UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧинники антисуспільної поведінки “біологічні і соціальні” (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3874
Скачало395
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Чинники антисуспільної поведінки

 

“біологічні і соціальні”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Соціальний і біологічний чинники антисуспільної поведінки

 

2. Особливості біологічних особливостей діяльності людини

 

3. Соціальні етапи формування антисуспільної поведінки

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Особистість правопорушника — свідомий суб'єкт, наділений сукупністю

біологічно зумовлених і соціальне детермінованих властивостей та

якостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що

виникає під впливом дії певних суспільно-політичних, економічних та

соціокультурних умов.

 

Центральним питанням даної проблеми є співвідношення наслідуваних

(біологічних) та набутих особливостей у детермінації злочинної

поведінки, і в зв'язку з цим — можливості та межі корекції особистості

правопорушника. Вирішення цих проблем багато в чому базується на двох

історичних напрямах учення про природу правопорушень — про роль

соціального та біологічного чинників. Представники одного з них

абсолютизують значення вроджених якостей (3. Фрейд, Ч. Ламброзо, У.

Шелдон, О. Лазурський, Е. Фром), інші — визначають детермінацію

злочинної поведінки виключно за рахунок соціального (Д. Уотсон, Г.

Лебон, Й. Дюркгейм, Г. Тард, В. Бехтерев). Відомі також спроби

механічного поєднання дії біологічних і соціальних причин злочинності.

 

1. Соціальний і біологічний чинники

 

антисуспільної поведінки

 

Принципова позиція сучасної юридичної психології полягає у визнанні

соціального і біологічного в людській природі, які не протистоять, тим

більше — не виключають один одного в поясненні поведінки людини, а

перебувають у взаємозв'язку та взаємозалежності. Але при встановленні

причин конкретної соціальне значимої дії, у тому числі і правопорушення,

визначальним є соціальне. Воно активно впливає на індивідуальні

особливості людини, детермінуючи зміст, сутність поведінки. Біологічне —

лише її динамічна, функціональна сторона, тобто біологічні чинники є

умовою дії соціальних причин.

 

Незважаючи на зрозумілість та логічність останнього положення, проблема

особистості злочинця залишається дискусійною вже понад сто років. До

цього часу є спроби пояснити її з позицій вроджених властивостей

особистості. Чим можна пояснити таку живучість біологізаторства?

 

Перш за все — недостатньою вивченістю мотиваційної сторони вчинків

людини, глибинних процесів формування її особистості, а також

нерозмежованістю понять «злочин» та «поведінка людини, зумовлена

розладом психіки, хворобливим станом» при аналогічних формах їх

виявлення.

 

Правосуб'єктність як здатність осудної людини нести кримінальну

відповідальність (тобто стати злочинцем) у побутовому розумінні, як

правило, не сприймається. Тим часом формалізація суб'єкта злочину за

строго визначеними ознаками (віком, осудністю, іншими) має глибокий

сенс. Неосудна людина, яка вчинила суспільне небезпечну дію, підлягає

примусовому лікуванню (якщо у цьому є необхідність), осудна — покаранню.

Вік визначає саму можливість кримінальної відповідальності, оскільки

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ