертної
установи.
Висновок експерта (повідомлення про неможливість її проведення)
розглядається керівником експертної установи і направляється особі або
органу, які призначили експертизу.
Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією експерта,
він має право доручити проведення експертизи комісії експертів, до якої
включається експерт, з позицією якого він не згоден. Експерти комісії у
разі згоди між собою підписують спільний висновок експертизи, а у разі
виникнення розбіжностей між членами комісії складається декілька
висновків відповідно до позицій експертів.
Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її проведення, які
даються поза експертною установою (в судовому засіданні, на місці
події), розглядаються керівником установи після надходження матеріалів
експертизи до установи. Про зауваження, які виникли у керівника
установи, він може повідомити особу або орган, які призначили
експертизу.
Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної,
досліджувальної та висновків дослідження.
У вступній частині висновку експертизи вказуються:
назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісійною
або комплексною;
особа або орган, які призначили експертизу;
дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім’я та по батькові,
освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий
ступінь та вчене звання;
дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання
висновку експертизи;
де і ким винесена постанова або ухвала про призначення експертизи;
питання, які належить вирішити експертові;
найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та
вид упаковки досліджуваних об’єктів;
клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх
розгляду;
обставини справи, які мають значення для давання висновку, з
обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;
відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень
(прізвище, ініціали, процесуальне положення);
попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст.178 КК
України за надання завідомо неправдивого висновку;
довідково-нормативні документи та методична література, які
використовувались експертом при вирішенні поставлених питань (з
зазначенням бібліографічних даних).
Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про призначення
експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт має право
згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш
доцільний порядок дослідження. Якщо редакція питання в постанові
(ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань
підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних
судово-експертних установах Міністерства юстиції України, але зміст
завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції
постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні
роз’яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим
Рекомендаціям.
Питання, які поставлені експертом з власної ініціативи, вказуються після
питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.
При проведенні повторної експертизи у вступній частині висновку
експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи:
прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи
експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень
попередніх експертиз із питань, які були поставлені перед експертом на
повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які
зазначені у постанові (ухвалі) про її призначення.
У досліджувальній частині висновку експертизи описується процес
дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку
експерта.
Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний
розділ досліджувальної частини.
Якщо декілька питань тісно пов’язані між собою, хід їх вирішення може
описуватись в одному розділі.
Досліджувальна частина повинна включати:
відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи дослідження,
умови їх проведення;
посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз’яснення до них;
експертну оцінку результатів дослідження.
Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження
та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладенням
кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці,
матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових
експертних провадженнях і на вимогу осіб, які мають право знайомитись з
матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.
У досліджувальній частині висновку повторної експертизи вказуються
причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо такі
розбіжності мали місце.
В заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді
відповідей на поставлені питання в тій послідовності, в якій вони
викладені у його вступній частині.
На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або
вказано, з яких причин неможливо його вирішити.
36. Висновок експертизи підписується експертами, які проводили
дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи.
Якщо до висновку експертизи додаються фототаблиці, креслення, схеми,
діаграми і т.ін., вони також підписуються експертами та засвідчуються
печаткою експертної установи.
37. Висновок комплексної експертизи складається за правилами,
викладеними в пунктах 32-36 цієї Інструкції, з урахуванням таких
особливостей:
у вступній частині додатково зазначаються прізвище голови експертної
комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх результати мали
значення для вирішення питань, поставлених перед комплексною
експертизою;
дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у
відповідних розділах досліджувальної частини із зазначенням прізвищ
експертів;
узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в
синтезувальному розділі досліджувальної частини висновку експертизи.
Спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у
сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.
У випадку, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька
висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна
і досліджувальна частини підписуються всіма експертами, а заключна –
окремими, під відповідними висновками дослідження.
38. Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох
екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які призначили
експертизу, а другий залишається в експертній установі.
На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються
установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, та до
Міністерства юстиції України. Один екземпляр картки залишається в
експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не
збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня
експертиза, надсилається також екземпляр висновку повторної експертизи з
усіма додатками.
При виконанні комплексної експертизи кількість примірників висновку
експертизи відповідає числу установ, що були зайняті у її проведенні
(для зберігання в архіві кожної установи).
Додатки до висновку комплексної експертизи у вигляді фототаблиць,
діаграм, схем, креслень і т.ін. підписуються експертами і засвідчуються
печаткою тієї установи, в якій вони виконані.
Висновки експертизи з додатками направляються особі або органу, які
призначили експертизу, керівником експертної установи (керівником
провідної експертної установи).
Висновок експертизи, яка виконується під час судового розгляду,
складається за правилами цього розділу Інструкції, з урахуванням таких
винятків:
у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження
експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку
(такий запис робиться в протоколі судового засідання);
якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, проводилась
експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт згоден з її
результатами, він вправі послатись на них.
Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, разом
із копією ухвали суду про її призначення подається експертом до
експертної установи.
Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається в двох
примірниках, підписується експертом та засвідчується печаткою експертної
установи. Один примірник керівник експертної установи надсилає особі або
органу, які призначили експертизу, а другий – залишається в експертній
установі.
Якщо таке повідомлення дається під час судового розгляду, воно
складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких
подається до суду, а другий – керівникові експертної установи.
Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави
для повідомлення про неможливість їх вирішення, складається один
документ – висновок експертизи.
Предмети та документи, що були об’єктами експертного дослідження,
підлягають поверненню особі або органу, які призначили експертизу, разом
із висновком експертизи або повідомленням про неможливість провести
експертизу, засвідченим підписом експерта, що проводив дослідження, та
печаткою експертної установи.
Хід і результати інших досліджень викладаються у висновку досліджень
спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього.
Висновок дослідження спеціаліста складається за формою висновку
експертизи за такими винятками:
особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а
спеціалістом;
у вступній частині висновку дослідження зазначається, хто і коли
звернувся до установи з проханням провести дослідження;
опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка проводить
дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
