UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Міфологічна школа у світовому та вітчизняному літературознавстві. 2. Психолінгвістична теорія А.Потебні. 3. Художній конфлікт та його роль у літера
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось12756
Скачало869
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з психології

 

1. Міфологічна школа у світовому та вітчизняному літературознавстві

 

Міфологічна школа – теорія в західноєвропейській та вітчизняній науці,

представники якої першоосновою народної творчості вважали міфологію та

релігію.

 

Проблема “мистецтво і міф” стала предметом спеціального наукового

розгляду переважно в літературознавстві ХХ ст., особливо в зв’язку з

“реміфологізацією” в західній літературі та культурі (початок ХХ ст.).

Але ця проблема ставилася і раніше.

 

Міф завжди притягував до себе дослідників. Якщо говорити про

інтерпретацію міфа, то вона існувала ще в Давній Греції. Так, наприклад,

Піфагор доводив, що в міфах відображувалося філософсько-алегоричне

сприйняття природи, а Евгемер бачив у героях міфів обожнених героїв, які

колись реально існували.

 

Новий інтерес до міфів зріс в епоху Відродження. У ХУІІ–ХУІІІ ст. високу

культурну цінність міфа відзначали Б.Фонтенель, Дж.Віко, І.Гердер.

Б.Фонтенель шукав основу міфів у первісній відсталості інтелекту, у

філософському невігластві і вважав міф продуктом першої, «дитячої»

стадії в розвитку людства.

 

Дж. Віко висунув думку про циклічність, про «повернення» часів і виділяв

по три етапи в кожному циклі. Перший з цих етапів був «божественним» і

«поетичним», коли всі люди були поетами (знову ж таки через слабкість

інтелекту і необмеженість уяви). У теорії Дж. Віко бачимо також інтерес

до мови давніх переказів ( пізніше Макс Мюллер використає це при

створенні лінгвістичної концепції міфу): вважав, зокрема, що на перших

стадіях свого розвитку люди розумілися за допомогою ієрогліфічної та

символічної мови, мови жестів, знаків, тобто мова по суті своїй була

образною, метафоричною, високоемоційною, тобто поетичною. Прозова мова,

вважав він, - продукт вищої цивілізації. Дослідник визначав міфи як

“фантастичні універсалії”, протиставляючи їх пізнішим раціональним та

філософським універсаліям.

 

Інший підхід до міфа був у німецьких мислителів – І. Гердера і особливо

у членів ієнського гуртка романтиків, очолюваного Ф. Шлегелем. У них

можна знайти аналогію тій оцінці міфів, прихильниками якої є сучасні

міфокритики. Так, Шлегель вважав, що міфологія покликана упорядкувати

хаос зовнішнього світу, нанизуючи його на вістря суб’єктивного

сприйняття явищ, роблячи сплав із об’єктивного та суб’єктивного, синтез

емоцій та інтелекту, філософії та символіки. Ці дослідники вперше

заговорили про надзвичайно важливе значення міфу і для сучасної

художньої творчості, і для сучасного світогляду, а також вказували на

можливість створення новоі міфології. Особливого значення надавали вони

мові міфу – символіці (ототожнювали поняття “міфотворчість” і

“символотворчість”). Згодом ці постулати знайдуть своє продовження у

роботах Е. Кассірера (символотворчість), А. Бретона, Л. Андрєєва

(створення нової міфології в літературі сюрреалізму).

 

Для йєнських романтиків міф був певною вищою формою людського духу та

мистецтва. Ця романтична ідеалізація міфу вплинула на все культурне

життя Німеччини в ХІХ та ХХ ст. Відома робота Я. Грімма “Німецька

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ