Реферат на тему:
“Чудо сходження
Благодатного Вогню в Єрусалимі”
Сходження Благодатного Вогню на Гріб Господній відоме з найдавніших
часів. Саме раннє письмове свідчення відноситься вже до християнської
епохи в Ієрусалимі (IV століття) збережено церковним істориком Євсевієм
Памфілом.
У Євангельську епоху і дохристиянський період Свята Гробниця була
розташована на невеликій горі майже відразу за стінами Єрусалима з
зовнішньої сторони. Скеля називана Голгофа на якій і відбулося
Розп’яття, трохи піднімалася над Святою Гробницею на відстані десятка
метрів. По внутрішньому устрою Свята Гробниця являє собою висічену в
скелі печеру з ложем – аркосалієм у похоронній камері і вхідному
приміщенні перед нею.
Благодатний Вогонь сходив і в ті часи по молитвах Єпископа (Патріарха)
Ієрусалимського біля ложа – аркосалія у Велику Суботу.
гробниці це слово застосовується в єдиному на землі місці – у Храмі
Гробу Господнього, де «Цар царюючих і Господь пануючих» був покладений
для триденного сну. Тут Він воскрез з мертвих, відкриваючи нам усім шлях
до Воскресіння. Сучасна Кувуклія являє собою каплицю, розмірами біля
восьми метрів у довжину і шести метрів у ширину, усередині Храму, також
як і в Євангельські часи складається з двох кімнат. Невеликої
«похоронної камери» 207 см х 193 см майже наполовину зайнятої кам’яним
ложем –аркосалієм і вхідним приміщенням (кімнатою) названою боковим
вівтарем Ангела розміром 3,4 х 3,9 метри. У центрі бокового вівтаря
Ангела розташований п’єдестал з частиною священного каменя, який був
відвалений у свій час від Святої Гробниці Ангелом і на який він і сидів
звертаючи до дружин – мироносицям. У північній і південній частинах
бокового вівтаря Ангела знаходяться два невеликих отвори «віконця» для
передачі Святого Вогню у Велику Суботу відповідно північне для передачі
православним, південне для передачі вірменам.
Сучасний Храм Труни Господня – це величезний архітектурний комплекс на
декількох рівнях, що включає Голгофу з місцем Розп’яття ротонду з
каплицею Труни Господня (Кувуклію) Кафолікон чи соборний Храм який є
кафедральним для Патріархів Ієрусалимських, підземний храм Знаходження
Животворящого хреста Храм святої рівноапостольної Олени, кілька прибудов
і галерей. Причому різні частини Храму належать декільком християнським
конфесіям. Наприклад Церква францисканців і Вівтар – Католицькому ордену
Св. Франциска, Храм рівноапостольної Олени, боковий вівтар Три Марія
–вірменської Апостольської церкви, могила Св. Йосипа Аримафейского
Вівтар на західній частині Кувуклії – Ефіопської (Коптської) Церкви. Але
головні святині – Голгофа, Кувуклія Кафоликон, як і загальне керівництво
службами в Храмі належать Ієрусалимській Православній Церкві. З часу
християнізації Єрусалима він знаходиться в межах міста, обнесеного при
султані Сулеймані високою квадратною стіною рівно по 1 км із кожної з
чотирьох сторін. На Чудо сходження Благодатного Вогню люди збираються з
Великої П’ятниці багато хто залишаються тут відразу ж після Хресного
ходу, чиненого в пам’ять Великої П’ятниці. Саме сходження відбувається в
Суботу вдень (як правило від 13 до 15 годин місцевого часу). Храм
заповнений так, що люди зранку в Суботу стоять упритул друг до друга,
причому навіть у самих віддалених місцях Храму. Не потрапили усередину
Храму заповнюють площу і всю найближчу територію. По самих скромних
підрахунках, місткість Храму не менше 20-30 тисяч чоловік, площа біля
Храму і найближчі околиці Храму вміщають ще близько 50 тисяч чоловік. У
Велику Суботу і Храм і площу перед Храмом і найближчими околицями
заповнені людьми, що очікують зішесття Благодатного Вогню. Так було і по
описах російських прочан і сто і двісті і дев’ятсот років тому.
Найдавніший опис сходу Благодатного Вогню залишив ігумен Данило, що
відвідав Святу Гробницю в 1106-1107 роках. Ось як він описує цю подію:
«І коли наступила сьома година дня суботнього ((близько 12–13 годин
сучасного часу )) пішов король Балдуін (Храм у той час належав
хрестоносцям) зі своїм військом до Труни Господньої з будинку свого, усі
йшли піші. Король надіслав гінців у подвір’я монастиря Сави Освяченого і
покликав ігумена і монаховони пішли до Труни і я, з ними. Прийшли ми до
короля і поклонилися йому. Тоді і він поклонився ігумену і всім ченцям і
повелів ігумену монастиря Сави і мені , біля себе йти, а іншим ігуменам
і всім ченцям повелів перед собою піти, а війську своєму повелів позаду
піти. І прийшли до західних дверей Храму Воскресіння. (Храм у ті часи
виглядав відмінно від сучасного). І безліч людей обступили двері
церковні і не могли тоді в Храм увійти. Тоді король Балдуін наказав
своїм воїнам розігнати людей силою була прокладена серед юрби дорога, як
вулиця, до самої Гробниці. Пройшли ми до східних дверей Труни Господня,
король наперед пішов і встав на своє місце на правій стороні в огорожі
великого олтаря навпроти східних дверей і дверей Труни. Отут знаходилося
місце короля зроблене на височині. Повелів король ігумену монастиря Сави
зі своїми ченцями і православними священиками встати над Труною.
Католицькі священики у великому вівтарі стояли. І як наступила восьма
година дня почали службу вгорі Труни, священики православні були отут і
всі духовні чоловіки і багато пустельників. Католики у великому вівтарі
почали співати по-своєму. Так усі вони і співали, і я отут стояв і чинно
дивився в двері Гробні. І як почали читати паремії Великої Суботи на
першому читанні паремії вийшов єпископ з дияконом з великого вівтаря,
підійшов до дверей Гробних і не побачив світла в Труні і повернувся
назад. І як почали читати шосту паремію той же єпископ підійшов до
дверей Гробних і нічого не побачив. Тоді всі люди заволали зі сльозами:
«Кіріє елейсон» – що значить «Господи помилуй». І коли минала дев’ята
година і почали співати пісню прохідну «Господові поїсти» тоді прийшла
невелика хмара зі сходу і стала над непокритим верхом Храму і пішов
невеликий дощ над Труною і дуже намочив нас, що стояли біля Труни. Тоді
раптово і засяяло світло у Святій Труні ,виходило з Труни блищання
яскраве. Прийшов Єпископ з чотирма дияконами, відкрив двері Гробні узяв
свічу в короля Балдуіна ввійшов у Труну, запалив першу королівську свічу
від світла святого, виніс із Труни цю свічу і подав самому королю в
руки. Устав король на своєму місці, тримаючи свічу з великою радістю.
Від свічі короля ми запалили свої свічі, а від наших свіч усі люди
запалили свої свічі. Світло святе не таке, як земний вогонь, але
дивовижно світиться, полум’я його червоне як кіновар, несказанно
світиться». Майже така ж процедура відбувається і тепер. Тільки сучасний
Храм не має отвору в куполі, лицарську варту перемінила ізраїльська
поліція і турецька варта. Вхід у сучасний Храм не зі східно і з
південної сторони і католики в сучасному варіанті сходу Благодатного
Вогню участі не приймають. Як історична так і сучасна історична практика
свідчить для сходу Вогню необхідні три групи учасників:
1. Патріарх Ієрусалимської Православної Церкви чи один з архієреїв
Ієрусалимського патріархату по його благословенню (як було в 1999 і 2000
м коли Вогонь приймав Хоронитель Труни митрополит Данило). Справа в
тому, що в 1538 році, при переході контролю над Храмом Труни Господня
від єгипетських султанів до турецьких султанів вірменські священики
домовилися з турецьким керівництвом Єрусалима про передачу права
одержання Благодатного Вогню замість Ієрусалимського Православного
Патріарха представнику Вірменської церкви. Православного Патріарха зі
священнослужителями (у 1539 році) у Велику Суботу навіть не пустили в
Храм. Вони стояли перед закритими двер Храму з зовнішньої сторони.
Вірменські священнослужителі ввійшли в Кувуклію і приступили до
молитовних закликів до Господа про сходження Вогню на їхні свічі. Але
їхньої молитви не були почуті. Православні священики, що стоять у
закритих дверях храму, також колінопреклонінно зверталися до Господа з
молитвами. Раптово почув шум, колона, що знаходилася зліва від закритих
дверей Храму тріснула, з неї вийшов вогонь і запалив свічі в руках в
Ієрусалимського Патріарха. З великою радістю Православне священство
ввійшло в Храм (турки негайно вигнали вірменських священиків з Кувуклії)
і восславили Добродії. Сліди сходження Вогню дотепер можна бачити в
одній з лівій від входу, колоні. З 1539 року ніхто більше не заперечував
і не робив спроб одержувати Благодатний Вогонь в обхід Ієрусалимського
Православного Патріарха. Всі інші християнські конфесії обов’язково
присутні в Храмі у Велику Суботу одержують Вогонь з рук Православного
Патріарха.
2. Ігумен і ченці Лаври преподобного Сави Освяченого. З усіх древніх
монастирів у первозданному вигляді лише ця Лавра в сімнадцятьох
кілометрах від Єрусалиму в долині Кедрона неподалеку від Мертвого моря.
Колись перси в 614 році під час навали шаха Хасроя II перебили тут
чотирнадцять тисяч ченців. У сучасному монастирі чотирнадцять ченців
включаючи двох росіян. Але присутність ігумена монастиря з ченцями
обов’язково було як у часи паломництва ігумена Данила так і при сході
Вогню в сучасний час.
3. Місцеві православні араби. Хвилин через двадцять-тридцять після
опечатування Кувуклії в Храмі з криками та барабанним боєм починає пісні
і танці арабська православна молодь. Про час установлення цього ритуалу
не знайдено свідчень. Вигуки і пісні арабської молоді являють собою
древні молитви на арабській мові звертання до Христа і Божої Матері. Яку
просять ублагати Сина про дарування Вогню Георгію Переможцю, особливо
шанованому на православному сході.
Усі три зазначені групи обов’язково беруть участь у сучасній літанії чи
сходженні Благодатного Вогню. У наш час зішесття Благодатного Вогню
відбувається у Велику Суботу звичайно між 13 і 15 годинами
Ієрусалимського часу. Десь до десятої години дня Великої Суботи цілком
відключається освітлення Храму, гасяться усі свічі, і лампади у всьому
величезному архітектурному комплексі Храму. Після цього відбувається
процедура перевірки Кувуклії на наявність джерел вогню й опечатування
великою восковою печаткою. Свої особисті печатки на великий восковій
ставлять представники, що здійснювали перевірку, турецької стражи,
ізраїльській мерії і поліції й ін. Потім ти стаєш свідком чудесного
явища. Спочатку зрідка, а потім усе інтенсивніше й інтенсивніше весь
повітряний простір Храму пронизують світлові спалахи. Вони мають
блакитнуватий колір, їх інтенсивність і амплітуда періодично
хвилеподібно наростають. Через невеликий час після опечатування Кувуклії
молоді православні араби починають підносити свої молитви до Христа
Пресвятої Богородиці, Святому Георгію про дарування Благодатного Вогню.
Їх емоційні молитви, речетативи і танці відбуваються безпосередньо в
Кувуклії протягом 20-30 хвилин. У цей час Храм наповняється ще і звуками
їхніх барабанів і речитативів. Через якийсь час як правило близько 13
годин починається безпосередньо літанія (по гроцьки «молитовна
процесія») Благодатного Вогню – хресний хід від вівтаря Кафоликона через
весь Храм з виходом на Ротонду і троєкратному обходом Кувуклії. Перед
хоругвеносці з дванадцятьма корогвами за ними отроки з ріпідами,
клірик-хрестоносець нарешті сам Блаженнійший Патріарх Ієрусалимський. У
хресному ході беруть участь і ігумена з ченцями монастиря Сави
Освяченого. Патріарх зупиняється перед самим входом у Кувуклію,
патріарха викривають: знімають з його святкові ризи, залишають в одному
білому підризнику. Тільки в одному підризнику Патріарх заходить у
Кувуклію. Тепер все залежить від нього, його таємницею уклінної молитви.
Напруга досягає найвищої точки, кожний з тих, що зібралися людей
побоюється, що по його гріхах Велике Чудо може не відбутися. Після
заходу Патріарха в Кувуклію інтенсивність і частота блакитнуватих
світлових сполохів наростає. Блакитнуваті блискавки б’ють у всьому Храмі
то зверху під куполами, униз, то знизу під куполи Храму. Непередбачена
злива таких блакитнуватих сполохів блискавок пронизує весь простір
Храму, особливо Кувуклію під час уклінної молитви Патріарха в триденного
ложа Рятівника про сходження Благодатного Вогню. Молитва може зайняти і
10 хвилин, може і більше години – коли як. Особи, які очікують сходження
Вогню людей у Храмі повні хвилювання і чекання. Хтось групами співає
молитви до Христа і Богородиці, хтось стривожено очікує чуда, і боїться
що по його гріхах воно може не відбутися, коли блакитнуваті
сполохи-блискавки стихають. Всі ожидающие пронизані почуттям причетності
до великої події, яка відбувалася не більше двох тисяч разів за всю
історію людства. За цей час встигли розвитися, прославиться і загинути
імперії Римська, Абіссидська, Візантійська, Оттоманська.
Окремо потрібно сказати про інтенсивність полум’я. Великодня свіча – це
тридцять три з’єднаних свічі. В основному в кожного з присутніх, у руках
по трьох пучка свіч, і свічі з інших місць Святої землі. Коли Вогонь
дійшов до людини – у руках дійсне багаття, від якого виходить сильний
жар. Треба помітити, що в Храмі люди коштують так щільно, що був би
Вогонь звичайним – обов’язково хто-небудь зайняв – адже в кожного в
руках не по одному пучку. Люди на очах друг у друга омиваються
Благодатним Вогнем обличчя. Полум’я у всіх настільки велике, що видно,
як воно торкається близькостоячих людей. Вогонь буквально торкається
одягу біля людей, що стоять, косинок жінок. І за всю історію сходження
Вогню – жодного нещасливого випадку, жодного пожежі.
Після цього в Старому місті починається урочистий хід з Вогнем, що, до
речі, несуть на чолі кожної колони – турки. Населення Єрусалима (близько
800000 чоловік ) уся християнська й арабська громади Єрусалима (більш
300000 чоловік) беруть участь у ходах, причому навіть араби-мусульмани
вважають за необхідне принести Благодатний Вогонь у будинок і запалити
домашні світильники від нього. Цей день у Єрусалимі не святкують тільки
іудеї, що воліють не виходити з будинку, і наступного дня мають сумні
обличчя. Саме іудеї в основному і пишуть про імітацію “нечесними”
священиками сходу Благодатного Вогню (називаючи грецькими “хитростями”),
причому в останні майже 50 років іудеї беруть участь і в опечатуванні
Кувуклії й в обшуку Ієрусалимського Патріарха. Потрібно сказати про
можливість підробок. Справа в тому, що сама земля, на якій побудований
Храм, належить турецькій родині. Кожним ранком відбувається цікавий
ритуал: священики, що стоять перед головними воротами, очікують
відкриття Храму, вручають установлену давним – давно орендну плату і
після цього в супроводі членів турецької родини проходять у Храм.
Будь-який хід у Храмі, наприклад, хресний хід на Великдень навколо
Кувуклії, відбувається в супроводі кавасів-турок, які охороняють
процесії від провокацій мусульман. До входу в Кувуклію Ієрусалимського
Патріарха вона стоїть запечатаною, під наглядом 2 турецьких стражів і
ізраїльської поліції. У Велику Суботу, перед тим як ввійти в Кувуклію,
Патріарх розкривається і його ретельно обшукують. Схоронність печатки на
вхідних двер Кувуклії перевіряється, перед входом у неї Патріарха
Ієрусалимського з вірменським первосвящеником. Для одержанні Вогню в
Кувуклію входять двоє – Ієрусалимський Патріарх і представник
Вірменської церкви. Представник Вірменської церкви, що входить разом з
Ієрусалимським Патріархом у Кувуклію одержувати Вогонь, залишаючись у
боковому вівтарі ангела бачить усі дії і має можливість втрутитися. З
огляду на майже двохтисячорічну зацікавленість нехристиянських учасників
цього Великого Чуда у викритті і зриві хоча б одного зішесття
Благодатного Вогню, версія про підробку може викликати тільки посмішку в
людей живучих у Єрусалимі. Навіть араби-мусульмани вважають за необхідне
принести Благодатний Вогонь додому, будь-яке міркування про підробку
вони порахують обманом. У них є легенда, що в рік, коли не зійде Вогонь
Благодатний, наступить кінець світу. Але питання яким образом сходить
Благодатний Вогонь на триденне ложе Рятівника давно турбував і
допитливих християн. Існують прямі свідчення про картину запалювання
Святого Вогню. У посланні Арефи митрополита Кесарії Каппадокійського до
еміра Дамаського (початок X століття) написано: «Тоді раптово б’є
блискавка і кадила запалюються, від цього світла беруть усі мешканці
Єрусалима і запалюють вогонь».
По різному інтерпретують факт сходження Вогню різні релігії. Наука в
цьому питанні абсолютно незастосовне через обмеження сфери діяльності.
Існує дві принципових відмінності наукового методу пізнання й атеїзму:
1. Науковий метод пізнання не заперечує наявності в природі нашого світу
трансцендентних впливів, але і не вивчає особливостей і закономірностей
таких впливів. Атеїзм постулює відсутність у природі нашого світу
трансцендентних впливів.
2. Науковий метод пізнання не заперечує наявності в природі нашого світу
речей у собі «noumena»але і не вивчає особливостей і закономірностей
«noumena». Атеїзм заперечує наявність у природі нашого світу недоступної
науковому методу пізнання частини ноуменальної природи й існування речей
у собі «noumena»
Зішесття Благодатного Вогню є трансцендентним впливом, з погляду
коректного наукового методу пізнання, і отже не підлягає ні вивченню, ні
коментарям. Представники різного релігійного знання відповідно по своєму
коментують факт сходження Благодатного Вогню – аналогічно факту
Воскресіння Христова. Практично всі Християнські конфесії (у тому числі
і католики до Великої Схизми 1054 приймавші активну участь безпосередньо
в літанії) присутні в Храмі і приймають Благодатний Вогонь з рук
патріарха Ієрусалимського. Мусульмани офіційно не присутні в Храмі, але
і не заперечують факт зішесття Благодатного Вогню, шануючи Рятівника
нашого Ісуса Христа одним зі своїх пророків, приносять у свої будинки
Благодатний Вогонь і запалюють свої домашні світильники від нього.
Заперечують факт зішесття Благодатного Вогню, як і факт Воскресіння
Христова тільки іудеї так атеїсти, саме вони і поширюють в тому числі
слухи про “хитрості” нечесних священиків, природно не перелічуючи ні
конкретних деталей «хитростей», ні року зішесття Вогню. Офіційні особи,
що перевіряють Кувуклію й оглядають Патріарха при християнському і
мусульманському контролі над Єрусалимом за наклеп могли страчувати, а
при існуючому ізраїльському контролі можуть піддати солідному штрафу.
Будь-хто з тих, хто сумнівається, може заплативши 600-700 доларів (це
ціна стандартної туристичної поїздки у Святу Землю – Єрусалим, Тіверія
на 7 днів) цілком у стані особисто переконається у факті і деталях
сходження Благодатного Вогню.
Використана література:
Шугаїв М.М. Чудо Благодатного Вогню // “Недільна школа”, квітня, №15,
2002 р.
PAGE
PAGE 11
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
