UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРелігія у слов’ян. Поширення християнства у слов’ян (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3565
Скачало1319
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Релігія у слов’ян.

 

Поширення християнства у слов’ян”

 

ПЛАН

 

1. Особливості релігії древніх слов’ян

 

2. Слов’янські релігійні свята – яскравий прояв

 

релігійної самобутності слов’ян

 

3. Християнизація слов’ян

 

Література

 

1. Особливості релігії древніх слов’ян

 

Історики слов’янської релігії рішуче обстоюють землеробський характер

слов’янського культу.

 

Одним із первісних напрямків вірування словян є анімізм. Анімізм

починається з приписування якостей двійників матеріальним об'єктам:

людському тілу, тваринам, знаряддям праці тощо. У подальшому своєму

розвиткові анімізм включив у себе уявлення про двійників матеріальних

процесів (хвороби, війни, ковальська справа та ін.). У слов'ян для

визначення ілюзійних двійників застосовувались два терміни: менш

могутніх називали "душами", більш могутніх — "духами". Тому можна

сказати, що анімізм є вірою в існування душ і духів.

 

Через те, що слов’яни взяли свій пантеон від двох субстратів, що

утворили їх як єдине ціле (землеробів на Півночі та кочовників на

Півдні), спробуємо припустити, що вони шанували богів тієї та іншої

культур. Обидві цивілізації були вже достатньо розвинені, щоб їхній

Небесний Прабатько відійшов на другий план. Майже доведеним можна

вважати той факт, що згаданій вище Сварог і є Прабатьком у

слов’ян-землеробів, а функції Зевса в них виконує Дажбог, який є

реалізацією потенційних функцій батька. Також Дажбог доносів до батька

ритуал, виконання якого забеспечувало нормальну життєдіяльність

суспільства. Це здавалося би зрозумілим, якби не голова “пантеону

Володимира” – Перун. На відміну ід “адміністратора” – Дажбога, Перун

виступає як воїтель – громовежець.

 

Це воїн, який перемагає Змія – Дракона, відбиває в нього худобу та

жінок. Хто ж був батьком войовничого Перуна ? Деякі дослідники

припускають, що це мало досліджений Стрибог, володар стихій, хаосу,

магічних заклять. Можемо, спираючись на викладене вище припустити, що

пара Стрибог – Перун дійсно були провідними богами кочовників, а Сварог

– Дажбог – землеробів. Тоді Сварога можна ідентифікувати з індійским

Дьяусом, а Стрибога – з Варуною. Сина Сварога – Дашбога можна

розглядати як доброго адміністратра – Мітру. Але, будучи слабшим за бога

кочовників – громовержця Перуна, Дашбог поступається своїм місцем і

переймає образ Божественного коваля, якй відповідає давньогрецькому

Вулкану, продовжувача та виконавця вищої волі Зевса-Перуна.

 

Громовержець – головний бог всіх індоєвропейців та інших народів –

виступає в образі бога-царя та царя-жерця. Очевидно, що сакралізація

царя у кочових народів знайшла своє продовження саме в цьому образі.

 

Згідно літописів випливає, що Індра має бути також покровителем міст,

але крім Перуна у слов’ян такі функції виконує Дашбог. Індра спирається

на традиції свого батька, але реформує їх. Це вже не бог всіх людей, а

бог конкретного народу, з яким люди обов’язково ідентифікують себе.

 

Давня людина ще не уявляла собі, що може бути її особистий бог, з яким

можна спілкуватися віч-на-віч як у євреїв. Лише. Християнство дасть їй

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ