Вантажно-митна декларація, її характеристика (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Вантажно-митна декларація,

її характеристика”

ПЛАН

Вступ

1. Форми та порядок подання вантажних митних декларацій (ВМД)

2. Оформлення вантажної митної декларації

3. Поняття партії товарів у ВМД

4. Передекларування товарів та анулювання ВМД

5. Тривалість митного контролю

Висновки

Використана література

Вступ

Набуття нашою країною державного суверенітету зумовило потребу в
приведенні правових засад зовнішньоекономічної діяльності в Україні у
відповідність з загальновизнаними міжнародними нормами та правилами.
Результатом 12-річного законотворчого процесу в цьому напрямку стало
створення для вітчизняних суб’єктів господарювання достатньо сприятливих
умов для вільного здійснення ЗЕД.

Митне регулювання є одним із найвагоміших заходів державного впливу на
ЗЕД. Покладені державою на митну службу України функції регулювання та
контролю за переміщенням через її кордони вантажів обумовлюють
виникнення певних взаємовідносин між службовцями митниці та суб’єктами
ЗЕД. Перелік осіб, що визнаються суб’єктами ЗЕД в Україні, наведено у
ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від
16 квітня 1991 р. № 959.

Товари і транспортні засоби, які переміщують через митний кордон нашої
країни суб’єкти ЗЕД, підлягають обов’язковому декларуванню на митниці.
Декларування здійснюють шляхом заявлення за встановленою формою
(письмовою, усною тощо) точної інформації про мету переміщення через
митний кордон України товарів та предметів, а також будь-яких
відомостей, необхідних для митного контролю та митного оформлення
(ст. 81 Митного кодексу України від 11 липня 2002 р. № 92-IV, далі –
МКУ). Форми і перелік даних, які належить оголосити в такій заяві,
визначаються Кабінетом Міністрів України. Пропуск через митний кордон
України товарів і транспортних засобів вважається таким, що відбувся,
лише після завершення щодо них митного контролю та оформлення у повному
обсязі. Наприклад, ввозячи в Україну зовнішньоекономічні вантажі,
експедитор (перевізник) декларує їх митному органу в пункті пропуску
через державний кордон в усній формі з наданням супровідних документів.
Однак пропуск таких вантажів можна вважати завершеним тільки після
декларування їх в установленому порядку та закінчення їхнього оформлення
митницями.

Митниця може відмовити в пропуску через митний кордон України товарів і
транспортних засобів. У такому випадку вона зобов’язана видавати
заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин
відмови та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує
можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних
засобів через митний кордон України (ст. 80 МКУ).

9 червня 1997 р., відповідно до вимог ст. 46 чинного на той час Митного
кодексу, Кабмін постановою № 574 затвердив Положення про вантажну митну
декларацію (далі – Положення про ВМД), що застосовується під час
декларування суб’єктами ЗЕД (юридичними або фізичними особами) товарів і
транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

1. Форми та порядок подання

вантажних митних декларацій (ВМД)

Положення про ВМД визначає форму вантажної митної декларації та
встановлює порядок її подання, оформлення і використання.

На підставі відомостей, зазначених у ВМД, органи виконавчої влади (у
тому числі митні):

нараховують та справляють встановлені державою податки та збори;

здійснюють валютний контроль та контроль за поверненням в Україну
імпортної частини товарів, що надходять у рахунок виконання зобов’язань,
відповідно до зовнішньоекономічних бартерних договорів;

ведуть статистику зовнішньоекономічної діяльності України тощо.

Зокрема, затребуваність інформації, що міститься в оформлених митницею
ВМД, визначена положеннями:

ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР;

ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних)
операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р.
№ 351-ХІV;

Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р.
№ 2097-ХІІ;

підпунктів 7.2.7, 7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість»
від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР;

Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від
26 грудня 1992 р. № 18-92 тощо.

Вантажна митна декларація (далі – ВМД) – це заява, що містить відомості
про товари і транспортні засоби, транспортні засоби та мету їх
переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму
щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного
контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних
платежів. При цьому під митним режимом розуміють сукупність положень, що
визначають для митних цілей статус товарів, транспортних засобів, які
переміщуються через митний кордон України.

Декларуючи товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний
кордон України, декларант самостійно визначає їх митний режим відповідно
до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному
органу для здійснення митного контролю та митного оформлення (ст. 186
МКУ).

Згідно з нормами МКУ, Закону про ЗЕД до товарів також належать послуги,
роботи, що є об’єктом купівлі-продажу або обміну. Державний митний
комітет України (далі – ДМКУ), керуючись цими положеннями, наказом від
12 лютого 1992 р. № 28 ввів у дію Інструкцію про порядок декларування
експорту послуг матеріального характеру. Вона запровадила обов’язкове
декларування (шляхом заповнення ВМД) послуг та робіт матеріального
характеру в разі експорту їх українськими підприємствами. Проте практика
застосування зазначеної Інструкції довела її недосконалість. Так, при
закупівлі українськими туристичними фірмами туристичних послуг у
іноземних партнерів із наступним направленням туристів у закордонні тури
фактично відбувся імпорт таких послуг без споживання їх в Україні. При
цьому встановлений наведеною Інструкцією порядок декларування послуг
передбачав оформлення щодо них експортної ВМД. До того ж за надані
іноземним партнером послуги українська турфірма перераховувала на його
банківський рахунок обумовлену в контракті про надання турпослуг суму в
іноземній валюті, що призводило згодом до непорозумінь між українськими
імпортерами послуг і органами валютного контролю України. Тому з метою
створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів
підприємницької діяльності України цю Інструкцію було скасовано наказом
ДМКУ від 27 лютого 1995 р. № 74. Отже, тепер не передбачено декларування
митним органам України послуг, що надаються у сфері ЗЕД, шляхом подання
митних декларацій.

ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму,
еквівалентну 100 євро, а також на товари незалежно від їх фактурної
вартості:

при надходженні товарів на митний ліцензійний склад (п. 6.2 Положення
про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого
наказом Державної митної служби України (далі – ДМСУ) від
31 грудня 1996 р. № 592);

під час митного оформлення товарів, які підлягають експортному контролю
(п. 6.8 Порядку пропуску через митний кордон України і митного
оформлення товарів, які підлягають експортному контролю, затвердженого
наказом ДМСУ від 20 січня 1999 р. № 38);

ввезення (пересилання) підакцизних товарів на митну територію України
(пункти 1, 2 наказу ДМКУ «Про особливості митного оформлення підакцизних
товарів, що ввозяться на митну територію України суб’єктами
підприємницької діяльності» від 17 січня 1996 р. № 18);

надходження в Україну вантажів гуманітарної допомоги (Закон України «Про
гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 р. № 1192-XIV, постанова
Кабінету Міністрів України «Про Порядок митного оформлення вантажів
гуманітарної допомоги» від 22 березня 2000 р. № 544, наказ ДМСУ «Про
затвердження Інструкції про першочергове безкоштовне спрощене
декларування гуманітарних вантажів» від 24 грудня 1999 р. № 852 (пункти
4, 13)).

Митне оформлення партії товарів фактурною вартістю менш ніж 100 євро
проводиться за письмовою заявою (листом) підприємства, в якій
зазначаються відомості про такі товари, без подання ВМД. На сьогодні
ДМСУ не встановлює форму такої заяви.

2. Оформлення вантажної митної декларації

Інформація до ВМД заноситься комбіновано в текстовому та цифровому
вигляді (відповідно до встановлених цифрових класифікаторів).

Механізм і правила заповнення граф ВМД регламентує Інструкція про
порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом
Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. № 307, а також
Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних
режимів, затверджений наказом ДМСУ від 30 червня 1998 р. № 380.

Достовірність наведених декларантом відомостей у ВМД, заповненій за
чинними правилами та засвідченій ним у встановленому порядку,
підтверджує інспектор митниці, який приймає її для оформлення, одним із
видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх
аркушах ВМД та реєстраційним номером.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній
містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні
документи. Посадова особа митного органу приймає митну декларацію і
фіксує дату і час її прийняття. Фіксація відбувається шляхом
проставлення відміток на бланку митної декларації та відповідного запису
у документах митного органу.

Змінити, доповнити чи відкликати митну декларацію можна лише до моменту
її прийняття митним органом до митного оформлення.

Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне
значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і
транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи
застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом
подання митному органу нової митної декларації.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо
декларант виконав всі умови, встановлені Митним кодексом України.

Пiсля завершення цiєї процедури декларант несе юридичну вiдповiдальнiсть
за вiдомостi, зазначенi у ВМД.

Декларація вважається оформленою тоді, коли на всіх її аркушах є
відбиток особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснив
митне оформлення товару. Оформлена ВМД засвідчує надання суб’єкту
зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів і
транспортних засобів у визначений митний режим і підтверджує права та
обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо проведення ними відповідних
правових, фінансових, господарських та інших операцій.

ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2
на п’яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого
адміністративного документа форми МД-3 на такій самій кількості
зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

Під час митного оформлення товарів у випадках, визначених ДМСУ, замість
уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 допускається
застосування формуляра-специфікації форми МД-8 (наприклад, при
декларуванні вантажів гуманітарної допомоги або під час розміщення
товару на митному ліцензійному складі, власником якого є
транспортно-експедиційна організація).

3. Поняття партії товарів у ВМД

ВМД заповнюється на партію товарів, які належать юридичним особам або
фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії
застосовується єдиний митний режим.

Якщо партія включає товари, щодо яких визначено різні митні режими, то
заповнюється така кількість ВМД, яка відповідає кількості цих режимів

Під партією товарів розуміють:

товари, які переміщуються на адресу одного одержувача за одним
перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо);

товари, які належать юридичним або фізичним особам (суб’єктам
підприємницької діяльності) і переміщуються в ручній поклажі однією
фізичною особою у пасажирському відділенні (салоні) транспортного
засобу, яким прямує ця особа.

Партія може складатися з товарів, що мають різні ознаки (зокрема, коди
відповідно до Українського класифікатора зовнішньоекономічної діяльності
(далі – УКТЗЕД), країну походження тощо). В такому випадку при
декларуванні обов’язково застосовуються додаткові аркуші ВМД форми МД-3.

На кожному аркуші форми МД-3 можуть заявлятися відомості про товари
трьох найменувань. Одна ВМД із застосуванням додаткових аркушів
складається не більш ніж на 99 найменувань товарів. Під час заповнення
однієї ВМД загальна кількість додаткових аркушів не повинна перевищувати
33. Додаткові аркуші можуть використовуватися тільки у разі, коли митний
режим внесених до них товарів збігається з митним режимом товарів,
зазначених на основних аркушах.

Слід зазначити, що Кабмін своєю постановою від 4 лютого 2004 р. № 111
повернув Держмитслужбі України право визначати випадки коли декларант на
свій розсуд може подати одну ВМД на кілька партій товарів або кілька ВМД
на одну партію товарів.

Разом з цим, згадані випадки були визначені ДМСУ в Порядку заповнення
граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів,
затвердженому наказом від 30 червня 1998 р. № 380, і діяли весь цей час.

Отже, окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, оформлюються
незалежно від фактурної вартості цих товарів за наявності в партії:

товарів, до яких застосовуються різні митні режими;

товарів, за які в межах одного зовнішньоекономічного договору
(контракту) передбачено розрахунки різних форм (наприклад, бартер та
грошові розрахунки) чи в різній валюті, або якщо за частину товару
розрахунки між сторонами договору (контракту) не здійснюються;

товарів, що переміщуються за різними зовнішньоекономічними договорами
(контрактами), у тому числі на виконання посередницьких договорів;

товарів, що підлягають експортному контролю, і товарів, що не підлягають
експортному контролю;

товарів, визнаних відповідною Комісією з питань гуманітарної допомоги
гуманітарною допомогою, і товарів, які не визнано гуманітарною
допомогою.

Окремі ВМД на товари, що входять до однієї партії, можуть оформлюватися
незалежно від фактурної вартості цих товарів у таких випадках:

при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі;

при випуску товарів з митного ліцензійного складу (далі – МЛС);

за наявності в партії товарів, що підлягають сертифікації, та товарів,
що не підлягають сертифікації (у разі потреби);

при декларуванні партії товарів, які вивозяться за межі зони митного
контролю морського (річкового) пункту пропуску через державний кордон
України протягом двох і більше календарних днів відповідно до митного
режиму імпорту (випуску у вільний обіг);

за наявності в партії товару, що є об’єктом порушення митних правил.

Одна ВМД на кілька партій товару може оформлюватися в таких випадках:

при декларуванні відповідно до митного режиму транзиту товарів, що
одночасно надходять на прикордонну станцію за місцем увезення товарів на
митну територію України з однієї станції відправлення, розташованої за
межами України, від одного вантажовідправника на адресу одного
вантажоодержувача на одну станцію призначення, розташовану за межами
України, незалежно від кількості залізничних накладних на дрібні,
контейнерні чи повагонні відправлення;

при декларуванні міжнародних поштових відправлень (далі – МПВ) незалежно
від кількості митних декларацій C№ 23 за умови, що в цих МПВ
переміщуються товари одного найменування одним відправником на адресу
одного одержувача в одному митному режимі, пред’явлені одночасно до
митного контролю;

при декларуванні машин, обладнання, механізмів, установок, приладів
тощо, які класифікуються за одним товарним кодом згідно з Українською
класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності як складений
товар, але з урахуванням особливостей транспортування та монтажу
ввозяться на митну територію України в розібраному стані на кількох
транспортних засобах (за кількома товаротранспортними накладними) на
адресу одного одержувача;

при декларуванні однорідних товарів, що перевозяться залізничним
транспортом, якщо перевезення цих товарів можна здійснити за однією
накладною;

при декларуванні консолідованих вантажів під час розміщення їх на митних
ліцензійних складах транспортно-експедиційних організацій, включених до
переліку підприємств – резидентів України, під час провадження якими
зовнішньоекономічної діяльності застосовується режим сприяння,
відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.99 №
593 «Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності»;

при випуску товарів з МЛС;

при декларуванні товарів, проданих у магазині безмитної торгівлі;

при використанні певних типів ВМД, визначених Держмитслужбою України.

За бажанням суб’єкта ЗЕД автомобілі та окремі номерні вузли до них, що
ввозяться в Україну в межах однієї партії й підлягають реєстрації в
органах ДАІ МВС України, можуть бути оформлені як за окремими вантажними
митними деклараціями так і за однією.

ВМД заповнюють державною (українською) мовою за допомогою комп’ютера.
Іноземна мова може застосовуватися, якщо переклад державною мовою назв
суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним
та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або
нетарифного регулювання.

Разом з ВМД до оформлення подається її електронна копія, яка
використовується для прискорення митного оформлення товару і формування
електронної бази даних митної статистики зовнішньоекономічної
діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, має
відповідати тій, що наведена в оригіналі. Тому заповнення ВМД, яка
складається з 58-ми граф (з першої по п’ятдесят четверту, граф А, В, С,
D), потребує від декларанта певного рівня знань та навичок, а також
наявності необхідних для декларування матеріально-технічних ресурсів
(комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, бланків ВМД тощо).

ВМД, заповнену з підчистками та помилками, не приймають до оформлення.

Крім цього, митні органи не приймають ВМД до оформлення:

якщо її подано без повного комплекту документів, необхідних для
здійснення митного оформлення товарів;

якщо декларант заповнив її з порушенням Положення про ВМД, Інструкції
про порядок заповнення ВМД;

в інших випадках, передбачених законодавством України.

4. Передекларування товарів та анулювання ВМД

У процесі здійснення зовнішньоекономічних операцій у суб’єктів ЗЕД може
виникнути потреба в прийнятті рішень, які змінюють умови переміщення
товарів і транспортних засобів через митний кордон України (наприклад,
змінити характер угоди з купівлі-продажу на бартер; коригувати ціну
товарів, що поставляються; внаслідок виникнення певних обставин взагалі
відмовитися від переміщення через кордон товарів і транспортних засобів
(їх частини)). Тому, враховуючи статус ВМД, актуальним є питання про
можливість передекларування митним органам України товарів і
транспортних засобів (їх частини), а також про наявність обумовлених
нормативними актами випадків необхідності анулювання ВМД (визнання її
недійсною).

На жаль, на сьогодні в Україні немає встановленого порядку анулювання
вантажної митної декларації, і це спричиняє певні труднощі у
взаємовідносинах між суб’єктами ЗЕД та державними контролюючими
структурами.

ДМСУ передбачила можливість анулювання ВМД лише у випадку, коли вантаж,
який вивозиться з нашої країни та пройшов митне оформлення, не перетнув
митного кордону України. При цьому ВМД анулюється на підставі письмового
звернення суб’єкта ЗЕД із зазначенням причин невивезення вантажу, за
умови обов’язкового повернення митниці раніше оформлених
товаросупровідних документів та всіх примірників ВМД (лист ДМСУ від
26 лютого 1999 р. № 10/1-504-ЕП). Така позиція ДМСУ цілком зрозуміла,
адже результатом завершення митного оформлення товарів та предметів є їх
пропуск через митний кордон. Це означає, що зміна відомостей, заявлених
у ВМД, аж ніяк не може вплинути на раніше вжиті заходи митного
регулювання щодо таких предметів на момент перетину ними митного кордону
України та є з погляду митного контролю недоцільною. При цьому інші
державні контролюючі органи мають змогу здійснювати покладені на них
функції в сфері ЗЕД відповідно до документів обліку господарських
операцій, які знаходяться в справах конкретного суб’єкта ЗЕД, у порядку,
встановленому відповідними нормативними актами України.

Припустімо, український суб’єкт ЗЕД поставив кіпрській фірмі 30 000 т
насіння соняшнику за укладеним договором купівлі-продажу. У ВМД,
оформленій митницею України, декларант зазначив фактурну вартість
вантажу – 5,1 млн. дол. США (170 дол. США за 1 т). У свою чергу,
кіпрська фірма відмовилася оплатити товар за вказаною в контракті ціною
через невиконання українською стороною вимог щодо якості поставленої
продукції, але водночас запропонувала сплатити за товар 4,95 млн.
дол. США (165 дол. США за 1 т). Визнаючи аргументи торгового партнера і
зважаючи на недоцільність додаткових транспортних витрат, український
суб’єкт ЗЕД погодився на запропоновану зміну ціни продукції. При цьому,
бажаючи мінімізувати клопоти, пов’язані з необхідністю підтвердження
органам валютного контролю України (НБУ, ДПАУ) причини зменшення
валютної виручки, суб’єкт ЗЕД України звернувся до митниці, що оформила
експортну ВМД, з проханням передекларувати вантаж, який уже вивезено з
митної території України, з анулюванням раніше оформленої на нього ВМД.
Митниця правомірно відмовила в її анулюванні, аргументуючи це тим, що
вантаж перебуває у вільному обігу за межами України, а відомості,
заявлені в експортній ВМД, на момент перетину ним митного кордону
України відповідали дійсності. До того ж анулювавши раніше оформлену
ВМД, митниці фактично довелося б здійснювати митний контроль (у тому
числі з оформленням нової ВМД) «віртуального» вантажу, а це суперечить
вимогам МКУ, оскільки продукцію було переміщено через митний кордон
України раніше.

Суб’єктам ЗЕД необхідно знати й про практику анулювання ВМД до
завершення митного оформлення, яка обумовлена існуванням Порядку
заповнення й використання Картки відмови у пропуску на митну територію
України чи митному оформленні товарів і транспортних засобів,
затвердженого наказом ДМСУ від 24 квітня 1999 р. № 239. І хоча
зазначений Порядок не містить прямих вказівок щодо анулювання ВМД, митні
органи все ж таки його проводять. Це пов’язане з тим, що видана митницею
Картка відмови в пропуску на митну територію України чи митному
оформленні товарів і транспортних засобів, не дає змоги завершити митне
оформлення за ВМД, прийнятою до митного оформлення відповідно до п. 6
Положення про ВМД, а її реєстраційний номер, згідно з вимогами абз. 2
п. 7 Положення про ВМД, не може бути присвоєний іншій ВМД. Тобто через
те, що неможливо повторно використати реєстраційний номер ВМД, щодо якої
відмовлено в митному оформленні, таке анулювання проводиться з метою
формування об’єктивної статистичної бази ЗЕД.

Варто зауважити, що під час переміщення товарів і транспортних засобів
через митний кордон України трапляються різноманітні неординарні
ситуації. Зокрема, це стосується випадків, коли частину вантажу,
заявленого у ВМД, з об’єктивних причин не може бути вивезено з України.
При цьому не експортер, який займається підприємництвом, а саме
контролюючі державні органи, не вимагаючи передекларування та анулювання
ВМД, мають у визначеному порядку з використанням відомостей електронних
баз даних встановити обсяги реального експорту.

Анулювання ВМД є процедурою, спрямованою на визнання ВМД недійсною з
часу подання звернення суб’єкта ЗЕД або рапорту начальника структурного
підрозділу митниці про необхідність її анулювання до моменту вилучення
програмними засобами електронної копії ВМД із загальної статистичної
бази даних і одночасного розміщення її в окремій базі, а також
проставлення відповідних відміток в журналі обліку ВМД. Під електронною
копією ВМД розуміють митну електронну інформацію, що відображає
відомості, заявлені у ВМД, після їх опрацювання засобами
електронно-обчислювальної техніки митних органів.

Процедуру анулювання ВМД може бути здійснено лише в митному органі, що
проводив її оформлення. Анулювання ВМД здійснюється:

на підставі письмової заяви суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, з
обов’язковим обґрунтуванням причин та мотивів;

за рапортом начальника структурного підрозділу митниці, який відповідно
до визначених для нього завдань бере участь у процесі митного
оформлення.

Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який бажає анулювати ВМД, має
подати до митниці письмову заяву довільної форми із зазначенням підстав
для цього. До заяви треба додати документи, що підтверджують потребу в
анулюванні ВМД (наприклад, письмове повідомлення закордонного одержувача
про відмову прийняти продукцію, яка відвантажується на експорт), а у
разі коли митне оформлення завершене – ще й усі примірники ВМД,
товаросупровідні та інші документи з відмітками митниці, які були видані
декларанту після закінчення митного оформлення.

Уповноважена особа митниці доводить рішення про анулювання ВМД до
відділу митної статистики або визначає структурний підрозділ (митний
пост, вантажний відділ, відділ митних доходів та платежів, відділ
тарифів та митної вартості, відділ статистики), до якого надсилає заяву
для вивчення та підготовки пропозицій начальнику митниці. За
результатами проведеної аналітичної роботи начальник підрозділу, якому
було направлено для вивчення заяву, подає начальнику митниці рапорт з
обґрунтуванням можливості та необхідності анулювання ВМД.

У разі прийнятя рішення про анулювання ВМД матеріали з цього питання
направляють у відділ статистики митниці. Службова особа відділу
статистики митниці вилучає всі примірники ВМД, що знаходяться згідно з
вимогами Положення про ВМД в інших підрозділах митниці. Після цього всі
примірники ВМД перекреслюють і на кожному з них вчиняють запис:
«Анульовано відповідно до звернення суб’єкта ЗЕД, вх.
від____________№ __ » (якщо анулювання проводиться за ініціативою
суб’єкта ЗЕД), або «Анульовано згідно з рапортом начальника
_____відділу, вх. від__№ __» (якщо анулювання здійснюється внаслідок
причин, зазначених у рапорті начальника відповідного структурного
підрозділу митниці). Потім вони зберігаються в окремій базі даних
анульованих ВМД.

Після цього примірники анульованої ВМД розподіляються по підрозділах, у
яких вони раніше зберігалися. До структурного підрозділу, який
здійснював процедуру прийому ВМД до оформлення, передаються:

копії заяви суб’єкта ЗЕД та/або рапорта начальника структурного
підрозділу про анулювання ВМД;

перший примірник ВМД;

всі товаросупровідні документи.

У разі потреби (залежно від бажання суб’єкта ЗЕД) за рішенням начальника
підрозділу, що здійснював митне оформлення, разом із анульваною ВМД у
справі замість оригіналів документів можуть зберігатися їх ксерокопії.
При цьому в справі архівується заява суб’єкта ЗЕД, що мотивує
необхідність повернення йому оригіналів товаросупровідних документів, і
безпосередньо сам перелік документів (оригіналів), повернутих за нею.
Оригінали документів заявного характеру (рапорт начальника структурного
підрозділу митниці, заява суб’єкта ЗЕД про анулювання ВМД), на підставі
яких було проведено анулювання ВМД, зберігаються у відділі статистики
митниці.

У підрозділі митниці, що здійснив оформлення анульованої ВМД, до журналу
реєстрації ВМД та обліку анульованих ВМД вносяться необхідні відмітки та
відомості щодо анулювання ВМД.

Якщо згодом замість анульованої ВМД оформляється нова, то в ній, у графі
40 «Загальна декларація/попередній документ», зазначається реєстраційний
номер анульованої ВМД з кодом документа (анульована ВМД) – «0024».

У разі коли під час оформлення ВМД декларанту було видано завірену копію
ВМД, щоб надати її до уповноваженого банку для купівлі іноземної валюти,
митниця інформує про анулювання ВМД уповноважений банк та обласне
управління НБУ.

Якщо анулюється ВМД, якою задекларовані предмети, оформлені у митниці не
за місцем акредитації суб’єкта ЗЕД (за листом-узгодженням між
митницями), відділ статистики митниці оформлення повідомляє про це
митницю місця акредитації суб’єкта ЗЕД.

5. Тривалість митного контролю

Відповідно до ст. 43 МКУ товари і транспортні засоби перебувають під
митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з
заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних
засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними
митного кордону України.

У разі вивезення за межі митної території України митний контроль
розпочинається з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для
митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом
порядку.

Митний контроль закінчується:

у разі ввезення на митну територію України – після здійснення у повному
обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що
переміщуються через митний кордон України (за винятком митних режимів,
які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу
дії митного режиму – наприклад, режиму митного складу);

у разі вивезення за межі митної території України – після здійснення у
повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та
перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів,
які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу
дії митного режиму.

Під час транзиту через територію України товари і транспортні засоби
переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в
межах зони діяльності одного митного органу.

Товари та транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон
України, до митного оформлення (у розглядуваному випадку – до завершення
оформлення ВМД) можуть зберігатися підприємством або митницею
(підприємства зберігають товари і транспортні засоби тільки з дозволу
митниці та під її контролем) відповідно до вимог статей 99 – 109 і
166-171 МКУ.

Тому в разі прийняття рішення про анулювання ВМД автоматично виникає
питання про поновлення (продовження) митного контролю щодо предметів,
заявлених у такій ВМД, до моменту отримання відповідного дозволу з боку
митниці на розміщення їх у відповідному режимі. Тобто митниця має вжити
заходів для забезпечення зберігання зазначеного в анульованій ВМД
вантажу під митним контролем. Це передбачено статтями 85 – 87 Митного
кодексу України від 12 грудня 1991 р. № 1970-ХІІ, статтями 99 – 109,
166-171 нового Митного кодексу, а також Положенням про склади
тимчасового зберігання, затвердженим наказом Державної митної служби
України від 7 жовтня 2003 р. № 674.

Якщо рішення про анулювання ВМД прийнято після пропуску в Україну
вантажу в заявленому у ВМД митному режимі (наприклад, вільного
використання на митній території України), то анулювання здійснюється за
умови, що суб’єкт ЗЕД розмістить вантаж під митний контроль на складі
митниці чи з дозволу митниці на складі підприємства в зоні її діяльності
або оформить нову ВМД на цей вантаж. Зазначимо, що при здійсненні
митного оформлення нової ВМД підрозділ митниці, що його здійснив,
додатково повідомляє про це відділ статистики, після чого проводиться
анулювання електронної копії ВМД.

Анулювання ВМД щодо товарів і транспортних засобів, які оформлені до
вивезення за межі України, але з певних причин не залишили митну
територію нашої країни, має деякі особливості. Якщо прийнято рішення про
анулювання ВМД, оформленої в митному режимі, що передбачає вивезення
вантажу за межі митної території України, але не було повернуто митниці
повного комплекту документів, раніше виданого декларанту, то відділ
митниці з контролю за доставкою вантажів у митниці призначення (далі –
Відділ КДВ) з’ясовує факт невивезення вантажу за межі України за цією
ВМД і повідомляє прикордонну митницю про неможливість у майбутньому
пропуску вантажу в рахунок такої ВМД. При цьому рапорт начальника
відділу КДВ із повідомленнями прикордонних митниць про результати
проведеної перевірки підлягають архівуванню разом із анульованою ВМД.

У разі коли ВМД анульовано до завершення митного оформлення (тобто до
того часу, як проставлено на ВМД відбиток особистої номерної печатки
службової особи митниці), другий, третій, четвертий, п’ятий (шостий) її
примірники після завершення процедури анулювання їх зберігаються в
окремих від оформлених ВМД реестрах у справах відділу статистики; а
перший примірник разом із ксерокопіями документів заявного характеру
(рапорт начальника структурного підрозділу митниці, заява суб’єкта ЗЕД
про анулювання ВМД), на підставі яких було проведене анулювання,
оригіналами або ксерокопіями товаросупровідних документів, карткою
відмови в митному оформленні – в підрозділі митниці, який раніше приймав
зазначену ВМД до митного оформлення.

Після завершення процедури анулювання ВМД, відповідно до якої митне
оформлення товарів і транспортних засобів було закінчене раніше,
вилучені у декларанта четвертий, п’ятий (шостий) примірники ВМД
архівуються в окремих від оформлених ВМД реестрах у справах відділу
статистики митниці.

Анульовані електронні копії ВМД зберігаються в окремій базі даних
анульованих електронних копій ВМД у порядку, передбаченому відповідними
нормативними документами ДМСУ.

За наявною на сьогодні в митних органах України практикою анулювання ВМД
є можливим у таких випадках:

До завершення оформлення ВМД (на ВМД не проставлено особистої номерної
печатки працівника митниці):

відповідно до заяви декларанта (суб’єкта ЗЕД);

за рапортом начальника структурного підрозділу митниці, що прийняв ВМД
до оформлення (у тому числі при видачі декларанту Картки відмови в
пропуску на митну територію України або митного оформлення товарів і
транспортних засобів).

Після завершення оформлення ВМД (особисту номерну печатку працівника
митниці проставлено на ВМД):

при оформленій вивізній ВМД:

за заявою декларанта (суб’єкта ЗЕД) або рапортом начальника структурного
підрозділу митниці, що прийняв ВМД до оформлення, за умови, що всі
заявлені у ВМД товари і транспортні засоби з певних причин не залишили
митну територію України;

відповідно до рішення начальника митниці, що прийняла ВМД до оформлення,
навіть тоді, коли всі заявлені у ВМД товари і транспортні засоби (їх
частина) залишили митну територію України, якщо у митниці є на це
законні підстави.

Декларантам треба пам’ятати, що неналежне заповнення ВМД може
розглядатися як порушення митних правил – протиправна, винна, умисна або
необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок
управління і за яку законодавством передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 340 МКУ, недекларування товарів, транспортних засобів,
що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за
встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або
назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають
обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон
України тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста
до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію
цих товарів, транспортних засобів, а на посадових осіб підприємств – від
п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
конфіскацію цих товарів, транспортних засобів.

Наведена практика анулювання митницями України ВМД склалася в результаті
комплексного застосування вимог і положень чинних законодавчих та
нормативних актів стосовно митної справи. Вона припускає існування
деяких розбіжностей у процесі її застосування на місцях, оскільки не
встановлено єдиного порядку анулювання ВМД. Сподіваємося, що з огляду на
важливість інформації, що зазначається у ВМД, з ініціативи ДМСУ та інших
зацікавлених державних органів буде розроблено і введено в дію
необхідний порядок анулювання ВМД.

Висновки

Вантажна митна декларація – це заява, що містить відомості про товари і
транспортні засоби, транспортні засоби та мету їх переміщення через
митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а
також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного
оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. При цьому
під митним режимом розуміють сукупність положень, що визначають для
митних цілей статус товарів, транспортних засобів, які переміщуються
через митний кордон України.

Використана література:

Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації (у
редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002 р. N 207)

Основи митного регулювання / За ред. Рибчука О.М. – Харків, 2002.

PAGE

PAGE 17

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter